Постанова № 94589197, 29.01.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 3/760/1915/21

в справі № 760/1340/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2021 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Застрожнікова К.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №361595 від 15.01.2021 року відносно ОСОБА_1 , зі змісту якого слідує, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, що виразилося у тому, що 27.12.2020 о 03:39 годині по вулиці Ак.Білецького , 5-В, вживала алкогольні напої, перебуваючи з малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

В судове засідання, призначене на 29.01.2021 р., ОСОБА_1 не прибула, про день, час та місце розгляду адміністративного протоколу повідомлена належним чином.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до положень статті 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення були встановлені наступні обставини:

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №361595 від 15.01.2021 року відносно ОСОБА_1 , 27.12.2020 о 03:39 годині по вулиці Ак. Білецького , 5-В, ОСОБА_1 вживала алкогольні напої, перебуваючи з малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як слідує зі змісту пояснень ОСОБА_1 , які додані до протоколу, 26.12.2020 року близько 23 год. 00 хв. у неї виник конфлікт з цивільним чоловіком ОСОБА_3 , та вона вирішила забрати дитину та поїхати до себе додому по АДРЕСА_1 . Але по дорозі вона зустріла свою знайому, яка поцікавилась причинами поганого настрою ОСОБА_1 , на що вона розповіла про сварку з чоловіком. Після чого знайома запропонувала їй випити 0,5 л. пива, на що ОСОБА_1 погодилась, щоб трохи заспокоїтись. Але, оскільки вона зранку нічого не їла, то швидко захмеліла, та вирішила не їхати у квартиру по АДРЕСА_1 , а залишитись переночувати вдома за адресою АДРЕСА_2 . Дорогою додому дитина почала плакати, і вона укутала її в одеяльце, тримаючи на руках, почала заспокоювати. В цей час повз неї проїхала поліція, та запропонувала підвезти додому, після чого на неї було складено протокол. Зазначає, що на даний час з цивільним чоловіком не проживає, а проживає з дітьми за місцем реєстрації, свою вину визнає та зобов`язалась не вживати алкоголь у присутності дітей.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року за № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Враховуючи вищевикладені обставини, та пояснення ОСОБА_1 , той факт, що дитина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у нічний час доби у зимову пору року перебував на вулиці разом з матір`ю, яка вживала алкогольні напої, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.

Санкція ч.1 ст. 184 КУпАП передбачає попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 33 КУпАП, регламентовано, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує адміністративну відповідальність, суд визнає щире каяття ОСОБА_1 .

Обставини, які обтяжують адміністративну відповідальність, відповідно до змісту протоколу - відсутні. Суд не вповноважений за власною ініціативою враховувати стан алкогольного сп`яніння, як обставину, яка обтяжує адміністративну відповідальність, оскільки розглядає справу про адміністративне правопорушення тільки в межах наданих до суду матеріалів та протоколу, в якому відсутнє посилання на обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, щире каяття, наявність на утриманні малолітньої дитини, те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, суд вважає за можливе застосувати до неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, оскільки на нього судом накладено адміністративне стягнення.

Керуючись ч.1 ст.184 КУпАП та на підставі ст. ст. 40-1, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді попередження. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір в розмірі 454, 00 грн., які підлягають сплаті на наступні реквізити: Отримував коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу: судовий збір.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя : К.С.Застрожнікова