Рішення № 94595616, 02.02.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6583/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Сендецькій В.О.,

представника позивача - Прохур Н.І.,

представника відповідача - Кучеренка А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2256, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство оборони України про визнання документу таким, що не відповідає дійсності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 / позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини А2256 (далі по тексту - ВЧ А2256 / відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство оборони України (далі по тексту - МОУ / третя особа) в якому просив:

- визнати відповідь від 26 травня 2020 року за вих № 3308/юк за підписом т.в.о командира військової частини А 2256 В.Музюкіна такою, що не відповідає дійсності,

- зобов`язати військову частину А 2256 провести службове розслідування та надати довідку про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 на власному автомобілі "Peugeot 301" д.н.з. НОМЕР_1 в результаті ДИП, яка сталася 11 серпня 2014 року приблизно о 13-20 - 13-45, біля кафе "Дубки" по вул. Лісній смт. Черкаське, Новомосковського району, Дніпропетровської області, згідно додатку № 5 до "Положення про військово-лікарську комісію в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14 серпня 2008 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року позовну заяву залишено без руху, недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та з наданням доказів наявності таких поважних причин; позовної заяви із зазначенням позовних вимог, які б відповідали вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання ухвали полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року про залишення позовної заяви без руху представником позивача подано уточнюючий позов (а.с. 65-76), а саме ОСОБА_1 просить:

- визнати протиправною бездіяльність командира військової частини А 2256, що полягає у ненаданні довідки про обставини отримання ОСОБА_1 травми під час виконання службових обов`язків на власному автомобілі "Peugeto 301" д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті ДТП, яка сталася 11 серпня 2014 року приблизно о 13.20-13.45, біля кафе "Дубки" по вул. Лісній смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області;

- зобов`язати військову частину А2256 повторно призначити та провести службове розслідування та надати довідку про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 на власному автомобілі "Peugeto 301" д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті ДТП, яка сталася 11 серпня 2014 року приблизно о 13.20-13.45, біля кафе "Дубки" по вул. Лісній смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, згідно додатку № 5 до "Положення про військово-лікарську комісію в Збройних Силах України", затвердженого наказом МОУ № 402 від 14 серпня 2008 року.

Крім того, представником позивача подано заяву (а.с. 61-64) щодо строків звернення до суду, у якій представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 у 2014 році взагалі не було відомо про необхідність отримання довідки про обставини травми. Необхідність довідки, що витребувалась ОСОБА_1 з`явилася під час проходження ним ВЛК з метою визначення його придатності до військової служби. При цьому, про неможливість отримання довідки про обставини одержання травми ОСОБА_1 дізнався тільки з відповіді від 26 травня 2020 року за підписом т.в.о. командира ВЧ А2256 В.Музюкіна. Крім того, необхідність отримання такої довідки не пов`язана із проходженням публічної служби, а тому має застосовуватися шестимісячний строк звернення до суду з дня коли особа дізналася про порушення своїх прав.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 11 серпня 2014 року на власному автомобілі "Peugeto 301" д.н.з. НОМЕР_1 приблизно о 13.20-13.45, біля кафе "Дубки" по вул. Лісній смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, під час виконання службових обов`язків, потрапив у ДТП. Після ДТП ОСОБА_1 був госпіталізований до хірургічного відділення ВЧ А 1615, де знаходився на стаціонарному лікуванні до 02 вересня 2014 року. Наказом начальника Дніпропетровського ЗВ ВСП від 11 серпня 2014 року № 105 було призначено службове розслідування з метою з`ясування обставин ДТП та отримання травм. За результатами службового розслідування по факту ДТП, що відбулося 11 серпня 2014 року було видано наказ начальника Дніпропетровського ЗВ ВСП від 09 вересня 2014 року № 79. Але про те, чи складалася в подальшому довідка про обставини отримання травм ОСОБА_1 отриманих внаслідок ДТП невідомо. Згідно з наказом начальника Полтавського зонального відділу ВСП ЗСУ № 86 від 30 квітня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за підпунктом "б" (за станом здоров`я). На даний час позивачу встановлено III-ю групу інвалідності з 02 червня 2020 року у зв`язку із захворюванням пов`язаним із проходженням військової служби. Однак при призначенні групи інвалідності та пенсійних виплат було враховано лише захворювання, що були пов`язані із проходженням військової служби, але не були враховані наслідки травм, які ОСОБА_1 отримав в результаті ДТП.

04 січня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив ВЧ А 2256 на позов (а.с. 88-91). У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на їх безпідставність. Зазначив, що ОСОБА_1 службу у ВЧ А 2256 не проходив, а тому останній невідомо про подію, яка трапилася 11 серпня 2014 року. Стверджував, що на дату ДТП законодавством не вимагалося видання будь-яких довідок. Усі документи Дніпровського зонального відділу Військової служби правопорядку за 2014 рік ВЧ А2256 передано до Одеського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України. А тому відсутні будь-які підстави для проведення службового розслідування нещасного випадку, який трапився із ОСОБА_1 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року витребувано від Одеського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України копії матеріалів особової справи ОСОБА_1 ; та усіх матеріалів щодо призначення, проведення та складених за результатами проведення службового розслідування щодо отримання ОСОБА_1 травми під час виконання службових обов`язків на власному автомобілі "Peugeto 301" д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті ДТП, яка сталася 11 серпня 2014 року приблизно о 13.20-13.45, біля кафе "Дубки" по вул. Лісній смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року суд перейшов від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2256, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство оборони України про визнання документу таким, що не відповідає дійсності та зобов`язання вчинити певні дії з повідомленням (викликом) сторін в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи до її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

25 січня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли письмові пояснення представника позивача. У поясненнях представник зазначив, що з 05 вересня 2009 року по 28 квітня 2015 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника відділення ВСП (смт Черкаське) Дніпропетровського зонального відділу ВСП, яке підпорядковувалось та входило в зону відповідальності Південного територіального управління ВСП у відповідності до наказу МОУ "Про розподіл зон діяльності органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку у Збройних Силах України" від 03 листопада 2006 року за № 639. Однак, на підставі наказу МОУ від 12 травня 2016 року за № 253 Дніпропетровська область перейшла в зону відповідальності Східного територіального управління ВСП, місцем розташування якого є ВЧ А2256 (а.с. 128-133).

26 січня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов лист Одеського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України до якого додано копію наказу начальника Дніпропетровського зонального відділу ВСП № 79 від 09 вересня 2014 року та зазначено, що особова справа ОСОБА_1 та інші матеріали щодо призначення, проведення та складених за результатами проведення службового розслідування щодо отримання ОСОБА_1 травми Дніпровського зонального відділу військової служби правопорядку на зберігання до архіву не надходили (а.с. 135).

26 січня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ВЧ А 2256 про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції (а.с. 139-140).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року вирішено проводити розгляд справи в режимі відеоконференції (а.с. 143-144).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Третя особа, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку (а.с. 148).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

У період з 05 жовтня 2009 року по 28 квітня 2015 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника відділення військової служби правопорядку Дніпропетровського зонального відділу військової служби правопорядку Південного територіального управління військової служби правопорядку ЗСУ (а.с. 15-16).

Як випливає із матеріалів справи 11 серпня 2014 року о 13:45 біля кафе "Дубки" по вул. Лісній у смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 , під час виконання службових обов`язків за посадою, потрапив в дорожньо-транспортну пригоду.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 був госпіталізований у військовий госпіталь ВЧ А 1615 з діагнозом: "Закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій верхньої та середньої третин лівого передпліччя" (а.с. 29-30).

09 вересня 2014 року начальником Дніпропетровського зонального відділу Військової служби правопорядку затверджено наказ № 79 "Про результати службового розслідування" (а.с. 136).

За змістом наказу № 79 проведено службове розслідування з метою з`ясування обставин травмування начальника відділення ВСП (смт. Черкаське) підполковника ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за його участі, що мало місце 11 серпня 2014 року. Так, 11 серпня 2014 року підполковник ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків за посадою, на власному автомобілі "Peugeto 301" д/н НОМЕР_1 повертався у відділення ВСП (смт. Черкаське) з Новомосковсько-Магдалинівського об`єднаного військового комісаріату, розташованого в м. Новомосковську, де організовував взаємодію з військовим комісаром щодо розшукових заходів відносно військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини. 11 серпня 2014 року о 13.20 підполковник ОСОБА_1 рухався в смт. Черкаському по вул. Лісній біля кафе "Дубки" зі швидкістю 60 км/год, коли побачив на дорозі дитину. З метою уникнути зіткнення з дитиною, підполковник ОСОБА_1 різко вивернув кермо вліво та загальмував, однак не зміг уникнути зіткнення з перешкодою (деревом). Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підполковник ОСОБА_1 уникнув зіткнення із дитиною, однак особисто був травмований, у зв`язку із чим в той же день був госпіталізований у військовий госпіталь військової частини А 1615 з діагнозом: "Закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій верхньої та середньої третин лівого передпліччя". Факт скоєння дорожньо-транспортної пригоди з боку підполковника ОСОБА_1 на власному автомобілі підтверджується Довідкою від 11 серпня 2014 року інспектора відділення Новомосковської державної автомобільної інспекції МВС капітана міліції Устенко М.М., який прибув до місця пригоди та зафіксував факт наїзду на перешкоду (дерево). Відповідно до Висновку № 114 від 11 березня 2014 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданого лікарем Новомосковської центральної районної лікарні ОСОБА_2, що у підполковника ОСОБА_1 11 березня 2014 року о 17:00 ознак сп`яніння не виявлено. Беручи до уваги вищевикладене слід дійти висновку, що причинами та умовами, що обумовили скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю начальника відділення ВСП (смт. Черкаське) підполковника ОСОБА_1 являється здійснення ним вимушеного маневра для об`їзду на шляху руху раптової перешкоди, внаслідок чого відбулося зіткнення з деревом, що призвело до отримання травм військовослужбовця.

У подальшому за висновком Регіональної військово-лікарської комісії МО України на підставі статей 52б, 53в, 13б, 2в, 39в, 75б, 17в, 57в в графи III Розкладу хвороб станом на 28 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (а.с. 38).

Як випливає із Свідоцтва про хворобу перелік хвороб, за висновком Регіональної військово-лікарської комісії МО України від 28 лютого 2020 року пов`язані з проходженням позивачем військової служби.

Наказом начальника Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку № 86 від 30 квітня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас відповідно до пункту другого частини пятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за підпунктом "б" (за станом здоров`я) (а.с. 40-41).

02 червня 2020 року згідно Довідки до акту огляду МСЕК № 703819 ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, яке пов`язано з проходженням служби (а.с. 42).

У свою чергу, оскільки довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) є обов`язковою для прийняття військово-лікарською комісією постанови про причинний зв`язок поранення (контузії, каліцтва) з проходженням військової служби, ОСОБА_1 02 квітня 2020 року звернувся до Східного територіального управління Військової служби правопорядку із листом у якому просив у відповідності до положень та пункту 3 розділу 2 наказу МОУ від 06 лютого 2001 року № 36 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України" та з метою соціального та правового захисту провести службове розслідування зі складанням актів та видачі довідки про обставини травм, передбаченої Додатком 5 "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (а.с. 17).

Листом № 3308/юк від 26 травня 2020 року ВЧ А2256 повідомила ОСОБА_1 , що з наданих документів неможливо однозначно встановити причинно-наслідкой зв`язок отриманих травм під час ДТП 11 серпня 2014 року, оскільки подані документи носять суперечливий характер. Що стосується видачі довідки про травмування, що мало місце 11 серпня 2014 року, то військова частина А 2256 не має можливості надати відповідну довідку за тих обставин, які за своєю сукупністю ставлять під сумнів настання нещасного випадку та визнання цих обставин, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби, передбаченими пунктом 11 Розділу II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом МОУ від 06 лютого 2001 року № 36 та частини четвертої статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Не погоджуючись із такою відповіддю та фактичною відмовою у проведенні службового розслідування та видачі довідки позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України (частини перша статті 1 Закону).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно із частиною першою статті 40 Закону гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

У свою чергу, спірні правовідносини що виникли між сторонами регулюються Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі по тексту - Наказ №402 / в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), у пункті 6.2. вказаного наказу визначений перелік документів які подаються на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК у мирний час. Також зазначено, що на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтва, одержаних у період проходження ними військової служби, - оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Згідно із пунктом 21.7 Наказу №402 постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), у якій зазначається, що військовослужбовець (військовозобов`язаний, резервіст) проходив військову службу (збори) в момент одержання поранення (контузії, травми, каліцтва).

Як зазначено військово-лікарською комісією у Свідоцтві про хворобу № 931 та Свідоцтві про хворобу № 267 на ВЛК та зі слів ОСОБА_1 він отримав ЗЧМТ травму, проте довідка про обставини отримання травми не надана.

Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) є обов`язковою для прийняття військово-лікарською комісією постанови про причинний зв`язок поранення (контузії, каліцтва) з проходженням військової служби.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем довідка про обставини травми не складалась та не підшивалась до особової справи та не надавалась позивачу.

З форми зразка Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) визначеної у Додатку №5 до Наказу №402 вбачається, що підставою для складення довідки є акт розслідування, проведений згідно з наказом командира військової частини.

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями і військовозобов`язаними, які призвані на збори (далі - військовослужбовці), професійних захворювань, отриманих ними під час проходження військової служби (зборів), та аварій, що сталися у військових частинах, військово-навчальних закладах, установах, організаціях Збройних Сил України, структурних підрозділах центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України (далі - військові частини) передбачено Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (далі по тексту - Інструкція № 36 / в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 1.5 Інструкції № 36 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, що сталися під час виконання ним обов`язків військової служби, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень (заподіяних іншою особою), гострого професійного захворювання і гострого професійного* та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також випадки смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Відповідно до пункту 1.6. Інструкції № 36 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за результатами розслідування нещасних випадків складається акт (додаток 1 до Інструкції). Нещасні випадки, на які складається акт про нещасний випадок, реєструються у журналі реєстрації потерпілих від нещасних випадків (додаток 2 до Інструкції).

У ході розгляду справи судом встановлено, що 11 серпня 2014 року підполковник ОСОБА_1 , під час виконання службових обов`язків за посадою, на власному автомобілі "Peugeto 301" д/н НОМЕР_1 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду та отримав ЗЧМТ.

Однак, як випливає із матеріалів справи за результатами події, яка трапилася із ОСОБА_1 11 серпня 2014 року акт за формою НВ-1 не складався, що у свою чергу свідчить і про відсутність складеної довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Тобто, виданню військовослужбовцю довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) передує певна процедура, визначена вказаною Інструкцією, та її оформлення належить до виключної компетенції спеціально уповноваженого на те органу, відповідно до висновків, зазначених в акті з розслідування нещасного випадку.

Згідно із пунктом 1.8 Інструкції № 36 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за результатами розслідування не складається акт (додаток 1 до Інструкції) і не беруться на облік нещасні випадки, що сталися з військовослужбовцями:

внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин під час проведення робіт і виконання обов`язків військової служби або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який знаходився в стані алкогольного сп`яніння, був наказом командира (начальника) усунутий від виконання обов`язків військової служби;

під час скоєння військовослужбовцями злочинів або правопорушень, якщо ці дії зафіксовані й на них є рішення суду або прокуратури;

у разі природної смерті, самогубства, якщо це не було наслідком впливу психофізичних, небезпечних і шкідливих факторів під час виконання обов`язків військової служби за наявності офіційного висновку уповноважених органів;

у разі навмисного заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров`ю;

під час виконання дій, що не входять до обов`язків військової служби.

Вищевикладений перелік є вичерпний та на переконання суду розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд зазначає, що наявні на дату розгляду справи документи свідчать про відсутність підстав, які визначені пунктом 1.8 Інструкції .

Стосовно посилань відповідача, як на підставу для відмови у задоволенні позову на Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України", затверджений наказом Міністерства оборони України № 608 від 21 листопада 2017 року, суд зазначає, що цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.

Крім того, даний порядок прийнято після події, яка трапилася із ОСОБА_1 , а тому не може застосовуватися до спірних правовідносин.

Щодо тверджень військової частину А 2256, що остання не є належною стороною по справі, оскільки позивач проходив службу у відділенні військової служби правопорядку Дніпропетровського зонального відділу військової служби правопорядку Південного територіального управління військової служби правопорядку ЗСУ, суд зазначає наступне.

У 05 вересня 2009 року по 28 квітня 2015 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника відділення ВСП (смт Черкаське) Дніпропетровського зонального відділу ВСП, яке підпорядковувалось та входило в зону відповідальності Південного територіального управління ВСП у відповідності до наказу Міністерства оборони України "Про розподіл зон діяльності органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку у Збройних Силах України" від 03 листопада 2006 року за № 639.

12 травня 2016 року Міністерством оборони України прийнято наказ № 253 "Про розподіл Зон діяльності органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку у Збройних Силах України".

Згідно із пунктом 2 наказу № 253 визнано такими, що втратили чинність, накази Міністра оборони України від 03 листопада 2006 року № 639 "Про розподіл зон діяльності органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку у Збройних Силах України" (зі змінами), від 12 червня 2002 року № 198 "Про заходи щодо створення Військової служби правопорядку у Збройних Силах України".

Крім того, наказом № 253 затверджено зони діяльності органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, згідно яких Дніпропетровська область знаходиться в зоні діяльності Східного територіального управління Військової служби правопорядку.

У зону відповідальності Східного територіального управління Військової служби правопорядку (ВЧ А2256) входить: Криворізьке зональне відділення та Відділення ВСП смт. Черкаське Новомосковського району.

Варто також зазначити, що саме ВЧ А2256 згідно Акту № 70 приймання-передачі документів від 29 березня 2018 року здійснювала передачу до Одеського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України документів Дніпропетровського зонального відділу Військової служби правопорядку за 2014 рік.

ВЧ А2256 розглянуто заяву ОСОБА_1 від 02 квітня 2020 року про проведення службового розслідування і видачу довідки та надано відмову по суті заявлених вимог.

При цьому ВЧ А2256 у ході розгляду заяви ОСОБА_1 не вказує на відсутність повноважень у розгляді такої заяви, чи то перенаправлення заяви до належного суб`єкта розгляду, у порядку встановленму Законом України "Про звернення громадян" .

Суд зазначає, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов`язати військову частину А 2256 провести службове розслідування та надати довідку про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 на власному автомобілі "Peugeot 301" д.н.з. НОМЕР_1 в результаті ДИП, яка сталася 11 серпня 2014 року приблизно о 13-20 - 13-45, біля кафе "Дубки" по вул. Лісній смт. Черкаське, Новомосковського району, Дніпропетровської області, згідно додатку № 5 до "Положення про військово-лікарську комісію в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14 серпня 2008 року.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність командира військової частини А 2256, що полягає у ненаданні довідки про обставини отримання ОСОБА_1 травми під час виконання службових обов`язків на власному автомобілі "Peugeto 301" д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті ДТП, яка сталася 11 серпня 2014 року приблизно о 13.20-13.45, біля кафе "Дубки" по вул. Лісній смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, суд зазначає наступне.

Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Судовим розглядом встановлено, що довідки про обставини отримання травм видається на підставі акта, який за результатами дорожньо-транспортної події, яка трапилася 11 серпня 2014 року із ОСОБА_1 не складався.

У зв`язку із вищевикладеними, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність командира військової частини А 2256, що полягає у ненаданні довідки про обставини отримання ОСОБА_1 травми під час виконання службових обов`язків на власному автомобілі "Peugeto 301" д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті ДТП, яка сталася 11 серпня 2014 року.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини А2256 (код ЄДРПОУ 24289637, вул. Феодосійська, 2, м. Дніпро, 49005), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати військову частину А2256 повторно призначити та провести службове розслідування та надати довідку про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 на власному автомобілі "Peugeto 301" д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті ДТП, яка сталася 11 серпня 2014 року приблизно о 13.20-13.45, біля кафе "Дубки" по вул. Лісній смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області, згідно додатку № 5 до "Положення про військово-лікарську комісію в Збройних Силах України", затвердженого наказом МОУ № 402 від 14 серпня 2008 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А2256 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 420,40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03 жовтня 2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03 лютого 2021 року.

Суддя С.О. Удовіченко