Рішення № 94595239, 02.02.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 р. № 400/4093/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАЙНЕР" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06.08.2020 року № UA 508280/2020/000011/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 06.08.2020 року № UA 508280/2020/00047, -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАЙНЕР" (надалі - позивач) до Чорноморської митниці Держмитслужби (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06.08.2020 року № UA 508280/2020/000011/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.08.2020 року № UA 508280/2020/00047.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час декларування митної вартості імпортованого товару визначив його вартість відповідно до ціни контракту, всі необхідні документи були надані, а тому відповідач безпідставно застосував резервний метод визначення митної вартості товару. У зв`язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 28.09.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/4093/20 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначив по справі судове засідання на 28.10.2020 року.

22.10.2020 року за вх. № 21442 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що під час опрацювання митної декларації позивача автоматичною системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) були згенеровані форми контролю за кодами 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів". За результатом опрацювання документів, що були подані позивачем, було встановлено, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема: відсутня інформація та документи щодо страхування товарів продавцем чи покупцем; відповідно до п. 2.2.6. договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 28/05 від 27.05.2020 року до обов`язків ТОВ «Клайнер» віднесено своєчасно сплачувати експедитору винагороду, також відшкодовувати витрати, у т.ч. додаткові витрати, понесені експедитором в інтересах та на користь ТОВ «Клайнер» з метою виконання цього договору, в т.ч. митні та інші збори/платежі. При цьому будь-які документи, що підтверджують суму вказаних витрат, відсутні. Відповідно до п. 3.4, договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 28/05 від 27.05.2020 року рахунки на оплату послуг, які надаються за межами України і підлягають подальшому перерахування експедитором нерезиденту, оплачуються ТОВ «Клайнер» шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий розрахунок, вказаний експедитором в цьому договорі та/або рахунку протягом 3-х банківських днів з моменту їх виставлення, за курсом міжбанку з використанням інформації сайта https://minfin.com.ua, встановленому за попередній день до дня виставлення експедитором рахунку з додаванням 2% на конвертацію у валюту платежу. При цьому довідка про транспортні витрати від 04.08.2020 року надана у гривнях та не відповідає вищевказаним вимогам. Також митниці не надано заявку на перевезення, що є невід`ємною частиною вищевказаного договору. Відповідно до п. 8.4. контракту № 1923 від 08.05.2020 року покупець несе відповідальність перед продавцем за несвоєчасну оплату товарів у вигляді сплати штрафу в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно сплаченої партії товару за кожен день прострочення оплати. Відповідно до п. 5.1. вищевказаного контракту покупець перераховує продавцю оплату за кожну поставлену партію товару відповідно до умов, зазначених у інвойсах (проформах-інвойсах), які є невід`ємною частиною цього контракту. Відповідно до інвойсу № NВ200270 від 13.06.2020, оплата повинна бути здійснена з розмірі 41833,16 доларів США після відвантаження товару. Відповідно до умов поставки FOB, товар вважається відвантаженим з моменту його доставки на борт судна. Коносамент № LSSZEC200605719 виписаний 19.06.2020 року, оплата за товар здійснена лише 28.07.2020 року, тобто з відповідним простроченням. При цьому сума штрафних санкцій, тобто платіж, що повинний бути здійснений покупцем оцінюваних товарів на користь продавця, не враховано у митну вартість товарів. Для підтвердження митної вартості товарів митним брокерам надано прайс-лист від 11.05.2020 року. При цьому у вказаному прас-листі визначена загальна вартість товарів (41833,16 доларів США) та визначені умови платежу на товари, митне оформлення яких здійснюється за даною митною декларацією. Це ставить під сумнів той факт, що вказаний документ є прайс-листом виробника товарів. Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Згідно п. 3 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України. У зв`язку з відсутністю цінової інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується. У зв`язку з відсутністю інформації щодо ціни одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов`язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, компонентів, зазначених у ст. 62 МКУ, метод визначення митної вартості на основі віднімання не застосовується. У зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості товарів , що оцінюються, наданої виробником або від його імені, яка складається із сум, зазначених у ст. 63 МКУ, метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовується. Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості від 06.08.2020 року № UA 508280/2020/000011/2, у якому митну вартість визначено за резервним методом визначення митної вартості товарів. Митна вартість грунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) на рівні: товар №1-2,96 USD/кг, товар №2-3,10 USD/кг, товар №3-2,52 USD/кг, товар №4-3,25 USD/кг. Зважаючи на це, позовні вимоги є безпідставними.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 28.10.2020 року не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 28.10.2020 року не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Суд клопотання представника позивача задовольнив та на підставі частини 9 статті 205 КАС України, здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, ознайомившись з заявами учасників справи по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛАЙНЕР" зареєстровано в якості юридичної особи 25.09.2019 року, видами діяльності якого є вантажний автомобільний транспорт (основний); діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля живими тваринами; оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля пальним; транспортне оброблення вантажів; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

08 травня 2020 року між ТОВ «КЛАЙНЕР» (Україна) (Покупець) та фірмою «NINGBO SANYA BEARING CO., LTD» (CHINA) (Продавець) укладено контракт №1923 (надалі - Контракт). Відповідно до умов, визначених п. 1.1. Контракту, Продавець зобов`язується продати та поставити Покупцеві підшипники, відповідно до виставлених інвойсів (проформ-інвойсів). Покупець зобов`язується прийняти ці товари та оплатити їх на умовах, визначених цим Контрактом. Ціна, кількість, асортимент товарів можуть змінюватися згідно взаємної домовленості сторін, що має бути відображено у проформа-інвойсах, інвойсах та технічних специфікаціях «Продавця».

Відповідно до умов Контракту та з урахуванням Комерційного інвойсу та технічної специфікації продавцем здійснювалась поставка товару, а саме:

Товар №1: Підшипники кочення роликові радіальні сферичні дворядні, основне конструктивне виконання з бортиками на внутрішньому кільці, в асортименті різних видів та розмірів: APT.22322 CAW33- 20 шт., СПАКОВАНО В КАРТОННІ КОРОБКИ НА ДЕРЕВ. ПАЛЕТАХ. ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА- Benefit. ВИРОБНИК- Ningbo Sanya Bearing Co.,Ltd.

Товар №2: підшипник кочення роликовий радіально-упорний конічний в асортименті різних видів та розмірів: однорядний основне конструктивне виконання АРТ.30204-500 шт., однорядний основне конструктивне виконання АРТ.30244-6 шт., однорядний основне конструктивне виконання АРТ.32212-100 шт., з кориткими циліндричними роликами однорядний з бортами на зовнішньому кільці і без бортів на внутрішньому кільці АРТ.32226-10 шт., однорядний основне конструктивне виконання АРТ.32228-10 шт., з короткими циліндричними роликами однорядний з бортами на зовнішньому кільці і без бортів на внутрішньому кільці АРТ.32205- 100 шт., СПАКОВАНО В КАРТОННІ КОРОБКИ НА ДЕРЕВ. ПАЛЕТАХ ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА- Benefit. ВИРОБНИК- Ningbo Sanya Bearing Co.,Ltd КРАЇНА ВИРОБНИЦТВА-CN.

Товар №3: Підшипник кочення кульковий в асортименті різних видів та розмірів: - дворядний сферичний ДІАМ.260ММ АРТ.6034 -10 шт., дворядний сферичний ДІАМ.32ММ АРТ.6002- 2RS -200 шт., радіальний однорядний з односторонньою захистом і ущільненням з гуми або пластмаси АРТ.6201-2RS ДІАМ.32ММ- 30000 шт., радіальний однорядний з двостороннім захистом і ущільненням з гуми або пластмаси АРТ.6206-2RS ДІАМ.62ММ- 10500 шт., дворядний сферичний ДІАМ.62ММ АРТ.6206-2RS-75000 шт., дворядний сферичний ДІАМ.37ММ АРТ.6301-2RS-17000ШТ, радіальний однорядний з односторонньою захистом і ущільненням з гуми або пластм аси АРТ.6303-2RS ДІАМ.47ММ- 7000 шт., радіальний однорядний з односторонньою захистом і ущільненням з гуми або пластмаси АРТ.6304-2RS ДІАМ.52ММ- 1000 шт., радіальний однорядний з односторонньою захистом і ущільненням з гуми або пластмаси АРТ.6306-2RS ДІАМ.72ММ- 500 шт., -радіальний однорядний з односторонньою захистом і ущільненням з гуми або пластмаси АРТ.6307-2RS ДІАМ.80ММ- 5000 шт.. радіальний однорядний зодностороннього захистом і ущільненням з гуми або пластмаси APT.62208-2RS ДІАМ.80ММ- 20 шт., радіальний однорядний з односторонньою захистом і ущільненням з гуми або пластмаси APT.62304-2RS ДІАМ.52ММ- 50 шт., радіальний однорядний з одностороннім ущільненням АРТ.6226 ДІАМ.230 ММ-10 шт., радіальний однорядний АРТ.6412 ДІАМ.150ММ-50 шт., радіальний однорядний з односторонньою захистом і ущільненням з гуми або пластмаси АРТ.7416АСМ ДІАМ.200ММ- 10 шт., радіальний однорядний з однієї захисної шайбою АРТ.51122 ДІАМ. 145ММ-10 шт., упорний однорядний АРТ.51205 ДІАМ.47ММ-200 шт., упорний однорядний АРТ.51310 Д1АМ.95ММ-30 шт. СПАКОВАНО В КАРТОННІ КОРОБКИ НА ДЕРЕВ.ПАЛЕТАХ. ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА- Benefit, PLK. ВИРОБНИК- Ningbo Sanya.

ТОВАР №4: Підшипник кочення кульковий: -радіальний однорідний з двома захисними шайбами APT.698-ZZ ДІАМ.19ММ-100 шт., радіальний однорідний з двостороннім за хистом і плутненням з резини або пластмаси APT.61802-2RS Д1АМ.24ММ- 100 шт, APT. 624-ZZ ДІАМ. 13ММ-100 шт., APT.628-ZZ ДІАМ. 24ММ-200 шт., радіальний однорідний з двома захисними шайбами APT.6000-ZZ ДІАМ.26ММ-2000 шт. СПАКОВАНО В КАРТОННІ КОРОБКИ НА ДЕРЕВ.ПАЛЕТАХ ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА- Benefit. ВИРОБНИК- Ningbo Sanya Bearing Co.,Ltd КРАЇНА ВИРОБНИЦТВА-CN.

З метою митного оформлення товарів, поставлених за вищевказаним контрактом ТОВ «КЛАЙНЕР» було подано до Чорноморської митниці Дермитслужби електрону митну декларацію № UA508280/2020/006442 від 06.08.2020 року.

Разом з вкзаною митною декларацією подано сканкопії документів, а саме: пакувальний лист (Packinglist) № б/н від 13.06.2020 р.; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercialinvoice) NB200270 від 13.06.2020 р.; коносамент (Billoflading) № LSSZEC200605719 від 19.06.2020 р.; автотранспортну накладну (Road consignment note) 448814 від 05.08.2020 р.; сертифікат походження товару форма G205874607260222 від 07.07.2020 р.; митну декларацію, якою було відмовлено у випуску UА508280/2020/006428 від 30.07.2020 р.; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) UA508280.2020.006428 від 06.08.2020 р.; комерційну пропозиція від 11.05.2020 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару №3 від 28.07.2020 р.; дкумент, що посвідчує вартість перевезення від 04.08.2020 р.; прайс-лист виробника товару від 11.05.2020 р.; висновок ТПП ГО-1704 від 05.08.2020 р.; технічну специфікацію №N8200270 від 13.06.2020 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) №1923 від 08.05.2020 р.; додаткову угоду №1 від 12.05.2020 р.; договір про надання послуг митного брокера №352 від 28.07.2020 р.; договір про перевезення 28/05 від 27.05.2020 р.; експортну декларацію від 310120200518488561 від 17.06.2020 р.

Під час митного оформлення зазначеної партії товару ТОВ "КЛАЙНЕР" визначено його митну вартість відповідно до ст.58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 06.08.2020 року № UA 508280/2020/000011/2, відповідно до якого скореговано ціну за товаром №1-2,96 USD/кг, товаром №2-3,10 USD/кг, товаром №3-2,52 USD/кг, товаром №4-3,25 USD/кг.

Разом з цим, відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.08.2020 року № UA 508280/2020/00047.

При цьому, визначаючи митну вартість цього товару, відповідач використав резервний метод, на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ст. 64 МК України). За основу для коригування митної вартості Митницею були взяті митні декларації №UА500500/2020/500156, №UA500020/2020/214459, №UA500110/2020/8478, №UA500020/2020/221197, №UА508290/2020/2074, UA500020/2020/213454, №UA500150/2020/204607, №UA807170/2020/31261, №UA500020/2020/217216, №UA500150/2020/204252, №UA508200/2020/750.

Позивач не погодився з рішенням про коригування митної вартості №UA504000/2019/000391/2 від 05.12.2019 року, та подав нову митну декларацію №UA504180/2019/005424 від 05.12.2019 року, відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, яка оформлена м/п «Костянтинівка».

Не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів від 06.08.2020 року № UA 508280/2020/000011/2 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.08.2020 року № UA 508280/2020/00047, позивач оскаржив вказані рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч. 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару:

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товар) підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч. 1 - 2 ст. 53 МК України вбачається, що законодавцем передбачено вичерпний перелік документів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними в ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз документів, поданих позивачем до митниці, дозволяє стверджувати, що остання мала в своєму розпорядженні всі дані, які надавали їй можливість перевірити числові значення складових митної вартості товару, який був задекларований позивачем.

У рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що метод за ціною договору не застосовується до товару позивача оскільки подані декларантом документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів заявленої митної вартості, та позивачем не в повному обсязі надані документи, а саме відсутня інформація щодо страхових витрат, відсутні технічні документи, що підтверджують якісний стан товару, зокрема несправність рентгенівської трубки.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

З даного приводу суд зазначає, що товар, який підлягав митному контролю, був придбаний на підставі контракту №1923 від 08.05.2020 року.

Крім того, у митній декларації зазначена вартість товару окремо і його вартість співпадає з інвойсом. Відповідач не надав доказів, які б підтверджували пов`язаність позивача з постачальником.

Як під час митного оформлення, так і під час судового розгляду, митницею вмотивовано рішення про коригування тим, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять усіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості та мають розбіжності та неточності. Тобто, декларантом документально не підтверджена заявлена митна вартість.

Щодо відсутності інформації стосовно страхових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до зовнішньоекономічного договору кулівлі-продажу №1923 від 08.05.2020 року товар не страхувався, що є правом, а не обов`язком сторін договору.

На переконання суду, жодним іншим документом підтвердити те, що позивачем не страхувався товар під час перевезення, ніж поясненням самого підприємства у цьому випадку неможливо. Тому, вимога до позивача надати якийсь документ про відсутність договору страхування на товар, є безпідставною.

Натомість, митниця могла би спростувати це твердження позивача, надавши такий договір або вказавши його реквізити. Але, митниця такий договір не надала, та пояснень позивача про відсутність будь-яких договорів страхування не спростувала. За таких обставин, неможливо стверджувати про відсутність числових значень складових митної вартості щодо сплати за страхування, оскільки відомо, що такої сплати не було.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання митного органу на відсутність документів, що підтверджують страхування вантажу, як на обґрунтованість своїх рішень та дій, оскільки за правилами пункту 8 частини другої статті 53 Митного кодексу України декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо таке страхування здійснювалося.

З приводу начебто ненадання документів, що підтверджують суму витрат понесених експедитором в інтересах ТОВ «Клайнер» на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг №28/05 від 27.05.2020 року, суд зазначаж наступне.

Так, відповідно до п.3.8. Договору про надання транспортно-експедиційних послуг №28/05 від 27.05.2020 року, укладеного між ТОВ «Транс Фаворит» та ТОВ «Клайнер», всі витрати пов`язанні з організацією морського перевезення вантажу Клієнта, оплачується останнім на підставі рахунку Експедитора протягом 3-х банківських днів з моменту його виставлення, але в будь-якому випадку до завершення Експедитором внутрішньопортового експедирування та митного оформлення вантажу в порту призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до митного органу довідку, видану ТОВ «Транс Фаворит», якою останнє підтвердило, що вартість транспортування за коносаментом LSSZEC200605719 здійснено в розмірі 44 101,04 грн.

Крім того, суд не погоджується з твердженням відповідача стосовно того, що довідка про транспорті витрати надана у гривнях та не відповідає умовам Договору, оскільки в абз. 2 п. 3.5 договору про надання транспортно-експедиційних послуг №28/05 від 27.05.2020 року, визначено, що валюта платежу за цим договором - гривня.

Щодо твердження відповідача стосовно того, що коносамент виписаний 19.06.2020 року, а оплата за товар здійснена 28.07.2020 року, тобто з відповідним простроченням. При цьому, сума штрафних санкцій, тобто платіж, що повинен бути здійснений покупцем оцінюваних товарів на користь продавця, не враховано у митну вартість, суд зазначає наступне.

Статтею 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною 10 ст. 58 МК України встановлено виключні витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до п. 11 ст. 58 МК України - при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Судом встановлено, що позивачем було надано митниці безпосередньо договір, а також Специфікацію з постачальником, де чітко визначена ціна. Зазначена ціна повністю співпадає з ціною зазначеною у інвойсі. Також, відсутні розбіжності між цими документами щодо назви товару, його технічних особливостей, виробника товару, кількості та умов поставки.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти.

Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що торгово-промисловим палатам надано право, зокрема, проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Судом встановлено, що з метою здійснення цінової експертизи зовнішньоекономічного контракту №1923 від 08.05.20209 року, позивач звернувся до Регіональної Торгово-промислової палати Дніпропетровської області для оцінки вартості товару, визначеного технічною специфікацією та комерційним інвойсом.

Позивачем додано до електронної митної декларації №UA508280/2020/006442 від 06.08.2020 року експертне заключення РТПП у Дніпропетровській області №ГО-1704 від 05.08.2020 року, відповідно до якого, вартість товару, що поставляється відповідає вартості, що зазначена в комерційному інвойсі.

Отже, товариством з обмеженою відповідальністю "КЛАЙНЕР" було надано митному органу всі необхідні документи у відповідності до ст. 53 МК України.

Доводи відповідача щодо неправильного визначення позивачем ціни товару, оскільки іншим імпортером задекларовано подібний товар за більшою ціною, не знайшли правового обґрунтування, оскільки суперечить наявним у матеріалах справи доказам.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідачем не доведена неможливість визначення митної вартості товару за основним методом, а також не доведена заборона оформлення митної вартості товару за ціною нижчою, ніж ціна, по якій подібний товар завозився раніше іншими імпортерами.

Аналізуючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем подано достатній пакет документів, передбачений ст. 53 МК України, на підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, відсутні підстави для коригування митним органом митної вартості товару.

Суд звертає увагу на те, що контроль за правильністю обчислення декларантом митної вартості товару, який належить до виключної компетенції відповідача, полягає не в тому, щоб скоригувати митну вартість товару в бік збільшення, а визначити реальну ціну товару, що ввозиться на територію України.

За обставинами справи, митним органом не взята до уваги вартість товару за ціною договору, яка може не відповідати рівню митної вартості на аналогічні та подібні товари. Митним органом не доведена неможливість визначення митної вартості товарів за основним методом.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до ст.ст. 189, 190 Господарського кодексу України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В такому разі декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Надані позивачем документи не містять розбіжностей або ознак підробки.

Митниця не надала суду доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

З наведеного слідує, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 26.03.2019 по адміністративній справі №814/921/17, від 04.09.18 по справі №814/2659/16, по справі №814/3790/14, 814/1204/15, 814/1216/16, 814/1253/14 та багатьох інших, відповідно до якої, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому полягають такі розбіжності, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх застосування не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його відзив, і не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу даної позовної заяви у розмірі 2102,00 грн. згідно платіжного доручення №92 від 09.09.2020 року.

Таким чином, оскільки вимоги позивача про визнання протиправними та скасування спірних рішень судом задоволені, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 2102 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАЙНЕР" (вул. Мала Морська, 108, офіс 707, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 43248568) до Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003, ідентифікаційний код 43335608) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06.08.2020 року № UA 508280/2020/000011/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 06.08.2020 року № UA 508280/2020/00047 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 06.08.2020 року № UA 508280/2020/000011/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.08.2020 року № UA 508280/2020/00047.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003, ідентифікаційний код 43335608) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАЙНЕР" (вул. Мала Морська, 108, офіс 707, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 43248568) судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 02.02.2021 року.

Суддя Г.В. Лебедєва