Рішення № 94595376, 01.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12959/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/500016/2 від 02.10.2020 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2020/00049 від 02.10.2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 24 листопада 2020 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/500016/2 від 02.10.2020 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2020/00049 від 02.10.2020 року;

- стягнути з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» понесені позивачем судові витрати.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» в обґрунтування позовних вимог зазначило, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. Проте Одеською митницею Держмитслужби, всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої митної декларації та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Позивачем наголошувалося, що Одеською митницею Держмитслужби у оскаржуваних рішеннях не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Позивач не погоджується із зазначеними у рішеннях доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару.

Процесуальні дії

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

Копія ухвали від 02 грудня 2020 року про відкриття провадження по справі та позов з додатками вручено Одеській митниці Держмитслужби 10 грудня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи (а.с.78).

Одеська митниця Держмитслужби відзив на позовну заяву, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслала.

У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (код ЄДРПОУ 43096047) є юридичною особою, основними видами діяльності якої є: 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (основний); 46.41 оптова торгівля текстильними товарами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.65 роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах; 47.78 роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.82 роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям; 47.89 роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 47.91 роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.99 інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (а.с.71-72).

06.07.2019 року між компанією «YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED» (Китай), як продавцем, та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП», як покупцем, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №0607/1, за умовами якого Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину цього Договору (далі - Договір) (а.с.36-43).

Відповідно до п.2.1. Договору, ціни на товари, їх кількість та асортимент, що поставляються за цим Договором, зазначені у інвойсах на кожну окрему поставку

Валюта контракту - долар США. Сума контракту складається з суми інвойсів (п.2.2. Договору).

Згідно п.3.4. Договору, поставка товарів буде виконуватися на умовах CFR, Одеса, «Чорноморськ», Южний (Інкотермс 2010).

Відповідно до п.5.1. Договору, розрахунки за кожну партію товару здійснюється в безготівковій формі на умовах оплати за фактично поставлений товар. Можливе здійснення передплати за партію товару на умовах, що зазначені у відповідному інвойсі.

На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент відправник «YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED» поставило позивачу партію товару: іграшки колісні з пластмаси та металу: самокат двоколісний: scooter / самокат, арт.779-1305 - 2 шт., scooter / самокат, арт.779-1322 - 10 шт., scooter / самокат, арт.779-1334 - 220 шт., scooter / самокат, арт.779-1343 - 170 шт., scooter / самокат, арт.779-1335 - 126 шт., scooter / самокат, арт.21500 - 223 шт., scooter / самокат, арт.13400 - 94 шт., scooter / самокат, арт.97630 - 170 шт., scooter / самокат, арт.58420 - 205 шт., scooter / самокат, арт.68995 - 94 шт., scooter / самокат, арт.43702 - 112 шт., scooter / самокат, арт.55945 - 160 шт., scooter / самокат, арт.69750 - 205 шт., scooter / самокат, арт.26901 - 75 шт., scooter / самокат, арт.34760 - 161 шт., scooter / самокат, арт.97240 - 130 шт., scooter / самокат, арт.62310 - 130 шт., scooter / самокат, арт.33650 - 112 шт., scooter / самокат, арт.19870 - 90 шт., scooter / самокат, арт.35110 -195 шт., scooter / самокат, арт. 10999 - 140 шт. торговельна марка «BEST SCOOTER», виробник - «YIWU JIAYU IMP.&EXP. CO., LTD» на виробничих потужностях «JIA YU TOY TRADE CO., LTD», країна виробництва - Китай.

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом, товариством з обмеженою відповідальністю «СІТНЕЙ ЛТД» до Одеської митниці Держмитслужби була подана митна декларація №UА500490/2020/503277 від 01.10.2020 року, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору (а.с.60).

Судом встановлено, що декларантом до митного оформлення були подані наступні документи:

1) пакувальний лист (packing list №j25420-415-рl від 30.07.2020 року (а.с.18);

2) рахунок-фактура (інвойс) (commercial invoice) №j25420-415 від 30.07.2020 року (а.с.19-20);

3) коносамент (bill of lading) №medun8769600 від 19.08.2020 року (а.с.21);

4) автотранспортна накладна (road consignment note) №7616 від 29.09.2020 року (а.с.22);

5) декларація про походження товару (declaration of origin) №j25420-415 від 30.07.2020 року;

6) прейскурант (прайс-лист) виробника товару №j25420-415-рr від 30.07.2020 року (а.с.23-24);

7) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода №1 від 06.07.2020 року (а.с.25-26);

8) доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода №4 від 10.08.2020 року (а.с.27-35);

9) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення №0607/1 від 06.07.2019 року (а.с.36-43);

10) некласифікований внутрішній договір (контракт) № б/н від 05.03.2018 року (а.с.44-47);

11) договір про надання послуг митного брокера №1609/20 від 16.09.2020 року (а.с.50-53);

12) акт зважування №118039 від 29.09.2020 року (а.с.54);

13) свідоцтво на знак для товарів № 272858 від 25.03.2020 року (а.с.62-63);

14) свідоцтво на знак для товарів № 272857 від 25.03.2020 року (а.с.64-65);

15) копія митної декларації країни відправлення №310120200517771570 від 14.08.2020 року (а.с.57-59).

За результатами перевірки митної декларації від 01.10.2020 року №UА500490/2020/503277 Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/500016/2 від 02.10.2020 року (а.с.14-15) та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2020/00049 від 02.10.2020 року (а.с.16-17).

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/500016/2 від 02.10.2020 року відповідачем зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема:

1) відповідно п.4.3 додаткової угоди від 10.08.2020 року №4, «оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, та і на умовах відстрочення платежу», проте у наданому інвойсі від 30.07.2020 року №j25420-415 умови передоплати не зазначені. Слід зазначати, що у наданому інвойсі 30.07.2020 року №j25420-415 взагалі не зазначені умови оплати за товари;

2) у товаросупровідних документах не конкретизовані відомості про виробника товарів - у пакувальному листі від 30.07.2020 року №j25420-415-РL відомості про виробника товарів наведені наступним чином: YI WU JIAYU IMP.&EXP. CO., LTD (JIA YU TOY TRADE CO., LTD), тобто є незрозумілим яка саме особа заявляє про себе як про виробника товарів;

3) у товаросупровідних документах містяться розбіжності відомостей щодо номеру коносаменту: MEDUN8769600 (відповідно до коносаменту від 18.08.2020 року №MEDUN8769600), №177ХNМNМN1Т516A (відповідно до митної декларації країни відправлення від 14.08.2020 року №310120200517771570). Слід зазначити, що коносамент №177ХNМNМN1Т516A, відомості про який наведені у митній декларації країни відправлення від 14.08.2020 року №310120200517771570 до митного оформлення не надавався;

4) у наданому інвойсі від 30.07.2020 року №j25420-415 відомості про торговельну марку товарів відсутні;

5) відповідно до пп.в) п.1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

6) відповідно до пункту 5 спільної угоди б/н від 05.03.2018 року між YI WU JIAYU IMP.&EXP. CO., LTD та JIA YU TOY TRADE CO., LTD «основне обладнання, споруди та всі інші ресурси будуть представленні у додатку А», проте жодних доповнень до зазначеного контракту до митного оформлення не надавались;

7) копії декларації країни відправлення від 14.08.2020 року №310120200517771570 надано без перекладу на державну мову.

Позивач, вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/500016/2 від 02.10.2020 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2020/00049 від 02.10.2020 року є необґрунтованими, такими, що прямо суперечать нормам та вимогам Митного кодексу України, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 року (надалі по тексту МК України) в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, містять невідповідності чи є такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21-591а15 (814/283/14), в яких вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 20.03.2018 року по справі №815/4132/17, яким колегія суддів, враховуючи встановлені обставини справи погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що Товариство надало усі, передбачені Митним кодексом України, документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу, а саме - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

У пункті першому обставин прийняття Одеською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/500016/2 від 02.10.2020 року відповідачем зазначено: «відповідно п.4.3 додаткової угоди від 10.08.2020 року №4, «оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, та і на умовах відстрочення платежу», проте у наданому інвойсі від 30.07.2020 року №j25420-415 умови передоплати не зазначені. Слід зазначати, що у наданому інвойсі 30.07.2020 року №j25420-415 взагалі не зазначені умови оплати за товари».

Суд не погоджується з вказаним твердженням відповідача з наступних підстав.

У п. 1.1. додаткової угоди від 10.08.2020 року №4 до Контракту №0607/1 від 06.07.2019 року, вказано: «...B порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари (далі - «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту...».

До митного оформлення разом із МД Декларантом було надано інвойс від 30.07.2020 року №J25420-394- який і е специфікацією у відповідності до п. 1.1 Контракту.

В той же час відповідно до п.4.3. Контракту №0607/1 від 06.07.2019 року оплата може здійснюватися (тобто передбачено можливість, а не обов`язок) як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Згідно до п.4.3.1. контракту - оплата може проводитись частинами. Із даних положень вбачається свобода сторін договору у здійсненнях взаєморозрахунків.

В той же час, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду року у постанові по справі №815/329/17 від 17.04.2018 року зазначив: «...Довід позивача, що відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару є обґрунтованим з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені)...».

У пункті другому обставин прийняття Одеською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/500016/2 від 02.10.2020 року відповідачем зазначено: «у товаросупровідних документах не конкретизовані відомості про виробника товарів - у пакувальному листі від 30.07.2020 року № J25420-415-PL відомості про виробника товарів наведені наступним чином: YI WU JIAYU ІМР.&ЕХР.CO., LTD (JIA YU TOY TRADE CO., LTD), тобто є незрозумілим яка саме особа заявляє про себе як про виробника товарів».

Суд вважає вказане твердження необґрунтованим з огляду на наступне.

Як встановлено судом, позивачем до декларування було надано копію угоди про спільну діяльність YI WU JIAYU ІМР.&ЕХР.CO, LTD та JIA YU TOY TRADE CO., LTD. від 05.03.2018 року.

Також, позивачем було надано переклад Покупця зазначеної угоди, з якого вбачається, що YI WU JIAYTJ ІМР.&ЕХР CO., LTD та JIA YU TOY TRADE CO., LTD разом (спільними зусиллями) виробляють певні товари.

Відповідно до змісту зазначеної угоди, вона була укладена 05.03.2018 року юридичною особою, зареєстрованою відповідно до законів Китаю від імені, директора корпорації PENGWEI HUANG, із штаб-квартирою JIA YU TOY TRADE СО. в Лейн 1 Лінг, місто Ченхай, ПК Guandong 515800, Китай та YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO., LIMITED (Китай), юридична особа, зареєстрована відповідно до законів Китаю від імені директора LIU HUI ZHAO з головним місцем реєстрації в номері 903, міжнар. Північна дорога Plaza Chouzhou 999.

Метою зазначеної угоди є спільне виробництво іграшок та супутніх товарів зусиллями та потужностями Сторін Угоди.

Суд зазначає, що виробником імпортованого товару згідно з товаросупровідними документами є саме YI WU JIAYU ІМР.&ЕХР.CO., LTD при цьому відповідачем не конкретизовано, з урахуванням положень угоди про спільну діяльність YI WU JIAYU ІМР.&ЕХР. CO., LTD та JIA YU TOY TRADE CO., LTD. від 05.03.2018 року, як факт того, що дві компанії нерезидента спільними потужностями виробляють та продають товар впливає на визначення митним органом митної вартості задекларованого товару за першим методом - ціною договору.

В якості третьої підстави коригування митної вартості товарів, відповідачем зазначено: «у товаросупровідних документах містяться розбіжності відомостей щодо номеру коносаменту: MEDUN8769600 (відповідно до коносаменту від 18.08.2020 року №MEDUN8769600), №177ХNМNМN1Т516A (відповідно до митної декларації країни відправлення від 14.08.2020 року №310120200517771570). Слід зазначити, що коносамент №177ХNМNМN1Т516A, відомості про який наведені у митній декларації країни відправлення від 14.08.2020 року №310120200517771570 до митного оформлення не надавався».

Суд не погоджується з вказаною підставою з огляду на наступне.

При оформлені морського перевезення вантажу, згідно сталої морської практики оформлюється одночасно два типи коносаментів: лінійний коносамент (Master bill of loading) та домашній коносамент (House bill of loading). Лінійний коносамент видається морським перевізником і підписується капітаном (або лінійним агентом, представником судноплавної компанії) та передається експедитору/агенту. Лінійний коносамент підтверджує замовлення/бронювання певного вантажомісця на судні (згідно ваги вантажу, типу контейнеру та інше) для перевезення до конкретного порту.

Відправником був оформлений лінійний коносамент під номером 177XNMNMN1T516A щодо перевезення вантажу з зазначенням ваги вантажу та номеру контейнеру. Домашній коносамент видається вже безпосередньо експедитором зі вказівкою даних про фактичних відправника та отримувача вантажу. В даному випадку, експедитором (після оформлення лінійного коносаменту) був виданий домашній коносамент від 18.08.2020 року №MEDUN8769600.

Тобто, обидва документи одного й того ж вантажу, оформлюються з різних підстав на різних етапах морського перевезення.

На час оформлення митної декларації країни відправлення, у вантажовідправника були дані лінійного коносаменту 177XNMNMN1T516A, які й були зазначені останнім.

При цьому, назва контейнеру та його номер повністю співпадає із відповідними відомостями в експортній декларації, інвойсі та автотранспортній накладній.

Також, відповідач ніяк у оскаржуваному рішенні про коригування не вказав та не аргументував, як зазначена розбіжність впливає на рівень митної вартості товару.

Питання розбіжностей у номерах коносаментів у митних деклараціях країни відправлення, як окрема підстава коригування митної вартості, вже досліджувалось, у тому числі, судами вищої ланки правосуддя адміністративної юрисдикції та не прийнято вказані розбіжності до уваги (Постанова Верховного у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.12.2018 року по справі №821/289/18, якою було залишено в силі Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 року).

У пункті четвертому обставин прийняття Одеською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/500016/2 від 02.10.2020 року відповідачем зазначено: «у наданому інвойсі від 30.07.2020 року №j25420-415 відомості про торговельну марку товарів відсутні».

Суд вважає необґрунтованим вказане твердження з огляду на наступне.

Рахунок-фактура (специфікація відповідно до п.1.1. додаткової угоди від 10.08.2020 року №4 до Контракту №0607/1 від 06.07.2019 року) - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар.

Затвердженої форми рахунку-фактури, рахунку-проформи чи специфікації, як у даному випадку, та вимог щодо їх заповнення законодавством України - не передбачено.

Разом з тим, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості орган доходів і зборів має впевнитись, що рахунок-фактуру можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України (далі - Кодекс) за органом доходів і зборів, який згідно з чинним законодавством здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, закріплено право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до частини другої статті 52 Кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 Кодексу, серед яких рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Комерційні документи - документи, які дають вартісну, якісну та кількісну характеристику товару. Ці документи оформляє на своєму бланку продавець, а покупець на підставі їх здійснює оплату. Вартісна характеристика товару надається в рахунку-фактурі та у рахунку-проформі.

Рахунок-фактура (специфікація) (англ, invoice account, франц. facture, нім. Rechnung, Faktura, Handels faktura) - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ.

Згідно загальносвітової практики, рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також, в рахунку-фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.

Таким чином, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості орган доходів і зборів має впевнитись, що рахунок - фактуру (специфікацію) можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Враховуючи все вищенаведене, наявність чи відсутність у інвойсі певних відомостей (реквізитів), не може свідчити про заниження декларантом митної вартості товарів, натомість відомості щодо торговельних марок (якщо такі є) та артикулів товару містяться у графі 31 МД.

Окрім того, покупець є власником торгової марки «BEST SCOOTER», як об`єкту інтелектуальної власності і її дистриб`ютором на території України, що підтверджується відповідними свідоцтвами №272857 та №272858, які надавались митному органу на момент декларування.

В якості п`ятої підстави для прийняття оскаржуваного рішення, відповідачем зазначено: «відповідно до пп.в) п.1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів».

Суд критично відноситься до вказаної підстави з огляду на наступне.

Суд зазначає, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі, митної декларації поданої Декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими «YI WU JIAYU ІМР.&ЕХР. CO, LTD» - не передбачалось.

Аналогічна правова позиція була висловлена у Постанові Верховного Суду у складі колеш суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року (справа №160/8775/18).

У пункті шостому обставин прийняття Одеською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/500016/2 від 02.10.2020 року відповідачем зазначено: «відповідно до пункту 5 спільної угоди б/н від 05.03.2018 року між YI WU JIAYU IMP.&EXP. CO., LTD та JIA YU TOY TRADE CO., LTD «основне обладнання, споруди та всі інші ресурси будуть представленні у додатку А», проте жодних доповнень до зазначеного контракту до митного оформлення не надавались».

Із такою підставою коригування митної вартості суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.53 МК Украйни, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські, документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Копія угоди про спільну діяльність YJ. WU JIAYU ІМР.&ЕХР. CO., LTD та JIA YU TOY TRADE CO.,LTD. від 05.03.2018 року була надана відповідачу на момент декларування із метою усунення аби-яких розбіжностей щодо виробника товарів.

В якості сьомої підстави для коригування митної вартості товарів, відповідачем зазначено: «копії декларації країни відправлення від 14.08.2020 року №310120200517771570 надано без перекладу на державну мову».

З даного приводу суд зазначає, що декларантом було надано відповідачу копію перекладу декларації країни відправлення від 14.08.2020 року №310120200517771570, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у складових митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).

Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця.

В свою чергу, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

Крім того, у ході розгляду справи відповідач не надав, ані відзив на позовну заяву, ані доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації та не дають можливості визначити митну вартість шляхом застосування обраного декларантом основного методу за ціною договору.

За викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Звежинський проти Польщі», заява №34049/96 відповідно до п.71 якого суд повторює, що позбавлення майна, у значенні цього речення, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності (цит. вище справа Брумареску). Суд нагадує, що під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (див. рішення у справі «Pressos Compania Naviera S. A. та інші проти Бельгії» від 20 листопада 1995, серія A, N 332, с. 23, п. 38). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (див. цит. вище рішення у справі Спорронга і Льонрота. При цьому, п. 73 суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно рішення у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», заява №23620/05, відповідно до п.17 суд повторює, що будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших авторитетних джерел, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від 23 вересня 1982 року, пп. 69-73, серія А №52).

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/500016/2 від 02.10.2020 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2020/00049 від 02.10.2020 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» у загальній сумі 4 616,74 грн., що сплачені згідно платіжного доручення №357 від 17.11.2020 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/500016/2 від 02.10.2020 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2020/00049 від 02.10.2020 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/500016/2 від 02.10.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2020/00049 від 02.10.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (код ЄДРПОУ 43096047) суму сплаченого судового збору в розмірі 4 616 грн. 74 коп. (чотири тисячі шістсот шістнадцять гривень сімдесят чотири копійки).

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (вул. Суворова, 2-А, смт. Овідіополь, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 43096047).

Відповідач: Одеська митниця Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459).

Суддя С.О. Cтефанов

.