Рішення № 94595282, 02.02.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 р. № 400/2139/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області, просп. Центральний, 83/9, м. Миколаїв, 54017

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, вул. Борисоглібська, 3, 2-й пов., м. Київ 70, 04070 ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

про:визнання дій протиправними; скасування рішення, оформленого протоколом від 28.05.2020 р. № 4,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області про визнання протиправними дії КДКА Миколаївської області та скасування рішення оформлене протоколом № 4 від 28.05.2020 щодо задоволення самовідводів членів КДКА Миколаївської області та передачі матеріалів дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 голові КДКА Миколаївської області ОСОБА_3 для відповідного скерування скарги на ВКДКА з метою вирішення КДКА іншого регіону, який буде розглядати скаргу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на початку проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Миколаївської області для розгляду скарги ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 члени комісії заявили необґрунтовані самовідводи, які ґрунтуються на сумнівах у неупередженості або зацікавленості у результатах розгляду. В результаті заявлених самовідводів та відсутністю кворуму для прийняття рішення, матеріали за скаргою на дії позивача були скеровані голові КДКА для відповідного скерування скарги ВКДКА з метою вирішення КДКА іншого регіону, який буде розглядати скаргу. Представником ОСОБА_2 по скарзі на дії позивача є адвокат Войченко С.В., який є засновником Адвокатського об`єднання « Войченко і Дульський». Другим засновником цього адвокатського об`єднання є О.Дульський, який є членом ради адвокатів м. Києва, тому у позивача є всі підстави вважати, що КДКА м. Києва та Київської області, у разі розгляду скарги на дії позивача, буде мати упереджене ставлення до позивача, оскільки ОСОБА_4 буде мати вплив на членів КДКА м. Києва та Київської області, тому члени не зможуть прийняти об`єктивне, законне, мотивоване рішення по скарзі ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 . Відповідно до п.9 ч.5 ст.160 КАС України позивач зазначає та обґрунтовує, що вказаними діями відповідача було допущено порушення його прав, свобод, інтересів. Позивач буде позбавлений на законний та справедливий розгляд справи у відповідності до п.4.3.2 Регламенту КДКА за місцем здійснення адвокатської діяльності.

Відповідач надав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідно до п.1.1.3 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 268 від 17.12.2013, основними засадами діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є, зокрема об`єктивність. Інститут відводів (самовідводів) закріплений в процедурі здійснення дисциплінарного провадження і забезпечує права та інтереси учасників дисциплінарного провадження на справедливий, неупереджений та об`єктивний розгляд справи. Після задоволення самовідводів неможливо утворити новий склад палати для прийняття рішення, тому відповідно до пп.2.3.17 Регламенту ВКДКА, голова ВКДКА скеровує заяву про дисциплінарний проступок адвоката до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу члена(членів) кваліфікаційної палати КДКА та за відсутністю кворуму. Крім того, судовому захисту підлягає лише порушене право. Дії КДКА Миколаївської області щодо задоволення самовідводів жодним чином не порушують права, свободи чи законні інтереси позивача, оскільки скаргу на дії адвоката повинно розглянути КДКА іншого регіону. Відповідач вважає, що ним було дотримано процедуру розгляду скарги в межах наданих повноважень та відповідно до Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положення №120 від 30.08.2014 та Регламенту КДКА регіону.

Відповідач просив розглядати справи за відсутністю їх представника.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури надала суду пояснення, в яких зазначила, що відповідно до Регламенту ВКДКА після задоволення самовідводів неможливо утворити новий склад палати для прийняття рішення, а провадження не може бути розглянуто і прийнято за відсутністю кворуму , матеріали дисциплінарного провадження підлягають направленню від КДКА регіону до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії для подальшого скерування до КДКА іншого регіону. Також дії КДКА Миколаївської області щодо задоволення самовідводів жодним чином не порушують права, свободи чи законні інтереси позивача.

Третя особа просила суд здійснювати розгляд справи за відсутністю представника ВКДКА.

Ухвалою від 25.08.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 надав суду пояснення, в яких зазначив, що позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та має бути залишена без задоволення. Позивач своїми виразами ставить під сумнів професійність та порядність усієї адвокатської спільноти. Відповідно до Регламенту член КДКА може заявити собі самовідвід(п.7.5 Регламенту).Право члена ДП КДКА регіону взяти самовідвід є його беззаперечним правом, яке не може бути предметом судового розгляду. Гарантоване ст.55 Конституції України право на судовий захист вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим, реальним, стосуватись індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

18.09.2020 позивач надав суду заяву про зміну та доповнення підстав позову, в якій зазначив, що члени комісії КДКА, які голосували за обґрунтованість самовідводів , не мали права брати участь в голосуванні самовідводів своїх колег по комісії КДКА. Аналіз норм Регламенту дає змогу дійти висновку, що вирішення питання про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи має відбуватись з повідомленням заявника(скаржника) та адвоката стосовно проведення засідання із зазначенням місця, дня та часу проведення, з наданням права бути присутнім для використання усіх прав передбачених Регламентом для учасника, в тому числі можливості адвокату заявити відвід членам ВДКА або у випадку заявлення самовідводу членом КДКА вислухати його зміст і надати свої пояснення або заперечення його обґрунтованості та законності. Це є певною гарантією дотримання прав адвоката під час здійснення дисциплінарного провадження, як на стадії до початку засідання КДКА так і підчас засідання з метою недопущення безпідставного притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою суду від 18.09.2020 заява позивача про зміну підстав позову прийнята до розгляду.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 надав суду пояснення щодо заяви про зміни та доповнення, в яких зазначив, що Регламентом жодних вимог, щодо черговості проведення дій до початку розгляду заяви(скарги) не передбачено, просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури надала суду пояснення, в яких зазначила, що право позивача бути присутнім на засіданні не було порушено, оскільки на адресу позивача були направлені повідомлення про засідання, яке відбудеться 27.02.2020,26.03.2020, 14.05.2020, 28.05.2020. У витягу з протоколу № 4 від 28.05.2020 зазначено, що позивачу та його представникам було оголошено склад палати, права та обов`язки, право на відвід членів ДП КДКА. Відводів заявлено не було.

Сторони, треті особи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ч.1,9 ст.205 КАС України суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

06.02.2020 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області надійшла скарга від ОСОБА_2 щодо неналежної поведінки та порушення адвокатської етики адвокатом ОСОБА_1 .

Наданий суду Витяг з протоколу засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області № 4 від 28.05.2020 свідчить, що порядком денним п.13 було передбачено розгляд скарги ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 . На засіданні присутні 9 членів ДП. Члени дисциплінарної палати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 заявили самовідвід, який був задоволений членами палати відкритим голосуванням простою більшістю голосів. Головою палати оголошено про неможливість подальшого розгляду цієї скарги та передачу матеріалів скарги Голові КДКА Миколаївської області для подальшого керування її до ВКДКА для визначення ДП іншого регіону для її розгляду у зв`язку з відсутністю кворуму членів ДП КДКА Миколаївської області. Голова ДП роз`яснив адвокату ОСОБА_1 право на оскарження рішення. Адвокатом ОСОБА_1 на час розгляду скарги заперечень, щодо процедури проведення засідання не заявлено.

Відповідно до ст.33 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання (ст.40 Закону України № 5076).

Відповідно до п.7.5 Регламенту КДКА до початку розгляду заяви (скарги) особа, яка її подала чи відносно якої розглядається справа, має право заявити відвід члену КДКА з мотивів обґрунтованих сумнівів у його неупередженості або зацікавленості у результатах розгляду. Відвід може бути заявлений будь-якому члену КДКА (Палати), який входить до її складу, незалежно від його участі у засіданні. Повний склад КДКА (Палати) доводиться до відома учасників засідання. З тих самих підстав член КДКА може заявити собі самовідвід. Відвід (самовідвід) вирішується іншими членами КДКА (Палати), присутніми на засіданні, без участі члена КДКА, якому був заявлений відвід (самовідвід), відкритим голосуванням більшістю голосів членів КДКА (Палати), які беруть участь у засіданні. У разі рівності голосів член КДКА вважається відведеним (самовідведеним). Рішення про відвід (самовідвід)кількох членів КДКА приймається відносно кожного окремо.

Відповідно до п. 4.3.2 Регламенту КДКА кваліфікаційно-дисциплінарна комісія регіону безпосередньо та через повноваження кваліфікаційної та дисциплінарної палат комісії: здійснює дисциплінарне провадження стосовно адвокатів Юрисдикція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури розповсюджується: при вирішенні питання дисциплінарної відповідальності -на адвокатів, адреса робочого місця яких, відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України, визначена у даній територіально-адміністративній одиниці, за виключенням випадків, встановлених Радою адвокатів України.

Згідно з п.2.3.17 Регламенту ВКДКА голова ВКДКА скеровує заяву (скаргу) про дисциплінарний проступок адвоката до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу (самовідводу) більшості членів дисциплінарної палати КДКА, що має розглядати скаргу; матеріали кваліфікаційної справи до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу члена (членів) кваліфікаційної палати КДКА та за відсутності кворуму.

За змістом статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

За правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України зазначається, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю прав, свобод або інтересів позивача.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Обов`язковою умовою визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень, тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Правова позиція щодо обов`язкової умови надання правового захисту судом, як то наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, висловлена Верховним Судом України у постановах від 15.12.2015 року у справі №21-5361а15 та від 01.12.2015 року у справі №21-3222а15, №463/3507/16а від 27.01.2020.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що дії відповідача та протокол № 4 від 28.05.2020 щодо задоволення самовідводів членів КДКА та передача матеріалів дисциплінарного провадження для скерування скарги на ВКДКА з метою вирішення КДКА іншого регіону, який буде розглядати скаргу порушує його права на законний та справедливий розгляд справи у відповідності до п.4.3.2 Регламенту КДКА, який повинен відбуватись за місцем здійснення адвокатської діяльності.

Але, всі доводи позивача ґрунтуються на припущеннях, на можливості порушення його прав в майбутнєму. У даному спорі позивачем не наведено обґрунтованих мотивів та не надано відповідних доказів, яким чином дії відповідача та протокол № 4 від 28.05.2020 порушує його права або інтереси, тобто породжують, змінюють або припиняють його права та обов`язки . Оцінюючи докази, які наявні у справі , суд дійшов висновку, що процедура розгляду скарги, самовідводів, складання протоколу відбулась з дотриманням норм чинного законодавства та судом не було встановлено будь-яких порушень допущених відповідачем.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області (просп. Центральний, 83/9, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 23400311) про визнання дій протиправними; скасування рішення, оформленого протоколом від 28.05.2020 р. № 4 - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко