Рішення № 94586126, 11.01.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24224/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя: Матійчук Г.О.

секретар судового засідання Хабеця О.О.

справа №757/24224/20-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (ТдВ «Експрес Страхування»)

третя особа: ОСОБА_2

розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просила стягнути з останнього страхове відшкодування в розмірі 33 655 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що 03.12.2019 р. у м. Полтаві на вул. Європейській, 154 сталась дорожньо-транспортна пригода (ДТП), а саме: при виїзді з парковки водія автомобіля Kia Sportage, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 останній занесло, в результаті чого він зіткнувся з її авто Peugeot 301 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Власник автомобіля Kia, ОСОБА_2 свою провину визнав, а тому ними було складено Європротокол.

Також зазначила, що того ж дня, представником страховика Руденком О.О. було оглянуто обидва ТЗ, про що складено відповідний протокол огляду.

В результаті пригоди, її ТЗ зазнав технічних пошкоджень, які згідно з рахунком-фактурою ТОВ «Автопланета-Моторс» становлять 33 655 грн.

Також зазначила, що до пригоди її автомобіль не мав технічних пошкоджень, про що свідчить відмітка в протоколі огляду від 03.12.2019 р.

Звернувшись до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, вона 14.01.2020 року отримала відмову, підставою для якої став висновок експерта Скорохода К.М. №156/20 від 08.01.2020 р.

Вважаючи відмову страхової компанії неправомірною, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву.

21.10.2020 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому заперечуються позовні вимоги, з підстав викладених в ньому.

28.10.2020 року позивач надіслала відповідь на відзив, в якому зазначила, що відзив містить ряд суперечностей та невідповідностей дат подій. Зокрема, посилаючись на лист страховика від 14.01.2020 року № 263/10/3-4.19845, доданий нею до позову, вказала, що страховик відмовив їй у виплаті страхового відшкодування на підставі висновку експерта 156/20 від 08.01.2020 року, при цьому у відзиві на позов відповідач (страховик) посилається вже на висновок цього ж експерта від 08.01.2020 року за №1/20, який вона вважає безпідставним, з огляду на наявність відмови страховика у виплаті їй страхового відшкодування на підставі іншого висновку, який втім також не вважає доказом в розумінні ст. 76 ЦПК України. Також зазначала, що акти технічного огляду автомобілів містять дату «19.02.2019 р.», в той час як копії цих актів датовані «19.12.2019 р.», до того ж ці акти надійшли до відповідача 15.04.2020 р., тобто вже після прийняття рішення про відмову їй у виплаті, а тому не могли об`єктивно братись страховиком до уваги при прийнятті рішення. Також заперечувала факт підписання нею акта технічного огляду її автомобіля від 19.12.2019 р. Заперечила також позицію відповідача щодо вартості відновлюваного ремонту та розмір судових витрат.

В свою чергу ТдВ «Експрес Страхування» 09.11.2020 р. надіслало заперечення на відповідь позивача, в яких зауважило, що страховик звернувся до судового експерта Скорохода К.М., який має відповідне свідоцтво, із заявою про проведення інженерно-технічного дослідження обставин ДТП та механізму утворення пошкоджень на автомобілях Kia та Peugeot. За наслідками дослідження було складено висновок № 1/20 від 08.01.2020 року. При цьому експерт про кримінальну відповідальність попереджений, про що свідчить його підпис на першому аркуші висновку. Судовим експертом встановлено, що комплекс пошкоджень автомобіля Кіа та комплекс пошкоджень автомобіля Peugeot не могли в повному обсязі утворитись під час їх контактування при обставинах ДТП, зазначених у поясненнях водіїв цих автомобілів; пошкодження на автомобілі Кіа не відповідають пошкодженням на автомобілі Peugeot за характером утворення та не мають взаємно відображених елементів.

16.11.2020 року від третьої особи ОСОБА_2 надійшли пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення відповідача. Однак судом останні не беруться до уваги, враховуючи, що така процесуальна дія, як надання пояснень третьою особою на відповідь позивача на відзив та заперечення відповідача на відповідь позивача не передбачена цивільним процесуальним законодавством.

За ч. 1, 4 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Закон України ««Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Розділ ІІІ означеного Закону регулює порядок здійснення страхового відшкодування на території України, зокрема, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону, що регулює питання відшкодування шкоди, заподіяної третій особі).

Статтею 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Згідно пункту 36.1 статті 36 означеного Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Статтею 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено виключний перелік випадків, а яких страховиком не відшкодовується спричинена шкода.

Відмова у здійсненні страхового відшкодування згідно статті 37 цього Закону є можливою за наявності таких виключних випадків:

навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);

невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди;

неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Згідно статті 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Наявні у матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що листом вих. № 263/10/3-4.19845 від 14.01.2020 р. ТдВ «Експрес Страхування» повідомило про відмову ОСОБА_1 у виплаті їй страхового відшкодування на підставі висновку експерта Скорохода К.М. №156/20 від 08.01.2020 р. за результатами проведення інженерно-технічного дослідження обставин ДТП та механізму утворення пошкоджень на транспортних засобах Kia Sportage державний реєстраційний номер НОМЕР_1 встановлено, що останній занесло, в результаті чого він зіткнувся з ТЗ Peugeot 301 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Висновком також встановлено, що комплекс пошкоджень в правій (передній, боковій і задній) частині автомобіля Кіа держ. номер НОМЕР_1 та комплекс пошкоджень у передній правій частині автомобіля Peugeot держ. номер НОМЕР_2 не могли в повному обсязі утворитись під час їх контактування при обставинах ДТП, зазначених у поясненнях водіїв цих автомобілів. Пошкодження на автомобілі Кіа не відповідають пошкодженням на автомобілі Peugeot за характером утворення та не мають взаємно відображених елементів.

Обґрунтовуючи свою відмову страховик зазначив, що транспортні засоби отримали пошкодження не за тих обставин, які наведені в письмовій заяві ОСОБА_1 від 03.12.2019 р., що свідчить про подання свідомо неправдивих відомостей про факт та обставини, настання події, що може бути визнана страховим випадком і створення страховикові перешкод у визначенні дійсних обставин пошкодження транспортних засобів.

Судом встановлено, що 03.12.2019 року на стоянці для автомобілів сталась ДТП за участю належного ОСОБА_2 ТЗ Кіа держ. номер НОМЕР_1 , який рухаючись заднім ходом зіткнувся з нерухомим автомобілем Peugeot держ. номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 . На місці пригоди водії (власники) автомобілів склали Європротокол.

На час ДТП, цивільно-правова відповідальність власника Кіа була застрахована в ТДВ «Експрес Страхування» (поліс АО/4182643 від 22.10.2019 р.).

Після розгляду звернення ОСОБА_1 щодо страхового відшкодування за пошкодження, отриманих її автомобілем, з підстав подання нею свідомо неправдивих відомостей про факт та обставини настання події, із посиланням на висновок експерта Скорохода К.М. №156/20 від 08.01.2020 р. відмовлено у виплаті.

В той же час, у відзиві на позов відповідачем додано висновок цього ж експерта від тієї ж дати, однак з іншим номером висновку - №1/20.

Дослідивши останній, вбачається, що ним встановлено: «Комплекс пошкоджень в правій (передній, боковій і задній частині автомобіля Кіа, держ. номер НОМЕР_1 та комплекс пошкоджень у передній правій частині автомобіля Пежо, держ. номер НОМЕР_2 не могли в повному обсязі утворитись під час їх контактування при обставинах ДТП, зазначених у поясненнях водіїв цих автомобілів. Пошкодження на автомобілі Кіа не відповідають пошкодженням на автомобілі Пежо за характером їх утворення та не мають взаємно відображених елементів».

Аналізуючи викладені обставини, в т.ч. посилання страховика на висновок експерта Скорохода К.М. №156/20 від 08.01.2020 р., в листі-відмові ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування та висновок №1/20 від 08.01.2020 р. вбачається, що обома висновками встановлені одні й ті самі обставини.

Крім того, при розгляді цивільної справи за обставинами цієї ж пригоди (за участю автомобілів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), за позовом останнього до ТдВ «Експрес Страхування», треті особи: АБ «Укргазбанк», ОСОБА_1 , про стягнення страхового відшкодування (№757/16477/20) Печерським районним судом м. Києва не встановлено обставини порушення страховиком вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в зв`язку з чим страхувальнику відмовлено у задоволенні його позову.

Станом на день ухвалення рішення у даній справі, рішення Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2020 року у справі 757/16477/20 не оскаржено і набрало законної сили.

За ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, позивач не скористалась своїм правом заявити клопотання про призначення експертизи судом, в строки та порядку, передбаченому діючим цивільним процесуальним законодавством.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення страхового відшкодування в розмірі 33 655 грн суд зазначає, що наданий нею в обґрунтування суми рахунок-фактура №АР-С-0311 від 17.01.2020 р. не є належним та допустимим доказом, оскільки складений не суб`єктом оціночної діяльності.

Контраргументом відповідача на цю вимогу, є звіт про оцінку суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Peugeot держ. номер НОМЕР_2 складає 24 378 грн без ПДВ.

За наведених обставин, підстав для задоволення позову ОСОБА_1 немає.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Відповідачем заявлено вимоги про компенсацію здійснених ним витрат із залучення експерта ОСОБА_5 в сумі 935 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 600 грн.

Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно частин першої, третьої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, на підтвердження витрат із залучення експерта Скорохода К.М. до матеріалів справи долучено копію платіжного доручення від 28.04.2020 р. №ЦО02404 на суму 935 грн, а тому ці витрати підлягають стягненню з позивача на користь відповідача. Разом з тим, витрати на правничу допомогу відповідачем не доведені, а тому суд відмовляє у їх задоволенні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 979, 980, 988, 1192 ЦК України, ЗУ «Про страхування», ст. ст. 4, 5, 12, 76-81, 258, 258, 265, 268, 352 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь до Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» 935 грн витрат пов`язаних із залученням експерта.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», 01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2, ЄДРПОУ 36086124;

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

Суддя Г.О.Матійчук