Ухвала суду № 94594990, 03.02.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху після відкриття

03 лютого 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/4986/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом адвоката Усової Катерини Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Усової Катерини Вікторівни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач), в якій просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-56482-52У від 20 серпня 2019 року.

Ухвалою суду від 16 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справ; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02 лютого 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) надійшов відзив на позовну заяву, в якому заявлено клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду оскарження спірної вимоги.

До відзиву на позов долучено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-56482-52У від 20 серпня 2019 року та докази направлення її на адресу реєстрації позивача, яку останній не отримав, а поштовий конверт повернуто за закінченням терміну зберігання 04 жовтня 2019 року. З урахуванням зазначеного відповідач вважає, що податковий борг за приписами Податкового кодексу України вважається узгодженим, а вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-56482-52У від 20 серпня 2019 року вручена.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду суд виходить з такого.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням, а її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Частиною другою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Зазначена норма КАС України встановлює, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду за загальним правилом починається від дня виникнення права особи на подання до суду адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дія Закону України "Про збір та облік внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

Положення абзацу 5 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI передбачають можливість оскарження вимоги в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

Правова позиція про необхідність застосовувати до правовідносин щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) строків, визначених статтею 25 Закону № 2464-VI, викладена в постанові Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі № 480/106/19.

Закон № 2464-VI не визначає порядку вручення вимоги платнику єдиного внеску, натомість містить бланкетну норму.

Так, згідно з частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Такий порядок визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20 квітня 2015 року (далі - Інструкція № 449).

Згідно з пунктом 4 Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідачем надано до суду докази того, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-56482-52 від 20 серпня 2019 року надсилалась на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) листом від 02 вересня 2019 року, однак, зазначений лист повернуто поштою без вручення 04 жовтня 2019 року із зазначенням причин невручення: «за закінченням терміну зберігання».

Позивач з позовом до суду звернувся 22 грудня 2020 року.

Тобто, позивач звернувся до суду з пропуском десятиденного строку.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

До матеріалів справи позивачем не надано відповідної заяви.

У зв`язку з викладеним позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказами поважності зазначених причин.

Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що позивач у разі пропуску строку звернення до суду повинен надати заяву про поновлення строків.

Оскільки факт пропущення позивачем строку звернення до суду встановлено судом після відкриття провадження, суд вважає за необхідне застосувати положення частини 13 статті 171 КАС України.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Усової Катерини Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- належним чином оформленої заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

В разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Відповідно до частини п`ятої статті 251 КАС України ухвалу надіслати для виконання на офіційну електронну адресу представника позивача - адвоката Усової К.В., зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України.

СуддяТ.В. Смішлива