Ухвала суду № 94592445, 03.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 лютого 2021 р. Справа № 160/17241/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника ОСОБА_1 про закриття провадження у справі та розподіл судових витрат у справі № 160/17241/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015), у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка полягає у некоригуванні відомостей в інтегрованій картці платника податків - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) і не скасуванні нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, штрафів, пені з 01.01.2017 року по 03.06.2020 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом скасування нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, штрафів, пені з 01.01.2017 року по 03.06.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка полягає у не корегуванні відомостей в інтегрованій картці платника податків - ОСОБА_1 є протиправною.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

01.02.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача Федоренка Романа Вікторовича надійшло клопотання про закриття провадження у справі та розподіл судових витрат, у якому просить:

- закрити провадження у справі № 160/17241/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати які складаються із судового збору у розмірі 840,80 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 27.01.2021 року засобами електронного зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що вимоги позивача про скасування нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, штрафів, пені які утворились в період з 01.01.2017 року по 03.06.2020 року були скасовані відповідачем у позасудовому порядку.

На підставі проведеної камеральної перевірки, проведеної відповідачем, складено висновок на відповідність умовам, що надає право на списання сум недоїмки, штрафів, пені від 31.12.2020 року № 20655/04-36-04-15, який передано до управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області та 19.01.2021 року списано борг. Як зазначає відповідач, станом на 21.01.2021 року заборгованість у позивача відсутня.

Таким чином, оскаржувані порушення виправлені суб`єктом владних повноважень після звернення позивача до суду.

З огляду на викладене, позивач відмовляється від позову та просить закрити провадження у справі.

Вирішуючи клопотання представника ОСОБА_1 про закриття провадження у справі та розподіл судових витрат по суті, суд виходить з наступного.

Приписами ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Згідно з ч. 1 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Згідно з ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси; суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивач відмовився від позову у зв`язку з фактичним виконанням відповідачем його позовних вимог, дії позивача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд робить висновок, що відмова позивача від позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, у клопотанні про закриття провадження у справі представник позивача просить суд відшкодувати позивачу витрати, які пов`язані зі сплатою судового збору та витратами на професійну правничу допомогу, що разом складають 7840,80 грн.

Розглядаючи питання про відшкодування судових витрат по суті, суд виходить з такого.

За приписами ч. 1 ст. 140 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією № ПН1897489 від 17.12.2020 року.

На підтвердження витрат на правничу допомогу, до суду надано:

- договір № 26/фо-1220 про надання правової допомоги від 04.12.2020 року;

- додаткову угоду №1 до договору № 26/фо-1220 від 04.12.2020 року про надання правової допомоги;

- акт надання послуг № 54 від 16.12.2020 року на суму 7000,00 грн.;

- прибутковий касовий ордер № 1 від 14.12.2020 року про попередню оплату витрат на професійну правничу допомогу;

- квитанцію до прибуткового касового ордеру № 4 від 29.01.2021 року про остаточний розрахунок за професійну правничу допомогу.

Так, загальна сума за актом надання послуг № 54 від 16.12.2020 року складає 7000,00 грн.

Приписами п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України)

Таким чином, розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена.

Судом встановлено, що позивачем долучено докази щодо обсягу наданих послуг, їх вартості та підтвердження сплати.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що клопотання представника позивача про відшкодування витрат пов`язаних із розглядом справи, які складаються зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 140, 180, 181, 182, 183, 189, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 про закриття провадження у справі та розподіл судових витрат у справі № 160/17241/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Провадження у справі № 160/17241/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу у сумі 7840,80 (сім тисяч вісімсот сорок) 80 грн.

Роз`яснити позивачу, що на підставі ч. 2 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський