Рішення № 94595259, 02.02.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 р. № 400/5130/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

про:визнання протиправним та скасування рішення від 28.02.2020 № 2/03.01-р; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 2/03.01-р від 08.02.2020 року про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . згідно із заявою від 28.02.2020 року;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області № 7/1-478\20 від 27.02.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з 19.02.2020 року у розмірі 50% суддівської винагороди.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що він є суддею у відставці та з 01.04.2019 року перебуває на обліку в Інгульському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області. Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, судді України, які перебувають у відставці, мають беззаперечне право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. Оскільки з 01.01.2020 змінились складові суддівської винагороди, то виникли правові підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте відповідачем протиправно відмовлено йому у здійсненні такого перерахунку.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію відповідач аргументував тим, що після ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 п.25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 втратив чинність, але жодного нового нормативного акту з цього приводу не було прийнято. Отже, оскільки після визнання неконституційним п.25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» не врегульовано порядок здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, то підстави для здійснення такого перерахунку відсутні.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач, обіймав посаду судді Ленінського районного суду м. Миколаєва. Рішенням Вищої ради правосуддя № 755/0/15-19 від14.03.2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади судді Ленінського районного суду м. Миколаєва у відставку.

З 01.04.2019 року перебуває на обліку в Інгульському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує грошове забезпечення судді у відставці.

27.02.2020 позивач отримав в Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в Миколаївській області довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2020 та 28.02.2020 звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з нового розміру суддівської винагороди відповідно до вимог ч. 3,4 ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020, щодо розміру довічного грошового утримання судді у відставці.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 28.02.2020 № 2/03.01-р, позивачу відмовлено в перерахунку грошового утримання судді у відставці.

Вирішуючи спір між сторонами суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Також у статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини п`ятої).

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016.

Відповідно до ч.1, 2 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання.

Відповідно до ч.3,4 ст.142 Закону, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Раніше, в Законі Україні «Про судоустрій і статус суддів» діяла норма п.25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень, відповідно до якої право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя йде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, п.25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень визнаний неконституційним.

Відповідно до ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з 18.02.2020 р. в законодавстві відсутні норми, які окремо регулюють питання суддівської винагороди та щомісячного грошового утримання судді у відставці, для суддів, які не пройшли кваліфікаційно оцінювання відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016.

За таких обставин, на позивача- ОСОБА_1 , розповсюджуються загальні правила нарахування щомісячного грошового утримання судді у відставці, передбачені ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016.

Відповідно до п.3 Розділу ІІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, який затверджений постановою правління ПФУ №3-1 від 25.01.2008, до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

У цьому випадку суд вбачає, що позивач всі вимоги Порядку були виконані, заява з довідкою про суддівську винагороду надана, але незважаючи на це, відповідач відмовив йому у здійсненні перерахунку.

З приводу аргументів відповідача про відсутність будь-якого роз`яснення або нормативного акта, які б врегулювали питання здійснення перерахунку раніше призначеного довічного грошового утримання, суд звертає увагу, що відповідно до п.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Окрім цього, питання перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання суддів у відставці прямо врегульовано ч.4 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 - у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Зазначена норма чітка, однозначна, зрозуміла та не вступає в колізію з іншими нормами.

Тобто, для виконання вимог ч.4 ст.142 Закону немає ніякої необхідності у додатковому нормативно-правовому акті чи роз`ясненні.

Також суд приймає до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 по зразковій адміністративній справі №620/1116/20, про те, що право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці виникло саме з наступного дня після проголошення Рішення КСУ, тобто з 19.02.2020.

Враховуючи викладене Рішення відповідача від 28.02.2020 № 2/03.01-р про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , згідно із заявою від 28.02.2020 є протиправним, та підлягає скасуванню.

При цьому, суд звертає увагу, що ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 передбачає інші розміри щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ніж ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010.

За таких обставин, суд не може задовольнити вимоги позивача про зобов`язання здійснити відповідача у розмірі 50% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді

При здійсненні перерахунку новий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача повинен бути приведений у відповідність до розмірів, визначених ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016.

Оскільки, стаж на посаді судді позивача, не був підставою відмови у здійсненні перерахунку, суд самостійно у цьому випадку не може визначати належний позивачу розмір щомісячного довічного утримання судді у відставці, відповідно до ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016.

Належний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді позивача повинен визначити відповідач під час здійснення перерахунку на виконання цього рішення.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у справі становить судовий збір, сплачений позивачем за звернення до адміністративного суду з позовною заявою у сумі 840,80 грн.

Оскільки позов містив дві взаємопов`язані вимоги немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають до задоволення, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у сумі 840,80 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 28.02.2020 № 2/03.01-р про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - ОСОБА_1 , згідно із заявою від 28.02.2020.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно із довідкою ТУДСА України у Миколаївській області від 27.02.2020 року № 7/1-478/20 відповідно до розмірів, визначених ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, з урахуванням фактично виплачених сум, з 19.02.2020 року.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник