Ухвала суду № 94584167, 02.02.2021, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/186/21

Провадження № 2/392/464/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Бадердінової А.В.,

секретар судових засідань – Жельман О.В.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Маловисківської міської ради про визнання укладеною додатковою угоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Маловисківського районного суду Кіровоградської області з позовом, в якому просить визнати укладеною між Маловисківською міською радою та ОСОБА_1 додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі, укладеного між Маловисківською районною державною адміністрацією Маловисківського району Кіровоградської області та ОСОБА_2 від 26 грудня 2011 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 грудня 2011 року №352310004000864, за умовами якого позивачу надано в строкове платне користування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення для ведення городництва, кадастровий номер 3523100000:02:000:9073, площа 45,28 га, в тому числі 45,28 ріллі га, яка знаходиться на території Маловисківської міської ради, Маловисківського району, Кіровоградської області, терміном на 9 років, при цьому викладає редакцію додаткової угоди.

Одночасно з поданням позовної заяви, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Маловисківській міській раді Кіровоградської області вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо розпорядження (в тому числі, але не виключено: про включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу права на них на земельних торгах, про здійснення поділу земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду чи постійне користування, про продаж прав на земельних торгах, про зміну її конфігурацію, про зміну цільового призначення, про зміну складу угідь, про зміну кадастрового номера, земельною ділянкою з кадастровим номером 3523100000:02:000:9073, площа 45.28 га, в тому числі 45,28 га ріллі, яка знаходиться на території Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області) земельною ділянкою за кадастровим номером №3523100000:02:000:9073, площа 45,28 га, у тому числі 45,28 га ріллі, яка знаходиться на території Маловисківської міської ради, Маловисківського району, Кіровоградської області. Заборонити державним кадастровим реєстраторам відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ( вул. Шевченка, 60 , м. Мала Виска, Кіровоградська обл.., 26200), вчиняти будь - які дії спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення та складу угідь, зміну конфігурації та меж, зміну кадастрового номеру, поділ чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 3523100000:02:000:9073, площа 45,28 га в тому числі 45,28 га ріллі, яка знаходиться на території Маловисківської міської ради, Маловисківського району Кіровоградської області. Заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь – які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та інших речових прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3523100000:02:000:9073, площа 45,28 га, в тому числі 45,28 га ріллі, яка знаходиться на території Маловисківської міської ради, Маловисківського району Кіровоградської області, у тому числі реєстрації припинення права оренди зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 та реєстрації права власності чи іншого речового права щодо зазначеної земельної ділянки за іншими особами.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що між Маловисківською районною державною адміністрацією Маловисківського району Кіровоградської області та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі від 26 грудня 2011 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 грудня 2011 року №352310004000864, за умовами якого позивачу надано в строкове платне користування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення для ведення городництва, кадастровий номер 3523100000:02:000:9073, площа 45,28 га, в тому числі 45,28га ріллі, яка знаходиться на території Маловисківської міської ради, Маловисківського району, Кіровоградської області. Строк дії договору визначено 9 (дев`ять) років.

У зв`язку із передачею земельної ділянки у комунальну власність та смертю ОСОБА_2 між Маловисківською міською радою та ОСОБА_1 , який є спадкоємцем ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №14 від 21 травня 2019 року до Договору, якою власник земельної ділянки Орендодавець – Маловисківська міська рада, Орендар – ОСОБА_1 . 03 квітня 2020 року позивач звернувся з листом –повідомленням до Голови Маловисківської міської ради про укладання додаткової угоди, на умовах передбаченій в ній, та 13 квітня отримав лист, про те, що Маловисківська міська рада не має наміру поновлювати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3523100000:02:000:9073, шляхом укладання запропонованої додаткової угоди про поновлення Договору. Крім того, зазначає, що Маловисківською міською радою 29 грудня 2020 року прийнято рішення «Про поновлення договору оренди землі, укладеного Маловисківською міською радою та ОСОБА_1 », яким вирішено поновити строком на 9 років договір оренди від 26 грудня 2011 року, шляхом укладання додаткової угоди. Разом з тим, 31 грудня 2020 року Маловисківським міським головою прийнято розпорядження, яким зупинено дію рішення від 29 грудня 2020 року та винесено дане рішення на повторний розгляд сесії ради 12 січня 2021 року, яке не відбулося. Вважає, що відповідач грубо порушив вимоги статті 33 Закону України «Про оренду землі» та процедуру реалізації Орендарем переважного права на поновлення Договору відповідно до вимог ст.33 Закону України «Про оренду землі», позивач належно користуючись своїми правами, як Орендар за договором, вчинив усі необхідні дії для поновлення Договору оренди, повністю дотримався процедури поновлення оренди землі, тоді як Маловисківська міська рада діяла поза межами наділеними законом повноважень, наслідком чого стало порушення права позивача на поновлення Договору оренди на новий строк.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову, вказує на те, що строк дії зазначеного вище договору закінчився 28 грудня 2020 року, наразі вирішується питання про поновлення такого договору є обґрунтовані підстави вважати, що Маловисківська міська рада у будь-який момент може прийняти рішення про розпорядження зазначеною земельною ділянкою на власний розсуд. В обґрунтування таких побоювань, зазначає про наявність на сайті Маловисківської ради проекту рішення Про затвердження переліку земельних ділянок призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами, надання дозволів на розробку проектів землеустрою та агрохімічних паспортів земельних ділянок. До вказаного переліку внесено земельну ділянку з кадастровим номером 3523100000:02:000:9073, що перебуває в оренді на підставі Договору оренди землі від 26 грудня 2011 року. Вказує, що Маловисківська міська рада за наявності повноважень по розпорядженню земельною ділянкою, щодо якої вирішується спір про поновлення договору оренди, законодавчо не обмежена здійснювати дії по розпорядженню відповідною земельною ділянкою, в тому числі передавати її у власність або в користування іншим особам, змінювати її межі, цільове призначення. Також зазначає, що реєстраторами відділу у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, у разі прийняття міською радою рішення, буде проведено відповідні реєстрації, що також унеможливить та/або ускладнить виконання рішення суду.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 02.02.2021 року у вказаній цивільній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

При цьому, заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову та його виду, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А у пункті 4 даної постанови роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з вимог заяви, заявник просив заборонити Маловисківській міській раді Кіровоградської області вчиняти певні дії та приймати рішення щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою та заборонити державним реєстраторам вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією прав щодо земельної ділянки.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Так, відповідно до ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову позивач вказує на те, що не вжиття судом заходів забезпечення позову надасть можливість відповідачу приймати рішення та здійснювати дії, спрямовані на зміну цільового призначення та складу угідь, зміну конфігурації та меж, зміну кадастрового номеру, поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання у користування спірної земельної ділянки, що в подальшому у випадку прийняття рішення на користь позивача, може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Разом з тим, наявність підстав для забезпечення позову, з огляду на наведені вище правові норми, оцінюється судом, виходячи з реально існуючої загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову, на підставі наданих позивачем доказів, що підтверджують її наявність.

На обґрунтування побоювань, позивач посилається на наявність на сайті Міської ради проекту рішення Маловисківської міської ради № від січня 2021 року про затвердження переліку земельних ділянок призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами, надання дозволів на розробку проектів землеустрою та агрохімічних паспортів земельних ділянок, разом з тим, сам по собі вказаний проект № від січня 2021, не створює жодних правових наслідків для позивача, та не дає підстав для висновку про неможливість ефективного виконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог в межах даного судового провадження. А тому, вказана заява про забезпечення позову, є передчасною, та не містить достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення заявленого позову.

На думку суду, заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач у заяві, не відповідають приписам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та за даних фактичних обставин справи є неспіврозмірними із заявленими вимогами, оскільки не містять реальних передумов для висновку про імовірність утруднення ефективного захисту прав позивача.

Суд приходить до висновку, що підстави для забезпечення позову відсутні, та позивачу слід відмовити у задоволенні його заяви про забезпечення позову, роз`яснивши, що він не позбавляється права звернутись із заявою про забезпечення позову в будь-який час протягом розгляду справи в суді.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 258, 260, 353, 354 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Маловисківської міської ради про визнання укладеною додатковою угоди - відмовити.

Роз`яснити позивачу йому право звернутись із заявою про забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Кропивницького апеляційного суду або через Маловисківський районний суд Кіровоградської області.

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова