Рішення № 94592800, 29.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 р. Справа№200/12045/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до тексту якого позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №527 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно заяви від 16.09.2020 №614;

зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії №614 від 16.09.2020 із урахуванням періоду роботи в якості водія з 06.10.1981 по 23.01.1987 в АО "Авто-40" РФ, згідно до довідок від 16.06.2020 №32,33,34 виданих підприємством АО "Авто-40" та із урахуванням правових висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що рішенням Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Записи про спірний період роботи здійснені у період з 1981 по 1987 у трудовій книжці НОМЕР_1 . засвідчені відповідною печаткою підприємств і дефектів їх вчинення не мають. Наведені записи трудової книжки про роботу вказують, що у період з 06.10.1981 по 23.01.1987 позивач працював в автокомбінаті №40 на посаді водія.

Такі ж самі дані містяться в довідках 32, 33 та 34 від 16.06.2020 року, як були надані автокомбінатом «Авто-40». Представник позивача вважає, що управлінням не обґрунтовано не враховано спірні періоди через не зазначення у довідках грошових одиниць, в яких нараховувались заробітна плата та підсумкова сума прописом.

Ухвалою суду від 29.12.2020 суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позовну, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог позивача та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, з огляду на наступне.

16.09.2020 позивач звернувся до Управління через Веб-портал Пенсійного фонду України із заявою №614 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За результатом розгляду документів поданих для призначення пенсії, встановлено, що довідки про заробітну плату не відповідають вимогам п. 2.1, 2.10 Порядку 22-, оскільки в останніх не вказані грошові одиниці, в яких нараховувалась заробітна плата. За вказаних обставин довідки №33, 34 не враховані для обчислення розміру пенсії до їх переоформлення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

16.09.2020, ОСОБА_1 , звернувся до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком.

17.09.2020 Бахмутсько - Лиманським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення №527, яким позивачу відмовлено у прийнятті довідки про заробітну плату від 16.06.2020 №33, що видана підприємством АО «Авто-40», до її переоформлення. Підставою для відмови вказано не відповідність довідки вимогам п. 2.1, 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Згідно рішення №056350005095 від 02.10.2020 позивачу призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 16.09.2020 у розмірі 1 874,95 грн.

Страховий стаж за документами пенсійної справи №056350005095 - 26 років, 01 місяць, 08 днів.

Період роботи позивача з 06.10.1981 по 23.01.1987 (5 років, 03 місяці, 18 днів) враховано при розрахунку стажу для призначення пенсії, зазначене підтверджено копією розрахунку стажу.

Вважаючи протиправним рішення №527 від 17.09.2020, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, при цьому оскаржує протиправність дій та рішення відповідача яка на думку позивача полягає у відмові у призначити пенсію та не зарахування періодів трудової діяльності у якості водія з 06.10.1981 по 23.01.1987 із врахуванням довідок від 16.06.2020 №32,33,34.

Таким чином, предметом спору у справі, з урахуванням доводів сторін є правомірність рішення відповідача від 17.09.2020 №527.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон № 1058).

В силу пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (ст. 44 Закону № 1058-ІV).

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

У пункті 4.7 Порядку № 22-1 окреслено право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З урахуванням положень пункту 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об`єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз`яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує відмовою у призначенні пенсії через не зарахування періодів трудової діяльності у якості водія з 06.10.1981 по 23.01.1987 з підстав не відповідності наданих ОСОБА_1 довідок виданих підприємством АО 2Авто-40) РФ.

Зміст позову складають два елемента - підстава та предмет позову. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Зазначення підстави позову сприяє встановленню спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду. Предметом позову є та конкретна матеріально-правова вимога до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення та з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення.

Як зазначалось судом раніше, за змістом заявлених вимог позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про відмову позивачу у призначені пенсії та зобов`язати повторно розглянути заяву із урахуванням певного періоду трудової діяльності.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, відповідно до частини другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України до суду можуть бути оскаржені рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність). Крім того, позивач може звернутися з позовом про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п. 23 ч.1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Вимога позивача про зобов`язання вчинити дії у розумінні ст.4, ст.5 КАС України має похідний характер, від вимоги яка має бути основною (щодо визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності).

Судом встановлено, що за результатом розгляду заяви позивача від 16.09.2020 №614 рішенням УПФУ №056350005095 від 02.10.2020 ОСОБА_1 пенсію призначено з 16.09.2020, при цьому спірний період трудової діяльності позивача 06.10.1981 по 23.01.1987 враховано при розрахунку стажу.

Натомість оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено тільки у прийнятті довідки про заробітну плату, через її не відповідність вимогам п.2.1, 2.10 Порядку № 22-1 (не вказано грошові одиниці в яких нараховувалась заробітна плата та підсумкова сума прописом). Разом із тим, ОСОБА_1 повідомлено про можливість протягом 3-х місяців з дня звернення за призначенням пенсії надати переоформлену довідку, для проведення перерахунку пенсії, який у разі надання такого документу буде проведено з дня призначення пенсійних виплат.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що обставини викладені позивачем в обґрунтування позову щодо відмови у призначенні пенсії, не підтверджені, отже правові підстави для задоволення позову - відсутні

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255,258, 262, 293, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 29 січня 2021 року.

Суддя І.В. Буряк