Рішення № 94592588, 02.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 р. Справа№200/9080/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84511, Донецька область, м.Бахмут. вул.Миру, 35, код ЄДРОПУ 42172734) про

визнання неправомірним рішення від 30.04.2020 №30 про відмову в призначенні пенсії та скасування;

зобов`язання з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 15.12.2017 зарахувавши до спеціального (пільгового) страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і пільгових розмірах відповідно до п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

- періоди роботи в умовах зайнятості повний робочий день в шахті з 12.06.1986 по 05.07.1986, з 03.01.1987 по 16.04.1987, з 18.08.1987 по 11.09.1989, з 12.09.1989 по 14.11.1990, з 22.03.2011 по 31.08.2014;

- час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 13.11.1990 по 19.12.1994, з 23.03.1995 по 22.03.1996 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.01.2020 відпоаідач повторно розглянув заяву про призначення пенсії №2848 від 15.12.2017 року. За результатом повторного розгляду відповідач вдруге прийняв рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії через неможливість проведення перевірки достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи на підприємствах «Шахта №4-21» та «Шахта імені Челюскінців».

Позивач вважає рішення суб`єкта владних повноважень прийнятим з порушенням та без урахування фактичних обставин справи, тому звернувся з даним позовом до суду.

Представник відповідача до суду надав відзив проти адміністративного позову. У відзиві відповідач зазначив, що на виконання рішення суду відповідачем повторно розглянута заява позивача від 15 грудня 2017 року. До стажу роботи позивача не зараховано періоди роботи на «Шахта №4-21» та «Шахта імені Челюскінців». Провести перевірку достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи немає можливості, так як підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території. також не зараховано період навчання позивача, так як він перетинається з періодом військової служби та відсутня уточнююча довідка про навчання. Щодо зарахування часу перебування позивача на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком зазначили, що позивач не надавав до управління оригінал акту про нещасний випадок на виробництві, а також за період з 13.11.1990 по 06.05.1994 перебував в трудових відносинах з підприємством. Тому відповідач вважає, що управління не мало передбачених законом підстав для призначення пенсії на пільгових умовах. У зв`язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 05 листопада 2020 року о 10:30 год.

Ухвалою суду від 05 листопада 2020 року відкладено розгляд справи на 01 грудня 2020 року о 09:45 год.

Ухвалою суду від 01 грудня 2020 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; продовжено підготовче засідання на тридцять днів з ініціативи суду; призначено підготовче засідання на 05 січня 2021 року о 09:45 год.

Ухвалою суду від 05 січня 2021 року закрити підготовче провадження по адміністративній справі; призначено судовий розгляд по суті на 09:45 год. 02 лютого 2021року.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України згідно паспорта серія НОМЕР_2 , виданого Петровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 22 жовтня 1999 року.

Рішенням Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30.04.2020 року №30 відповідно рішення суду №200/12923/19-а позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зазначено, що при розгляді наданих документів для призначення пенсії на пільгових умовах встановлено. що позивач працював згідно записів в трудовій книжці з 12.06.1986 по 05.07.1986 учнем гірника підземним по ремонту гірничих виробіток з повним робочим днем під землею на шахтоуправлінні «Петрівське», з 03.01.1987 по 16.04.1987 учнем гірника з повним робочим днем під землею, з 18.08.1987 гірничим майстром з повним робочим днем під землею, з 12.09.1989 по 15.11.1990 гірником з повним робочим днем під землею, з 21.09.2007 майстром гірничим з повним робочим днем під землею, з 22.03.2016 помічником начальника ділянки ВТБ з повним робочим днем під землею, з 30.04.2016 майстром гірничим з повним робочим днем під землею на «Шахті імені Челюскінців». Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу є наказ №553 від 22.03.2006 про атестацію робочих місць по «Шахті імені Челюскінців», тому пільговий стаж роботи по списку №1 зарахований з 21.09.2007 по 21.03.2011 року. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство «Шахта №4-21» не перереєструвались на території непідконтрольній українській владі. Провести перевірку достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи немає можливості, так як підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території. не зарахований період навчання з 01.09.1982 по 06.06.1987, так як він перетинається з періодом військової служби з 03.11.1983 по 15.01.1985 та відсутня уточнююча довідка про навчання.

Страховий стаж позивача складає 18 років 8 місяців 18 днів з них роботи за Списком №1 - 3 роки 3 місяці 1 день.

На момент звернення відсутній необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Роз`яснено право позивача оскарження вказаного рішення у разі незгоди з його прийняттям.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 позивач:

12.06.1996 прийнятий в шахтоуправління «Петрівське» учнем гірничого робітника з ремонту гірничих виробіток підземним повний робочий день на підземних роботах (наказ №160-к від 12.06.86);

05.07.1986 звільнений з закінченням виробничої практики (нак.188-к від 09.07.86);

18.08.1987 прийнятий гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею ВТБ (нак.№143к від 18.08.87);

12.09.1989 переведено гірничим робітником очисного забою з повним робочим днем в шахті (нак.139 від 12.09.89);

03.01.1987 прийнятий підземним учнем гірничого робітника очисного забою з повним робочим днем в шахті (нак.2 від 07.01.87);

16.04.1987 звільнений за закінченням виробничої практики (нак.65к від 17.04.87);

18.08.1987 прийнятий гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею (нак.143-к від 18.08.87);

15.11.1990 переведений доставщиком кріпильних матеріалів (нак.203к від 15.11.90);

06.05.1994 звільнено за станом здоров`я за ст.40 п.2 КЗпП України (нак.314 від 30.05.94);

15.05.1996 прийнятий барменом в кафе №6 ПП «Візит» (нак.12 від15.05.96);

05.03.1997 звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України (нак.№2 від 05.03.97);

21.09.2007 прийнятий майстром гірничим підземним з повним робочим днем під землею (нак.61к від 21.09.07);

22.03.2016 призначено помічником начальника дільниці ВТБ, зайнятим повний робочий день на підземних роботах (нак.219 від 18.03.2016);

30.04.2016 переведено майстром гірничим дільниці ВТБ зайнятим повний робочий день на підземних роботах (наказ 298 від 15.04.2016).

В матеріалах справи наявні індивідуальні відомості про застраховану особу, в яких наявні відомості про суми заробітку для нарахування пенсії страхувальником відокремлений підрозділ «Шахта імені «Челюскінців» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» за звітні роки: 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013 роки та січень, лютий, березень, квітень, травень 2014 року.

Як вбачається з довідки, виданої відокремленим підрозділ «Шахта імені "Челюскінців" Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», позивач отримував регресні виплати з 13.11.1990 по 03.10.1998 по трудовому каліцтву 16.02.1990 та 30.05.1990 рік.

Позивачем на підтвердження отримання трудового каліцтва надано до суду акт №271 про нещасний випадок на виробництві, акт №69 про нещасний випадок на виробництві, виписки з акту огляду ВТЕК.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.01.2020 визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецької області № 40 від 26 грудня 2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах список №1 ОСОБА_1 .

Зобов`язано Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 15 грудня 2017 року.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.2 ст.2 ст.114 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. "б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. "а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Згідно зі ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі також Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обовязків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об"єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Щодо вимог позивача про зобов`язання з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 15.12.2017 зарахувавши до спеціального (пільгового) страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і пільгових розмірах відповідно до п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 13.11.1990 по 19.12.1994, з 23.03.1995 по 22.03.1996 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ (далі за текстом Закон №1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

З огляду на п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі за текстом Закон №1058) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

В розумінні абз.22 ст.1 Закону №1058 пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону №1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Умови призначення пенсії за віком встановлені у статті 26 Закону №1058, а пенсії по інвалідності у статті 30 Закону №1058.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Згідно з ч.5 ст.56 Закону №1788 час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).

Зазначена гарантія встановлена і ч.4 ст.9 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 р. №2694-ХІІ.

Статтею 114 Закону №1058 та статтями 13, 14 Закону №1788 визначено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

У силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017р. №2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017р.

Відтак, з 01.10.2017р. правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції Закону України від 02.03.2015р. №213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VIII.

Правила згаданих законів були повністю уніфікованими (ідентичними).

Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020р. №1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII".

Пунктом 1 резолютивної частини названого судового акту визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII.

Відповідно до п.2 резолютивної частини названого судового акту стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з п.3 резолютивної частини названого судового акту застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам …".

Отже, з 23.01.2020р. в Україні існують два закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України від 02.03.2015р. №213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VIII.

Таким чином, час перебування на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення саме пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що відповідач не в повному обсязі використав свої права надані йому Законом та Порядком при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення позивачу.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні відомості про суми заробітку для нарахування пенсії страхувальником відокремлений підрозділ «Шахта імені «Челюскінців» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» за звітні роки: 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013 роки та січень, лютий, березень, квітень, травень 2014 року.

Відомості про суми для нарахування пенсії позивачу за червень, липень, серпень 2014 відсутні, натомість наявні відомості про суми заробітку позивача за спірні заявлені позивачем червень, липень, серпень 2014 року.

З цього приводу суд зазначає, що відповідальність за відрахування страхових внесків за робітника несе підприємство, на якому він працює, а тому вина позивача з невиплати страхлвих внесків відсутня.

Також суд зазначає, що перебування позивача на інвалідності з 13.11.1990 по 19.12.1994, з 23.03.1995 по 22.03.1996 року підтверджується довідкою про отримання ним щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, випискою з акту огляду ВТЕК та довідкою сер 2-18 АА №023351 з датою переогляду: 23 березня 1996 року.

Суд дійшов до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача необхідно визнати протиправним рішення від 30.04.2020 №30 про відмову в призначенні пільгової пенсії; зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах №2848 від 15.12.2017 зарахувавши до спеціального (пільгового) страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і пільгових розмірах відповідно до п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи позивача в умовах зайнятості повний робочий день в шахті з 12.06.1986 по 05.07.1986, з 03.01.1987 по 16.04.1987, з 18.08.1987 по 11.09.1989, з 12.09.1989 по 14.11.1990, з 22.03.2011 по 31.08.2014; час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 13.11.1990 по 19.12.1994, з 23.03.1995 по 22.03.1996 року, з урахуванням висновків суду.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн. згідно квитанції від 30.09.2020року.

Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню в розмірі 840,80грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84511, Донецька область, м.Бахмут. вул.Миру, 35, код ЄДРОПУ 42172734) про визнання неправомірним рішення від 30.04.2020 №30 про відмову в призначенні пенсії та скасування; зобов`язання з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 15.12.2017 зарахувавши до спеціального (пільгового) страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і пільгових розмірах відповідно до п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": періоди роботи в умовах зайнятості повний робочий день в шахті з 12.06.1986 по 05.07.1986, з 03.01.1987 по 16.04.1987, з 18.08.1987 по 11.09.1989, з 12.09.1989 по 14.11.1990, з 22.03.2011 по 31.08.2014; час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 13.11.1990 по 19.12.1994, з 23.03.1995 по 22.03.1996 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84511, Донецька область, м.Бахмут. вул.Миру, 35, код ЄДРОПУ 42172734) від 30.04.2020 №30 про відмову в призначенні пільгової пенсії.

Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84511, Донецька область, м.Бахмут. вул.Миру, 35, код ЄДРОПУ 42172734) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) №2848 від 15.12.2017, зарахувавши до спеціального (пільгового) страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і пільгових розмірах відповідно до п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи позивача в умовах зайнятості повний робочий день в шахті з 12.06.1986 по 05.07.1986, з 03.01.1987 по 16.04.1987, з 18.08.1987 по 11.09.1989, з 12.09.1989 по 14.11.1990, з 22.03.2011 по 31.08.2014; час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 13.11.1990 по 19.12.1994, з 23.03.1995 по 22.03.1996 року, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84511, Донецька область, м.Бахмут. вул.Миру, 35, код ЄДРОПУ 42172734) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Аканов