Ухвала суду № 94593745, 03.02.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/16083/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Липи В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні клопотання Військової частини А 0281 про розгляд у загальному позовному провадженні справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 0281 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військової частини А 0281, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А0281 щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.10.2018 по 15.05.2020;

- зобов`язати військову частину А0281 на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.10.2018 по 15.05.2020.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому окрім іншого, відповідач просить призначити розгляд справи у судовому засіданні за правилами загального провадження із повідомленням сторін.

Відповідно до частини 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно із пунктом 10 частини 1 статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наведених правових норм, суд вважає за можливе розгляд і вирішення клопотання, викладеного у відзиві на позов, здійснити в письмовому провадженні, відповідно до ст. 4 КАС України.

Дослідивши вказане клопотання, суд враховує наступне.

Згідно зі ч. 5 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

За змістом частини третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються із ч. 4 ст. 12 вказаного Кодексу, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У контексті наведеного суд відмічає, що справи про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належить до переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, визначеного ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на викладене, а також ураховуючи те, що зі змісту клопотання не вбачається обґрунтованих аргументів того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, склад учасників справи, вимагають розгляду справи за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання, суд дійшов висновку, що дана справа незначної складності підлягає розгляду у формі спрощеного позовного провадження за правилами, встановленими ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, викладене у відзиві на позов, слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 4, 12, 243, 248, 256, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя В.А. Липа