Ухвала суду № 94587767, 03.02.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 157/146/18

Провадження № 1-кп/161/449/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про продовження строку запобіжного заходу

м. Луцьк 03 лютого 2021 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого - судді Калькової О.А., при секретарі Ющак Ю.В., за участю прокурора Смаги І.Є., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисників Соколова Ю.Б., Міщук І.В., Урина О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 та про продовження обвинуваченій ОСОБА_3 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту та клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну щодо нього запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017030010003168 від 06 липня 2017 року відносно ОСОБА_1 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.199 ч.2, 186 ч.2, 190 ч.2 КК України, ОСОБА_2 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.199 ч.2, 186 ч.2, 190 ч.1, 190 ч.2 КК України, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.199 ч.2 КК України.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 14 лютого 2021 року включно.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду відносно обвинуваченої ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці до 17 лютого 2021 року включно.

Станом на 03 лютого 2021 року вказане кримінальне провадження не розглянуто по суті.

Згідно ч. 3 ст.331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

На адресу суду від обвинуваченого ОСОБА_5 надійшло клопотання про зміну щодо нього запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який. Своє клопотання мотивує тим, що він свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю, крім того досить тривалий час перебуває під вартою, не має підстав для того, щоб переховуватись від суду і впливати на будь - кого із учасників судового процесу. А тому, на його думку, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України на даний час відпали, просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який.

Заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, які клопотання підтримали та просили його задовольнити, прокурора, який вважав, що відсутні достатні підстави длязміни застосованого раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

З врахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 199 КК України, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до різних категорій тяжкості, в тому числі і тяжких злочинів, наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що він незаконно впливатиме на потерпілих та свідків, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, а тому суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого не підлягає до задоволення, оскільки немає підстав для зміни застосованого раніше виду запобіжного заходу відносно останнього.

В судовому засіданні прокурор подав письмові клопотання, зокрема, клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , також клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченої ОСОБА_3 строком на 2 місяці, оскільки строки запобіжних заходів закінчуються, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час залишились незмінними.

При вирішенні даних питань суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як зазначає Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (рішення у справі "Єчюс проти Литви", заява № 34578/97, п. 93).

Заслухавши думку учасників процесу, з приводу заявлених клопотань, кожного зокрема, проаналізувавши матеріали судового провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягають до задоволення.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 199 КК України, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до різних категорій тяжкості, в тому числі і тяжких злочинів, тому з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що йому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з можливістю внесення застави, в розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень.

Крім того, вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_3 , суд вважає, що слід відмовити в задоволенні даного клопотання, однак суд вбачає підстави для застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, з визначення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.177, 331, 372, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну щодо нього запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 – задовольнити.

Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 03 квітня 2021 року включно.

На підставі ст.183 ч.3 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, в розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень.

Згідно ч.7 ст.182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заставу в розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень внести на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № UA278201720355279002000002504, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, та надати документ, що це підтверджує - суду.

Згідно ст.183 КПК України у разі внесення застави, на обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, покласти наступні обов`язки: з`являтись на виклики до суду, а в разі неможливості з`явитись через поважні причини – завчасно повідомити про це суд; не відлучатися з території Волинської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

В задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_3 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту – відмовити.

Застосувати відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_3 наступні обов`язки: з`являтись до суду за викликом; повідомляти суд про зміну місця проживання.

Обов`язки, визначені ухвалою суду, покладаються на обвинувачену ОСОБА_3 згідно ч.6 ст.194 КПК України, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням прокурора.

Суддя Луцького міськрайонного суду О.А.Калькова