Рішення № 94594409, 27.01.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року Справа № 280/3034/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі – позивач, АТ «ЗАЛК») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення №9 від 29.11.2019 «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу», прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій область.

Ухвалою суду від 12.05.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 10.06.2020.

10.06.2020 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а в підготовчому засіданні оголошено перерву до 08.07.2020.

Ухвалою суду від 08.07.2020 підготовче засідання відкладено на 12.08.2020.

Ухвалою суду від 12.08.2020 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. Підготовче засідання відкладено на 30.09.2020.

Ухвалою суду від 30.09.2020 витребувано додаткові докази по справі, а підготовче засідання відкладено на 20.10.2020.

20.10.2020 підготовче засідання відкладено на 25.11.2020.

25.11.2020 підготовче засідання відкладено на 17.12.2020, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

17.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 27.01.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірним рішенням контролюючим органом вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах ПАТ «ЗАЛК». Позивач зазначає, що підставою для прийняття спірного рішення стало твердження контролюючого органу про наявність у АТ «ЗАЛК» податкового боргу в розмірі 124861,4 тис.грн. Позивач вказує на те, що відповідно до п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може стягуватись узгоджений податковий борг, що перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, за умови відсутності зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань. Разом з тим, позивач зазначає, що при винесенні спірного рішення контролюючим органом не конкретизував суму податкового боргу, підстав виникнення податкового боргу. Також, позивач вказує на те, що п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України не наділяє контролюючий орган правом на стягнення коштів з рахунків платника податків у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установ.

Крім того, позивач вказував на те, що контролюючим органом не дотримано положень п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України, оскільки відповідне рішення керівник контролюючого органу може прийняти лише у випадку відсутності зобов`язання держави щодо повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, а на момент прийняття спірного рішення бюджетному відшкодуванню на користь АТ «ЗАЛК» підлягала сума в розмірі 2 127 781,94 грн. З урахуванням викладеного представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що станом на 29.11.2019 у АТ «ЗАЛК» була наявна заборгованість по самостійно задекларованим зобов`язанням у сумі 114 496 010,23 грн., що зумовило прийняття спірного рішення. Також, відповідач вказував на правомірність стягнення коштів Придніпровського виробничого управління АТ «ЗАЛК», оскільки останнє є відокремленим підрозділом АТ «ЗАЛК», та відповідно кошти, які наявні на рахунках Придніпровського виробничого управління належать юридичній особі – АТ «ЗАЛК». З урахуванням викладеного у відзиві, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази та пояснення представників сторін, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 29.11.2019 уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення №9 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, яким відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (код ЄДРПОУ 00194122).

Не погодившись з правомірністю прийняття спірного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З відзиву на позовну заяву встановлено та не спростовано позивачем, що станом на 29.11.2019 за АТ «ЗАЛК» рахувалась заборгованість по самостійно задекларованим зобов`язанням у сумі 114 496 010,23 грн., при цьому, за 90 календарних днів, що передували винесенню спірного рішення без звернення до суду у АТ «ЗАЛК» була наявна заборгованість по самостійно задекларованим зобов`язанням у сумі 109 433 503,88 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов`язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (пункт 59.5 цієї статті).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК).

Суд зазначає, що з урахуванням положень пунктів 59.1, 59.5 статті 59 та пункту 95.2 статті 95 ПК, у їх системному аналізі, у разі коли податковим органом направлено податкові вимоги/податкову вимогу щодо раніше існуючого податкового боргу, а після цього сума податкового боргу збільшилася на суму новоствореного податкового боргу, то у контролюючого органу не виникає обов`язку надсилати платникові податку податкову вимогу на суму новоствореного боргу. У такому разі право на стягнення новоствореного податкового боргу у податкового органу виникає на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII (далі - Закон № 1797-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017, змінено механізм стягнення коштів з рахунків платника у банках.

У відповідності з нормами абзацу другого пункту 95.5 статті 95 ПК в редакції Закону №1797-VIII, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

Системний аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може бути здійснене за таких умов: 1) виникнення податкового боргу у результаті несплати грошового зобов`язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати; 2) податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень; 3) платнику податків направлено податкову вимогу, з дня надіслання якої минуло не менше 60 календарних днів; 4) відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

Сукупність вказаних обставин обумовлює правомірність рішення контролюючого органу про стягнення коштів платника податків за рахунок готівки або з рахунків, які йому відкриті в банках, на погашення податкового боргу.

За змістом рішення від 29.11.2019 №9 за рахунок стягнення безготівкових коштів з рахунків АТ «ЗАЛК» підлягає погашенню уся сума податкового боргу підприємства, яка у нього є станом на дату прийняття цього рішення.

Судом встановлено, що податковий борг АТ «ЗАЛК» станом на 29.11.2019 за самостійно визначеними узгодженими зобов`язаннями в цілому складав 114 496 010,23 грн., а податковий борг, термін несплати якого був менше 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань – 5 062 506,35 грн.

Отже, визначена у рішенні від 29.11.2019 №9 до стягнення «уся сума податкового боргу» позивача станом на 29.11.2019 включає і суму податкового боргу, термін несплати якого менш ніж 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, а відтак зазначене рішення прийняте з порушенням встановленої пунктом 95.5 статті 95 ПК процедури стягнення коштів з рахунків платника у банках без звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року по справі №805/1427/17 (№ К/9901/33380/19), яка враховується судом під час ухвалення рішення по даній справі.

Крім того, суд звертає увагу на те, що спірним рішенням вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу АТ «ЗАЛК» шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, а також органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах АТ «ЗАЛК».

Тобто, крім стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу АТ «ЗАЛК» також шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах АТ «ЗАЛК».

Разом з тим, суд зазначає, що нормами п. 95.5 статті 95 ПК України, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не передбачено погашення податкового боргу платника податків за рішенням керівника контролюючого органу шляхом стягнення коштів з рахунків такого платника у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установ.

Органи, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не відносяться до установ банку, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Статтею 6 цього Закону визначено, що банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства або кооперативного банку.

Згідно Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215 Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Казначейство є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в Казначействі і банках.

Отже, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не відносяться до установ банку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що під час прийняття спірного рішення контролюючим органом не дотримано приписів пункту 95.5 статті 95 ПК України, у зв`язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню.

Щодо доводів позивача про стягнення коштів з Придніпровського виробничого управління АТ «ЗАЛК», то суд такі відхиляє, оскільки предметом розгляду даної справи є правомірність прийняття рішення від 29.11.2019 №9, а не дії щодо його виконання. В свою чергу, спірне рішення прийнято щодо АТ «ЗАЛК», а не щодо Придніпровського виробничого управління. Суд зазначає, що питання правомірності стягнення коштів з Придніпровського виробничого управління та/або інших філій АТ «ЗАЛК» може постати лише за умови правомірності рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, що в спірному випадку не дотримано.

Стосовно доводів позивача про те, що спірне рішення не могло бути прийнято, у зв`язку із тим, що наявні зобов`язання держави перед АТ «ЗАЛК» щодо повернення помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, то суд такі доводи відхиляє через їх необґрунтованість.

Так, позивачем до суду не надано належних та допустимих доказів наявності надміру сплачених АТ «ЗАЛК» до бюджету грошових зобов`язань.

В свою чергу, наявність невідшкодованого бюджетного відшкодування не є тотожним поняттю «надмір сплачених грошових зобов`язань», оскільки бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника (пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України).

Натомість, відповідно до пп.14.1.182 п.14.1 ст.14 ПК України, помилково сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань.

Отже, оскільки у п.95.5 ст.95 ПК України мова іде про помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання, то наявність невідшкодованого бюджетного відшкодування не впливає на правомірність прийняття рішення, відповідно до п.95.5 ст.95 ПК України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під розгляду адміністративної справи судом встановлено, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв необґрунтовано та без урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, що зумовлює висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог АТ «ЗАЛК».

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №9 від 29.11.2019 «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу».

Стягнути на користь Головного управління ДПС у Запорізькій області судовий збір в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова