Рішення № 94593701, 03.02.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року м. Житомир справа № 560/7603/20

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панкеєвої В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "УКРФІНАНС ГРУП" до Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправною бездіяльності,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "УКРФІНАНС ГРУП" звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 60965454 від 23.10.2020 Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про повернення виконавчого документа стягувану, винесену в рамках виконавчого провадження № 60965454 щодо примусового виконання виконавчого напису №4026, виданого 21.08.2010 приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Івчуком С.С., про звернення стягнення на 4-х кімнатну квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), яка полягає в непередачі на реалізацію предмета іпотеки - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання згоди від органу опіки та піклування в рамках виконавчого провадження № 60965454, та зобов`язати відповідача провести усі необхідні дії для передачі предмета іпотеки - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (через Державне підприємство "Сетам" або іншу систему електронних торгів, діючу на час передачі майна) без отримання згоди від органу опіки та піклування в рамках виконавчого провадження № 60965454 щодо примусового виконання виконавчого напису №4026, виданого 21.08.2010 приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Івчуком С.С., про звернення стягнення на 4-х кімнатну квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову вказано, що 23 жовтня 2020 року старшим державним виконавцем Рай Тетяною Сергіївною винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п.2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з тим, що майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, відсутнє. У квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та яка належить на праві власності ОСОБА_1 зареєстровано малолітню дитину 2017 року народження, згідно листа органу опіки та піклування виконавчому комітету Коростенської міської ради від 19.10.2020 в реалізації даної квартири відмовлено - у відповідності до рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради № 172 від 03.04.2019. Позивач вважає постанову про повернення виконавчого документа стягувану та бездіяльність Коростенського міськрайонного відділу ДВС щодо передачі на реалізацію предмета іпотеки без отримання згоди від органу опіки та піклування - протиправними, оскільки згода органів опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, право користування яким мають діти, необхідна у випадку передачі на реалізацію нерухомого майна під час виконання виконавчих документів про стягнення боргу з боржника, а не при виконанні виконавчого документа про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому вже встановлено спосіб його виконання.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду 03.02.2021 без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02.02.2021 позивач направив до суду заяву з проханням справу розглядати у його відсутності.

03.02.2021 до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву від Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).

По змісту відзиву відповідач вказує, що виконавцем направлено запит до органу опіки та піклування виконавчого комітету Коростенської міської ради про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна (квартири) за адресою : АДРЕСА_1 на що, отримано відповідь про відмову у наданні такого дозволу до якої долучено витяг рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради де вирішено відмовити в наданні дозволу щодо передачі на реалізацію нерухомого майна - квартири за вищевказаною адресою, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Згідно з п.28 Розділу VIII Інструкції з примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 якщо дозвіл на реалізацію нерухомого майна де зареєстровані малолітні не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувану з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону. У зв`язку з викладеним вимоги позивача, викладені в позовній заяві, відповідачем не визнаються. Рішення прийняті державним виконавцем не суперечать та прийняті у відповідності до норм чинного законодавства.

Від третьої особи до суду письмові пояснення не надходили.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, на виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження № ВП 60965454 з примусового виконання виконавчого напису № 4026 від 21.08.2010, виданого приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Івчук С.С. про звернення стягнення на майно, а саме: приватизовану 4-х кімнатну квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Вказане виконавче провадження відкрито 15.01.2020 (а.с.11) у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 05.03.2008 №014/1840/74/130306 (а.с.3-7), 21 серпня 2010 року приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Івчуком С.С. на договорі іпотеки вчинено виконавчий напис за реєстровим №4026 про звернення стягнення на майно, а саме: приватизовану 4-х кімнатну квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м.Києва, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . За рахунок коштів отриманих від реалізації заставленого майна, а саме вищезазначеного нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в розмірі 36641 доларів США 82 центи та 1950,00 грн за вчинення виконавчого напису (а.с.8-9).

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17.10.2019 у справі №2-1868/11 замінено сторони виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису №4026 з АТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника "Фінансова компанія "УКРФІНАНС ГРУП" (а.с.10).

В подальшому постановою старшого державного виконавця Рай Тетяни Сергіївни від 23.10.2020 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з тим, що майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, відсутнє. У квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та яка належить на праві власності ОСОБА_1 зареєстровано малолітню дитину 2017 року народження, згідно листа органу опіки та піклування виконавчому комітету Коростенської міської ради від 19.10.2020 в реалізації даної квартири відмовлено - у відповідності до рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради № 172 від 03.04.2019 (а.с.12).

Не погоджуючись з постановою від 23.10.2020 про повернення виконавчого документа, вважаючи її протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як свідчать матеріали справи, державним виконавцем Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), третя особа - ОСОБА_1 в межах ВП №60965454 23.10.2020 винесено постанову повернення виконавчого документа стягувачу (а.с.12).

Вказана постанова прийнята у зв`язку з тим, що на запит виконавця 15.06.2020 від відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Коростенської міської ради надійшла відповідь щодо зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_1 , в якій надано інформацію: що за даною адресою зареєстровано малолітню дитину 2017 року народження (а.с.51).

У відповідності до пункту 28 Розділу VIII Інструкції з примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Згідно з ч.4 ст.12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке, або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

З урахуванням вказаної норми, державним виконавцем направлено запит до органу опіки та піклування виконавчого комітету Коростенської міської ради про надання дозволу на реалізацію вказаного вище нерухомого майна.

У відповідь Коростенська міська рада направила лист та витяг з рішення виконавчого комітету про відмову у наданні дозволу щодо передачі на реалізацію нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (а.с.52-53).

З огляду на наведене, з урахуванням п.28 Розділу VIII Інструкції з примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, державний виконавець реалізуючи свої повноваження діяв в межах встановлених нормами чинного законодавства.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у цивільних справах №755/10564/18 від 18.12.2019 та №718/482/15-ц від 25.11.2019.

Відтак, підстав для визнання бездіяльності відповідача, яка полягає в непередачі на реалізацію предмета іпотеки - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язання відповідача провести усі необхідні дії для передачі вказаного предмета іпотеки на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" судом не встановлено.

Щодо вимоги про визнання протиправною та скасування постанови № 60965454 від 23.10.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу, судом встановлено наступне.

Постановою від 02.02.2021 у ВП №60965454 начальник Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Стаднік Я.В. скасувала постанову від 23.10.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №60965454, як таку, що за результатами перевірки суперечить вимогам чинного законодавства (а.с.59).

Відтак, керівником відділу виконавчої служби у відповідності до норм ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" скасовано постанову про завершення вищевказаного виконавчого провадження у відповідності до п.2 ч.1 ст.37 даного Закону.

З огляду на встановлений факт скасування суб`єктом владних повноважень спірної постанови, судом не досліджується законність її прийняття.

З огляду на наведене, з урахуванням відсутності постанови про повернення виконавчого документа від 23.10.2020, суд вважає відсутнім спір у вказаній частині між сторонами на момент розгляду справи.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З наведеного випливає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оскільки постанова від 23.10.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу, винесена в рамках виконавчого провадження №60965454 скасована, а підстав для визнання бездіяльності відповідача протиправною судом не встановлено, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "УКРФІНАНС ГРУП" (вул.Іоанна Павла ІІ,20, кв.1, м.Київ, 01042, ЄДРПОУ 40326297) відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Панкеєва