Рішення № 94595651, 02.02.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7114/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Полтавській області /далі - позивач, ГУ ДПС у Полтавській області/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням клопотання про зміну реквізитів рахунків від 29 січня 2021 року) до ОСОБА_1 /далі - відповідач, ОСОБА_1 / про стягнення податкового боргу в сумі 14654,70 грн з єдиного податку з фізичних осіб /а.с. 1-3, 37/.

Позов обґрунтований тим, що за фізичною особою ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 14654,70 грн, який виник у зв`язку з несплатою відповідачем єдиного податку з фізичних осіб.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року зобов`язано Виконавчий комітет Шахворостівської сільської ради надати до суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

15 грудня 2020 року від Виконавчого комітету Шахворостівської сільської ради до суду надійшла інформація про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копію вказаної ухвали вручено відповідачу 23 грудня 2020 року /а.с. 36/ та правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12, статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 27 листопада 2011 року та 28 жовтня 2019 року внесено запис №25870060002007661 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи-підприємця за власним рішенням /а.с. 6, 54-56/.

04 грудня 2017 року ФОП ОСОБА_1 подала до Миргородської ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування вх.№6002 від 04 грудня 2017 року, в якій просила перевести її на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01 січня 2018 року та повідомила про обрання ставки єдиного податку, встановленої для 2 групи у розмірі 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, за видами діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 - 46.19 "Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту", 47.52 "Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах" /а.с. 8-9/.

На підставі акта камеральної перевірки про результати своєчасності сплати єдиного податку №14701/16-31-55-13/ НОМЕР_1 від 21 січня 2019 року /а.с. 10/ 06 лютого 2019 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0001435513 /а.с. 11/, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у сумі 4884,90 грн за платежем «єдиний податок з фізичних осіб».

Вказане податкове повідомлення - рішення від 06 лютого 2019 року №0001435513 направлено ФОП ОСОБА_1 та вручено адресату 12 лютого 2019 року /а.с.12/.

Згідно з письмовою інформацією позивача вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалося /а.с. 2-зворот/.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок сплати податків і зборів встановлений Податковим кодексом України /далі - ПК України/.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 291.2 та 291.3 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 ПК України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.

З аналізу пункту 291.4 статті 291 ПК України слідує, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на першу, другу, третю та четверту групи платників єдиного податку.

Згідно з підпунктом 2 цього пункту до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

За змістом пункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 293.2 статті 293 ПК України встановлено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік" від 07 грудня 2017 року №2246-VIII установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 гривень.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року №2629-VIII установлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 гривень.

Таким чином, сума щомісячного платежу з єдиного податку для позивача у період з січня 2018 року по грудень 2018 року становила 744,60 грн, а у січні 2019 року - 834,60 грн.

За змістом пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Однак, обов`язок зі сплати єдиного податку за період з 20 січня 2018 року по 20 січня 2019 року на загальну суму 9769,80 грн у строк, визначений Податковим кодексом України, відповідачем не виконано.

Крім того, за приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У встановлений Податковим кодексом України строк податкове зобов`язання з єдиного податку з фізичної особи у сумі 4884,90 грн, яке визначене контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні №0001435513 від 06 лютого 2019 року, відповідачем не сплачено.

Наявність у відповідача податкового боргу на загальну суму 14654,70 грн підтверджується наявними у матеріалах справи копіями витягу з інтегрованої картки платника податків позивача з єдиного податку з фізичних осіб /а.с. 14-19, 38-45/.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Полтавській області сформовано податкову вимогу форми "Ф" №306-55 від 10 січня 2019 року, яку направлено ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вручено адресату 25 січня 2019 року /а.с. 13/.

Доказів оскарження цієї вимоги матеріали справи не містять.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 65.10 статті 65 ПК України передбачено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Абзацом 2 пункту 97.3 статті 97 ПК України визначено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Згідно з підпунктом 97.4 пункту 97.4 вказаної статті особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.

З огляду на наведене та припинення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності у визначеному законом порядку, суд доходить висновку, що особою, відповідальною за виконання податкового обов`язку зі сплати єдиного податку на загальну суму 14654,70 грн, є ОСОБА_1 як фізична особа.

Таким чином, позовна вимога до ОСОБА_1 про стягнення коштів у загальній сумі 14654,70 грн за податковим боргом з єдиного податку з фізичних осіб заявлена позивачем правомірно, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач, який є суб`єктом владних повноважень, витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 43142831) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу на загальну суму 14654,70 грн задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) грошові кошти за податковим боргом з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 14654,70 грн (чотирнадцять тисяч шістсот п`ятдесят чотири гривні сімдесят копійок) на розрахунковий рахунок UA698999980314010699000016710, код бюджетної класифікації платежу 18050400, одержувач: ГУК у Полтавській області/тг м. Миргород/18150400, код отримувача: 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк