Рішення № 94592775, 27.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 р. Справа№200/10469/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.,

при секретарі Радченка Д.І.

за участю:

позивача не з`явився

представника відповідача Ковальчука О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він працював на посадв прокурора відділу організації діловодства та матеріально-технічного забезпечення військової прокуратури об`єднаних сил. Наказом від 0.09.2020 року № 586-к позивача було звільнено з посади, Наказом від 18.09.2020 року № 34-к ухвалено вважати позивача таким, що перебував на стаціонарному лікуванні з 8 по 17 вересня 2020 року. Днем виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової прокуратури об`єднаних сил та усіх видів грошового забезпечення вважати 18.09.2020 року. Проте, незважаючи на виключення з зі списків особового складу 18.09.2020 року, остаточний розрахунок в позивачем було проведено лише 29.09.2020 року, тобто із затримкою у 11 днів. Відповідно, посилаючись на вимоги ст.. 116, 117 КЗпП України, позивач вважає свої права порушеними та просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (ідентифікаційний код юридичної особи 39969443) щодо затримки розрахунку майора юстиції ОСОБА_1 при його звільненні з посади прокурора відділу організації діловодства та матеріально-технічного забезпечення військової прокуратури об`єднаних сил з 19 вересня по 29 вересня 2020 року;

стягнути з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (ідентифікаційний код юридичної особи 39969443) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток (матеріальне та грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при його звільненні з 19 вересня по 29 вересня 2020 року, що складає 10498 гривень 07 копійок (десять тисяч чотириста дев`яносто вісім гривень 07 копійок).

Ухвалою суду від 30.11.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено засідання по справі.

22.12.2020 року відповідачем було надано відзив на позовну заяву, згідно змісту якого відповідач проти позову заперечував з огляду на те, що зміни до кошторису Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил внесені Офісом Генерального прокурора 24.09.2020 року, а зареєстровані в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Краматорську 28.09.2020 року. Того ж дня відповідачем зареєстровані юридичні та фінансові зобов`язання, а також надані платіжні доручення для здійснення виплат грошового забезпечення при звільненні ОСОБА_1 29.09.2020 року Управлінням ДКСУ у м. Краматорську проведені платіжні доручення з виплати грошового забезпечення позивачу. Таким чином представник відповідача вважає, що несвоєчасний розрахунок з позивачем став наслідком не бездіяльності відповідача,а передбаченої процедури здійснення видатків. Крім цього, 18.09.2020 року при звільненні позивачу було повідомлено про вищеописану ситуацію про відсутність можливості здійснення видатків в межах бюджетних асигнувань, з причин не затвердження нового кошторису. Позивач не заперечував про затримку із його повним розрахунком при звільненні, про що власноручно зробив запис на зворотному боці наказу про звільнення.

22.12.2020 року позивачем було надано відповідь на відзив, згідно змісту якої позивач погоджується з тим, що зробив запис на зворотному боці Наказу № 34-к від 18.09.2020 року «Не заперечую проти проведення повного розрахунку при звільненні 22.09.2020 року». Проте повний розрахунок було зроблено лише 29.09.2020 року. Позивач наголошує, що його згода на затримку розрахунку при звільненні не звільняє відповідача від відповідальності, передбаченої 116, 117 КЗпП України.

30.12.2020 року відповідачем було надано заперечення, згідно змісту яких зазначено, що відповідно абз. 3 п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 10.12.2008 року № 1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Представник відповідача наголошує, що позивачем була надана згода на виключення його зі списків особового складу прокуратури до повного розрахунку, а з урахуванням відсутності вини відповідача у затримці повного розрахунку та добровільної згоди позивача на таку затримку підстави для стягнення середнього заробітку відсутні.

Позивач до судового засідання не з`явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без своєї участі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеному в відзиві на позов та в запереченнях, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

На підставі наказу Міністра оборони України №1010 від 03 грудня 2015 року, офіцера запасу ОСОБА_1 прийнято на війську службу за контрактом, укладеним на 5 років, зараховано до списків особового складу Збройних Сил України та відряджено до Генеральної прокуратури України із залишенням на військовій службі, з присвоєнням військового звання «старший лейтенант юстиції».

Наказом військового прокурора об`єднаних сил №103 від 05 лютого 2019 року ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора відділу організації діловодства та матеріально- технічного забезпечення військової прокуратури об`єднаних сил.

Пунктом 17 § 2 наказу Міністра оборони України №449 від 10 вересня 2020 року (по особовому складу) звільнено з військової служби у запас за підпунктом «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» майора юстиції ОСОБА_1 - прокурора відділу організації діловодства та матеріально- технічного забезпечення військової прокуратури об`єднаних сил.

Наказом Військової прокуратури об`єднаних сил №586-к від 10 вересня 2020 року майора юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу організації діловодства та матеріально-технічного забезпечення військової прокуратури об`єднаних сил та зарахування у розпорядження військового прокурора об`єднаних сил для вирішення питання щодо проведення остаточного розрахунку та виключення із списків особового складу.

18 вересня 2020 року керівником Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил видано наказ №34-к, яким ухвалено вважати ОСОБА_1 таким, що перебував на стаціонарному лікуванні з 8 по 17 вересня 2020 року. Днем виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової прокуратури об`єднаних сил та усіх видів забезпечення вважати 18 вересня 2020 року.

Наказ Міністра оборони України №449 від 10 вересня 2020 року (по особовому складу) та наказ Військової прокуратури об`єднаних сил №586-к від 10 вересня 2020 року оголошені та їх копії отримані позивачем ОСОБА_1 18 вересня 2020 року, про що свідчить копія аркушу ознайомлення.

Наказ Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил видано наказ №34-к від 18 вересня 2020 року отримано позивачем в день його видання.

Як не заперечується сторонами, повний розрахунок із позивачем був здійснений не у день звільнення - 18 вересня 2020 року, а із затримкою у 11 днів - 29 вересня 2020 року.

Відповідно до Листа Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил № 14-286вих-20 від 23.09.2020 року, середньоденний розмір грошового забезпечення становив - 954, 37 грн.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 117 Кодексу законів про працю України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина 1).

Частиною 2 статті 117 Кодексу законів про працю України передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У пункті 2.2. Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року в справі №4-рп/2012 визначено, що всі суми, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року в справі №810/451/17 та від 26 лютого 2020 року в справі №821/1083/17 викладена правова позиція відповідно до якої під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Статтею 116 Кодексу законів про працю України на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов`язку спричиняє наслідки, передбачені статтею 117 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, з моменту звільнення у роботодавця виникає обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити працівникові всі суми, що йому належать. Якщо роботодавець не виконує цей обов`язок, він вчиняє триваюче правопорушення, відповідальність за яке визначена статтею 117 Кодексу законів про працю України. Припиненням такого правопорушення є проведення фактичного розрахунку, тобто, реальне виконання цього обов`язку (виплата всіх сум, що належать звільненому працівникові).

Суд зазначає, що підстави виникнення, проходження і припинення служби визначені не трудовим, а спеціальним законодавством, за приписами якого повинні розглядатися спори з участю публічних службовців. У разі відсутності відповідних положень у конституційному або адміністративному законодавстві суд може додатково застосувати трудове законодавство, якщо така можливість передбачена у спеціальному законі.

У разі, коли така можливість застосування трудового права у спеціальному законі не передбачена, то за правилами частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує закон, який регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), навівши у рішенні відповідні доводи.

Оскільки нормами спеціальних законів, які стосуються проходження військової служби, не врегульовані питання строків при розрахунку, відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, суд згідно з положеннями статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України застосовує до спірних правовідносин положення Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Таким чином, оскільки відповідачем не було проведено з позивачем під час звільнення остаточний розрахунок, то відповідач має право на компенсацію відповідно ст. 117 КЗпП України.

Як вже було зазначено вище, відповідно до Листа Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил № 14-286вих-20 від 23.09.2020 року, середньоденний розмір грошового забезпечення становив - 954, 37 грн.

Таким чином, розмір середньої заробітної плати за час несвоєчасного розрахунку при звільненні за період з 19.08.2020 року по 28.08.2020 року складає - 10498, 07 грн. (954, 37 грн. *11 днів).

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, буд. 21) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,- задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (ідентифікаційний код юридичної особи 39969443) щодо затримки розрахунку майора юстиції ОСОБА_1 при його звільненні з посади прокурора відділу організації діловодства та матеріально-технічного забезпечення військової прокуратури об`єднаних сил з 19 вересня по 29 вересня 2020 року.

Стягнути з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (ідентифікаційний код юридичної особи 39969443) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток (матеріальне та грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при його звільненні з 19 вересня по 29 вересня 2020 року, що складає 10498 гривень 07 копійок (десять тисяч чотириста дев`яносто вісім гривень 07 копійок).

Вступна та резолютивна частина рішення складена в нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 27.01.2021 року.

Повний текст рішення складено протягом п`яти днів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Стойка