Ухвала суду № 94595883, 01.02.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з інших питань

01 лютого 2021 року м. Рівне №460/9426/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинення певних дій.

Ухвалою суду від 22.12.2020 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27.01.2021 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч.2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 1 статті 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Поряд з цим, суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Axen v. Germani" заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках, влада має брати до уваги міркування ефективності і економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не ставлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

З огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, а також те, що судом вже вирішувалось питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін під час відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про безпідставність клопотання позивача та відмову в його задоволенні.

Крім того, 27.01.2021 позивач подав до суду клопотання про витребування у відповідача додаткових доказів, а саме: матеріалів пенсійної справи позивача.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд керується таким.

Як вже зазначалося вище, ухвалою суду від 22.12.2020 відкрито провадження у справі. Цією ухвалою відповідача зобов`язано у 15-денний строк з дня вручення ухвали надати суду відзив на позовну заяву та усі докази, на підставі яких вчинено оскаржувані докази.

19.01.2021 на адресу суду надійшов відзив на позов. Натомість жодних доказів на обґрунтування оскаржуваних дій, які витребовувалися ухвалою суду від 22.12.2020 відповідач не надав.

Причини невиконання ухвали від 22.12.2020 відповідач не повідомив, жодних заяв та клопотань суду про неможливість виконання цієї ухвали не надав.

Таким чином, має місце невиконання відповідачем своїх процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу та неподання доказів, витребуваних судом, без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Враховуючи те, що відповідачем не виконано вимог ухвали суду від 22.12.2020 та безпідставно не подано доказів, що витребовувалися цією ухвалою, суд позбавлений можливості повного та всебічного з`ясування всіх обставин даної справи.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 72 КАС України, ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

В силу вимог ч.8 та ч.9 ст.80 КАС України за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Виходячи із закріпленого статтею 9 КАС України принципу офіційного з`ясування всіх обставин, відповідно до якого суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, суд дійшов висновку про необхідність повторного витребування доказів у відповідача з метою всебічного та об`єктивного розгляду та вирішення справи, у зв`язку з чим розгляд справи відкласти до отримання таких доказів.

Керуючись статтями 9,72,80, 241, 256, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Задовольнити клопотання позивача про витребування у Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області доказів.

Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та зобов`язати надати суду у 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача (протоколи, розпорядження про призначення пенсії тощо) та усі докази, на підставі яких вчинено оскаржувані дії.

Відкласти розгляд адміністративної справи 460/9426/20 до отримання витребуваних у відповідача доказів.

Роз`яснити відповідачу, що копії документів (письмових доказів) вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (стаття 94 КАС України).

Відповідно до ч.9 ст. 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними

Попередити відповідача, що за невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника, а також за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу в розмірі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків або повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення – у сумі від 1 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (ст. 149 КАС України).

Копію ухвали суду надіслати учасникам справи у порядку, визначеному ст.268 і ст.269 КАС України (електронною поштою, телефонограмою тощо).

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом

Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.С. Гудима