Рішення № 94594672, 29.01.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 року справа №П/320/740/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сидорчук А.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, Управління), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні ЧАЕС у період з 28.04.1987 по 30.04.1987 в розмірі 493,50 крб.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні ЧАЕС у період з 28.04.1987 по 30.04.1987 в розмірі 493,50 крб. з урахуванням уже проведених виплат.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 відкрито спрощене провадження у справі №320/740/20 без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано докази від сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та інвалідом II групи довічно, захворювання якого пов`язане з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області (Броварський відділ обслуговування громадян) та отримує пенсію по інвалідності.

Позивач пояснив, що у період з 28.04.1987 по 30.04.1987, працюючи на посаді водія у Броварському автотранспортному підприємстві 13209, він перебував у м. Чорнобиль на роботі в зоні відчуження.

Публічним акціонерним товариством «Броварське автотранспортне підприємство - 13209», на виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2019 у справі №361/1552/19, було видано довідку про заробітну плату від 19.11.2019 №185, відповідно до якої за період з 28.04.1987 по 30.04.1987 йому нарахована та виплачена заробітна плата в розмірі 493,50 крб.

10.12.2019 він звернувся із заявою до відповідача з вимогою зробити перерахунок його пенсії по інвалідності на підставі вказаної довідки. Проте відповідач своїм листом від 26.12.2019 №2478/Х-01 відмовив йому в перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що видана на виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2019 у справі №361/1552/19 довідка від 19.11.2019 №185 не підтверджена первинними документами, у зв`язку з чим відсутні підстави для перерахунку пенсії.

Позивач вважає, що зазначена відмова відповідача у перерахунку його пенсії по інвалідності на підставі довідки про заробітну плату від 19.11.2019 №185 за період роботи в зоні відчуження з 28.04.1987 по 30.04.1987 є протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву (а.с.25-27), в якому зазначив, що надана позивачем довідка про заробітну плату від 19.11.2019 №185 за період роботи в зоні відчуження з 28.04.1987 по 30.04.1987, яка видана на виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2019 у справі №361/1552/19, не підтверджена первинними документами.

При цьому відповідач посилається на те, що відповідно до положень Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (який набрав чинності з 01.01.2012), у позивача є необхідний період роботи в зоні відчуження для нарахування пенсії, однак розмір заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, визначено за рішенням суду.

З огляду на наведене, відповідач вважає, що підстав для проведення перерахунку позивачу пенсії по інвалідності, згідно довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження від 19.11.2019 №185, за період роботи в зоні відчуження з 28.04.1987 по 30.04.1987, яка видана на виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2019 у справі №361/1552/19, немає.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2020, від 23.11.2020 від позивача та ТДВ «Броварське автотранспортне підприємство - 13209» витребувані докази по справі.

Позивачем на виконання вимог ухвали суду 14.12.2020 надані суду витребувані докази.

Ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2020, від 23.11.2020 не були отримані ТДВ «Броварське автотранспортне підприємство - 13209» у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований та проживає у м. Бровари Київської області, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Броварським ВВ ГУ МВС України в Київській області 30.12.1999 (а.с. 6-7).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області (Броварський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) та отримує пенсію як інвалід ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії Є від 08.06.2018 № НОМЕР_2 (а.с. 8). Розрахунок пенсії позивача проводився відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011.

ОСОБА_1 є інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою до акта МСЕК від 24.11.2014 серії КИО-1 №0411183 (а.с. 10).

17 лютого 2016 року позивачеві було видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_3 , із вкладкою учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС до нього № НОМЕР_4 (а.с. 8).

На час аварії на Чорнобильській АЕС позивач працював у Броварському автотранспортному підприємстві 13209 на посаді водія, яке у подальшому реорганізовано у Публічне акціонерне товариство «Броварське автотранспортне підприємство-13209», що підтверджується наказом начальника АТП 13209 від 28.04.1987 №125 про відрядження позивача у період з 28.04.1987 по 28.05.1987 до м. Чорнобиля та довідкою про реорганізацію підприємства від 15.07.2014 №152 (а.с.44, 45).

Отже у період з 28.04.1987 по 28.05.1987 позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорія 1, який підтверджується відповідним посвідченням.

Судом встановлено, що у жовтні 2018 року позивач звернувся до Публічного акціонерного товариства «Броварське автотранспортне підприємство - 13209» із заявою про перерахунок заробітної плати, нарахування і виплату йому премії в розмірі 400 крб. та видачу нової довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

Листом від 20.11.2018 №182 ПАТ «Броварське автотранспортне підприємство - 13209» у проведенні перерахунку заробітної плати, нарахування і виплату йому премії в розмірі 400 крб. та видачі нової довідки про заробітну плату за роботу в зоні Чорнобильської АЕС відмовило, оскільки одноразова премія в розмірі 400 крб. за роботу в зоні ЧАЕС йому не виплачувалась.

Зазначену відмову ПАТ «Броварське автотранспортне підприємство - 13209», викладену у листі від 20.11.2018 №182, оскаржено позивачем до суду.

За результатом судового розгляду вимоги позивача були задоволені частково, а саме рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2019 у справі №361/1552/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство «Броварське автотранспортне підприємство - 13209» здійснити ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати з відображенням в особовому рахунку, нарахувати та включити у довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у період з 28 по 30 квітня 1987 року премію в розмірі 400 крб. і виплачену заробітну плату в розмірі 93 крб. 50 коп. та видати йому нову довідку з урахуванням вказаних сум. Визначено, що розмір заробітної плати ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у період з 28 по 30 квітня 1987 року становить 493,50 крб. (а.с.14-160).

Згідно відмітки Броварського міськрайонного суду Київської області судове рішення від 02.07.2019 у справі №361/1552/19 набрало законної сили 02.08.2019 (а.с.16, зворотній бік).

19.11.2019 на виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2019 у справі №361/1552/19 Публічним акціонерним товариством «Броварське автотранспортне підприємство - 13209» видано ОСОБА_1 довідку №185 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, згідно даних якої позивачу за період з 28 квітня 1987 року по 30 квітня 1987 року по відомості була виплачена заробітна плата за роботу в зоні відчуження, з якої визначається пенсія, у загальному розмірі 493,50 крб., а саме: збережений середній заробіток у розмірі 26,46 крб., оплата праці за тарифними ставками у розмірі 67,04 крб. і премія за діючими системами преміювання у розмір 400,00 крб. (а.с.17).

09.12.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії по інвалідності на підставі цієї довідки (а.с. 18).

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (Броварський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) листом від 26.12.2019 №2478/Х-01 відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності у зв`язку з тим, що розрахунок пенсії проведено з урахуванням заробітної плати, взятої за період роботи в зоні відчуження з 01.05.1987 по 28.05.1987 згідно довідки ПАТ «Броварське АТП -13209» від 27.01.2015 №48, а надана позивачем довідка ПАТ «Броварське АТП-13209» від 19.11.2019 №185 про заробітну плату в зоні відчуження за період роботи з 28.04.1987 по 30.04.1987, яка видана на виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2019 у справі №361/1552/19, не підтверджена первинними документами.

У листі вказано, що періоди участі ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 09.06.1986 - по 15.06.1986, з 28.04.1987 по 30.04.1987 та з 01.05.1987 по 28.05.1987 встановлені згідно довідки ПАТ «Броварське АТП -13209» від 28.01.2011 №8. Таким чином, підстави для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсутні (а.с. 19).

Не погоджуючись із правомірністю прийняття відповідачем вказаного рішення, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Відповідно до частини 4 статті 15 цього ж Закону визначено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Правилами статті 49 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Згідно з частиною третьою статті 54 Закону №796-XII умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Так, механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 01.01.2012 визначено Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210).

Пунктом 2 вищевказаної Постанови зобов`язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Відповідно до пункту 1 Порядку №1210 пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно з підпунктом 4 пункту 3 Порядку №1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

В усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку (пункт 6 Порядку №1210).

Відповідно до п. 7 Порядку, пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Пункт 9 вказаного Порядку містить формулу, за якою визначаються пенсії по інвалідності, і ця формула враховує й заробітну плату за роботу в зоні відчуження у 1986 -1990 роках.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Пунктом 7 Порядку №22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Отже, відповідно до п. 7 вказаного Порядку, підставою для призначення пенсії, крім довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, можуть бути інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС.

У відповідності до пункту 38 цього ж Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів, перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження, видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 6), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі №21-3123а15.

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що розмір заробітної плати, визначений у довідках, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також їхніми правонаступниками за роботу в населених пунктах зони відчуження особам, які перебували з ними у трудових відносинах, є підставою для їх врахування при нарахуванні пенсії, призначеної за Законом №796-XII.

При цьому, невід`ємною складовою видачі таких довідок є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в них, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку (особовими рахунками, розрахунково-платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 17.04.2018 у справі №376/2559/17.

Згідно з пунктом 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі (пункт 4.2 Порядку №22-1).

Таким чином, територіальний орган Пенсійного фонду України, будучи наділеним повноваженнями перевірки обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату, одержану особою за роботу в зоні відчуження протягом 1986-1990 років, має право на вчинення однієї з наступних юридичних дій: 1) перерахунку особі, яка звертається, пенсії на підставі поданої нею довідки; 2) звернення до підприємств, установ та організацій, що видали довідку про заробітну плату, фізичних осіб для подання ними додаткових документів, а у разі встановлення факту необґрунтованості видачі такої довідки - відмови особі у перерахунку пенсії на підставі цієї довідки.

Отже, територіальні органи Пенсійного фонду України, відмовляючи у перерахунку пенсії з підстав недостовірності та/або недостатності документів, повинні встановлювати всі фактичні обставини, що перешкоджають такому перерахунку.

Відповідач, відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження від 19.11.2019 №185, виданої Публічним акціонерним товариством «Броварське автотранспортне підприємство - 13209» на виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2019 у справі №361/1552/19, в листі від 26.12.2019 №2478/Х-01 зазначив, що розрахунок пенсії проведено з урахуванням заробітної плати, взятої за період роботи в зоні відчуження з 01.05.1987 по 28.05.1987 згідно довідки ПАТ «Броварське АТП -13209» від 27.01.2015 №48, а надана позивачем довідка ПАТ «Броварське АТП-13209» від 19.11.2019 №185 про заробітну плату в зоні відчуження за період роботи з 28.04.1987 по 30.04.1987, яка видана на виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2019 у справі №361/1552/19, не підтверджена первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом начальника Броварського Автотранспортного підприємства 13209 від 28.04.1987 №125 ОСОБА_1 як працівника АТП було відряджено терміном на 1 місяць у період з 28.04.1987 по 28.05.1987 до м. Чорнобиля (а.с.13).

Броварським Автотранспортним підприємством 13209 було видано ОСОБА_1 довідку б/н б/д, згідно даних якої позивач у період з 28.04.1987 по 28.05.1987 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та виконував автобусне перевезення у населених пунктах, розташованих в 30-кілометровій зоні відчуження (223 години), в пунктах Копачі, Прип`ять, Лелев (184 години), а всього відпрацював 407 годин (а.с.46).

Водночас, як вже було встановлено судом, на виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2019 у справі №361/1552/19 ПАТ «Броварське АТП-13209» видало позивачу нову довідку від 19.11.2019 №185 про заробітну плату в зоні відчуження за період роботи з 28.04.1987 по 30.04.1987, згідно даних якої позивачу за період з 28.04.1987 по 30.04.1987 по відомості була виплачена заробітна плата за роботу в зоні відчуження, з якої визначається пенсія, у загальному розмірі 493,50 крб., а саме: збережений середній заробіток у розмірі 26,46 крб., оплата праці за тарифними ставками у розмірі 67,04 крб. і премія за діючими системами преміювання у розмірі 400,00 крб.

Крім того, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2019 у справі №361/1552/19 встановлено, що у період з 28.04.1987 по 30.04.1987 позивач ОСОБА_1 брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за три дні роботи в зоні відчуження Чорнобильської АЕС йому була виплачена заробітна плата в розмірі 93,50 грн. Дані обставини ПАТ «Броварське автотранспортне підприємство - 13209» визнало та не заперечувало. При цьому, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу листом від 20.11.2018 №182 у проведенні перерахунку заробітної плати, нарахування і виплату йому премії в розмірі 400 крб. та видачі нової довідки про заробітну плату за роботу в зоні Чорнобильської АЕС, ПАТ Броварське АТП-13209 не враховано всіх обставин і положень нормативно-правових актів, що потягло за собою прийняття невірного рішення, чим обмежено законне право позивача на перерахунок пенсії.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже участь позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 28.04.1987 по 30.04.1987 встановлено первинними документами, а також рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2019 у справі №361/1552/19, яке набрало законної сили 02.08.2019.

Таким чином, довідка про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження від 19.11.2019 №185 про заробітну плату в зоні відчуження за період роботи з 28.04.1987 по 30.04.1987, яка видана ПАТ «Броварське автотранспортне підприємство - 13209», підтверджена первинними документами та обставинами, встановленими у рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2019 у справі №361/1552/19.

У той же час, відповідач не надав суду доказів, що довідка від 19.11.2019 №185, надана позивачем для перерахунку пенсії, містить неправдиві або недостовірні дані. В судовому порядку вказана довідка недійсною також не визнавалась.

Таким чином, відповідачем листом від 26.12.2019 №2478/Х-01 було неправомірно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії на підставі цієї довідки.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

Частиною другою статті 245 КАС України закріплено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Отже, оскільки відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності на підставі довідки про заробітну плату від 19.11.2019 №185, викладена у листі від 26.12.2019 №2478/Х-01, стосується прав конкретної особи, вказане рішення є індивідуальним актом та підлягає оскарженню шляхом подання позову про визнання його протиправним та скасування в цій частині.

При цьому, неправильне словесне вираження позивачем способу захисту порушеного права не є підставою для відмови в його захисті, оскільки правомірність вимог позивача підтверджується матеріалами справи, а відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими й та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

З урахуванням цього, позовні вимоги в частині оскарження відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні ЧАЕС у період з 28.04.1987 по 30.04.1987 в розмірі 493,50 крб., підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення в цій частині, викладеного в листі Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 26.12.2019 №2478/Х-01.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні ЧАЕС у період з 28.04.1987 по 30.04.1987 в розмірі 493,50 крб. з урахуванням уже проведених виплат, суд зазначає таке.

В силу положень частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (абз.1 ч.4 ст.245 КАС України).

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абз.2 ч.4 ст.245 КАС України).

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Як вбачається зі змісту довідки від 19.11.2019 №185, виданої Публічним акціонерним товариством «Броварське автотранспортне підприємство - 13209» позивачу була виплачена заробітна плата за роботу в зоні відчуження в період з 28.04.1987 по 30.04.1987 на посаді водія у загальному розмірі 493,50 крб.

Факт протиправності відмови відповідача у перерахунку пенсії по інвалідності на підставі довідки про заробітну плату від 19.11.2019 №185, виданої Публічним акціонерним товариством «Броварське автотранспортне підприємство - 13209», встановлений під час розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок та виплатити позивачу належну йому суму пенсії.

Вирішуючи питання щодо дати, з якої необхідно перерахувати позивачу пенсію, суд виходить з такого.

Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Відтак, призначена пенсія підлягає перерахунку з дня звернення пенсіонера для її перерахунку із відповідною заявою, а саме: з 1 числа місяця у разі звернення пенсіонера до 15 числа цього місяця включно та з першого числа наступного місяця у разі його звернення після 15 числа.

Оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії по інвалідності на підставі довідки про заробітну плату від 19.11.2019 №185, виданої ПАТ «Броварське автотранспортне підприємство - 13209», до 15 грудня 2019 року, а саме 09 грудня 2019 року, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в період роботи з 28.04.1987 по 30.04.1987 в сумі 493,50 крб., згідно довідки №185 від 19.11.2019, необхідно здійснити з 01.12.2019.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі

Відповідно до вимог частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач в силу приписів статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення сторонами інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу та стягненню зі сторін не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246,250,255 КАС України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності на підставі довідки про заробітну плату від 19.11.2019 №185, викладену у листі від 26.12.2019 №2478/Х-01.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 04071, м.Київ, вул.Ярославська, буд.40), починаючи з 01.12.2019, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії по інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, на підставі довідки про заробітну плату від 19.11.2019 №185, виданої Публічним акціонерним товариством «Броварське автотранспортне підприємство - 13209», з урахуванням вже виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 29.01.2021.

Суддя Кушнова А.О.