Ухвала суду № 94586067, 22.01.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15481/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року

слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: Григоренко І.В.,

при секретарі: Ситику Р.В.,

за участю:

представника власника майна: не з`явився,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням Голови правління Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/39335/18-к від 13.08.2018 року в межах кримінального провадження № 12017000000001319 від 27.08.2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

Голова правління Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса ОСОБА_1 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/39335/18-к від 13.08.2018 року в межах кримінального провадження № 12017000000001319 від 27.08.2017 року на земельні ділянки СВК імені Щорса, кадастровий номер 3221284000:01:052:0021, площею 5.0096 га, кадастровий номер 3221284001:01:065:0003 площею 35.2809 га.

В обґрунтування клопотання зазначає, що арешт накладено необґрунтовано та в накладенні арешту відпала потреба, так як СВК набуло вказані земельні ділянки у власність в законний спосіб.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В судове засідання особа, яка подала клопотання, не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

Прокурор або слідчий в судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні представника особи, яка подала клопотання, та прокурора, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 29.08.2017 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017000000001319 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з іншими невстановленими під час досудового розслідування особами у вчиненні в складі організованої групи кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.4 ст.358, ч.3 ст.28, ч.3 ст.362, ч.4 ст.190, ч.1 ст.15, ч.4 ст.190 КК України.

В рамках здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/39335/18-к від 13.08.2018 року задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні та накладено арешт на на земельні ділянки СВК імені Щорса, кадастровий номер 3221284000:01:052:0021, площею 5.0096 га, кадастровий номер 3221284001:01:065:0003 площею 35.2809 га.

Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2018 року вбачається, що при накладенні арешту на земельні ділянки слідчий суддя виходив з того, що вони відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та можуть бути використані як речовий доказ у кримінальному провадженні № 12017000000001319 від 27.08.2017 року.

Разом з тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Так, кримінальне провадження № 12017000000001319 зареєстроване 27.08.2017 року, а арешт на земельні ділянки накладений 13.08.2018 та за настільки тривалий час будь-яких дій щодо них не вчинено.

Згідно доводів заявника, які у встановленому законом порядку органом досудового розслідування не спростовані, СВК імені Щорса є законними володільцями арештованих земельних ділянок та настільки тривале позбавлення права користуватися ними є неспівмірним з метою досудового розслідування.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Голови правління Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Щорса ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/39335/18-к від 13.08.2018 року в межах кримінального провадження № 12017000000001319 від 27.08.2017 року - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2018 року у справі № 757/39335/18-к на земельні ділянки СВК імені Щорса, кадастровий номер 3221284000:01:052:0021, площею 5.0096 га, кадастровий номер 3221284001:01:065:0003 площею 35.2809 га.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя І.В. Григоренко