Вирок № 94588613, 02.02.2021, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/103/20

Провадження № 1-кп/700/6/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 р. Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря Мельніченко Н.І.,

прокурора Судоми О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Лисянка Черкаської області кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, отримує доходи від тимчасових заробітків, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в період часу з 17.11.2019 до 23.11.2019, перебуваючи поряд із житловим будинком ОСОБА_2 , що знаходиться в АДРЕСА_2 , маючи умисел на викрадення чужого майна, таємно, умисно, з метою власної наживи, шляхом злому навісного замка на вхідних дверях житлового будинку, проник до нього, звідки здійснив крадіжку двох алюмінієвих тазиків об`ємом 5 та 8 л, дюралевої каструлі об`ємом 2 л, швейної машинки Singer, які на праві приватної власності належать ОСОБА_2 , вартість даних речей згідно з висновком експерта становить 781,66 грн., чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальних збитків на вказану суму.

Він же, в кінці листопада 2019 року проник на територію домоволодіння ОСОБА_2 , що знаходиться в АДРЕСА_2 , маючи умисел на викрадення чужого майна, повторно, таємно, умисно, з метою власної наживи, шляхом злому навісного замка на вхідних дверях гаража, проник до нього, звідки здійснив крадіжку запасних частин до автомобіля ВАЗ 2109, вартість яких: двох передніх амортизаторів - 250 грн. кожний, двох пружин - 200 грн. кожна, двох передніх ступиць - 150 грн. кожна, двох гальмівних дисків - 150 грн. кожний, двох передніх супортів - 250 грн. кожний, двох опорних підшипників - 100 грн. кожний, які на праві приватної власності належать ОСОБА_3 , чим заподіяв йому матеріальних збитків на загальну суму 2200 грн.

Він же, 08.01.2020 року, близько 20:00 год., перебуваючи поряд із житловим будинком ОСОБА_4 , що знаходиться в АДРЕСА_3 , маючи умисел на викрадення чужого майна, повторно, умисно, таємно, з метою власної наживи, шляхом злому навісного замка на вхідних дверях підсобного приміщення, проник до нього, звідки здійснив крадіжку велосипеда, тачки саморобної та металобрухту загальною масою 13 кг, які на праві приватної власності належать ОСОБА_4 . Вартість даних речей згідно з висновком експерта становить 1367,67 грн, а вартість металобрухту становить 35,10 грн., чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальних збитків на суму 1402,77 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час судового розгляду справи повністю визнав себе винним в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, не оспорював ті фактичні дані та докази, що відображені в обвинувальному акті. Пояснив суду, що злочини вчинив з метою наживи, оскільки на час вчинення злочинів не працював і не мав доходів. Викрадені речі здав на пункт прийому металобрухту. На даний час він має місце роботи - копає криниці, зробив для себе висновки, розкаюється в скоєному, просив суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі.

Суд вважає, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_1 знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі, його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. ст. 65 та 68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, характеризуючі дані на винну особу та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

ОСОБА_1 відповідно до характеристики з місця проживання характеризується задовільно. На обліку у лікаря психіатра та нарколога обвинувачений не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття, оскільки обвинувачений засуджує свій вчинок, жалкує, що вчинив нерозсудливо.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд не враховує ознаку повторності як обтяжуючу обставину, оскільки вчинення злочину особою повторно визнається судом обставиною, що обтяжує покарання, у тому разі, коли така кваліфікуюча ознака, як повторність, не передбачена законодавцем у диспозиції статті й відсутня в юридичному формулюванні обвинувачення. У такому разі повторність береться до уваги судом на загальних підставах, як обставина, що обтяжує покарання.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_1 у таємному викраденні майна, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням до житла, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Оскільки ознаку повторності враховано в результаті юридичної оцінки дій ОСОБА_1 за вчинення тотожних злочинів, тому ця ознака у вироку не враховується як обставина, що обтяжує покарання ОСОБА_1 .

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_1 в умовах без ізоляції від суспільства, а тому призначивши йому покарання за вчинений ним злочин в межах санкції ч. 3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, вважає за можливе застосувати до нього ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на нього обов`язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке рішення, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Судові витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 1256,08 грн. підлягають стягненню із ОСОБА_1 .

Запобіжні заходи не обиралися.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази повернуті потерпілій ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373,374 КПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає зобов`язання:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертизи у розмірі 1256, 08 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят шість гривень 08 копійок) на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Лисянський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, направити потерпілим в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя - Н. В. Бесараб