Ухвала суду № 94583453, 30.01.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2021 Справа №607/1670/21

(провадження № 1-кс/607/727/2021)

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., при секретарі Романів В.В., за участі прокурора Савельєва Ю.В., захисника Худої І.Р., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Вузенького О.М., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Савельєвим Ю.В., в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12021211040000036 від 27 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Чернівці, громадянин України, з середньою освітою, одружений, має 1 неповнолітню дитину, працює таксистом служби таксі «Оптіма 579», проживає в АДРЕСА_1 , раніше судимий: вироком Ленінського районного суду м. Чернівці від 30.11.1994 року за ч.3 ст.140, ч.2 ст.215-3, ст.42 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; вироком Ленінського районного суду м. Чернівці від 15.01.1998 року за ч.2 ст.140, ч.2 ст.215-3, ч.1 ст.145, ст.42 КК України до покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; вироком Ленінського районного суду м. Чернівці від 23.10.2001 року за ч.1 ст.296, ч.1 ст.122, ст.70 КК України до покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі; вироком Садгірського районного суду м. Чернівці від 18.06.2008 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі; вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.09.2010 року за ч.1 ст.263, ст.69 КК України до покарання у вигляді 6 місяців арешту; вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23.04.2013 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 6 місяців арешту, вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29.12.2018 року за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст.185, ч. 3 ст.185, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 6 років позбавлення волі,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, –

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, у якому просить застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування таких вимог зазначає, що СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040000036 від 27 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що 27 січня 2021 року у період часу із 09 год. до 11 год. 20 хв. ОСОБА_1 , діючи спільно за попередньою змовою із ОСОБА_2 , та іншими невстановленими слідством особами, не маючи постійного місця роботи та інших джерел заробітку, вирішили вчинити крадіжку чужого майна громадян з їх помешкання, з метою обернення його на свою користь і особистого збагачення. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в період часу із 09 год. до 11 год. 20 хв. 27 січня 2021 року ОСОБА_1 , діючи спільно за попередньою змовою із ОСОБА_2 , та іншими невстановленими слідством особами, перебуваючи в приміщені будинку АДРЕСА_2 , звернули увагу на квартиру АДРЕСА_3 , замки вхідних дверей якої не мали конструктивної складності. Пересвідчившись у відсутності мешканців зазначеної квартири, а також громадян, які проживають у сусідніх помешканнях, ОСОБА_1 , діючи спільно за попередньою змовою із ОСОБА_2 та іншими невстановленими слідством особами, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, скориставшись заздалегідь заготовленими кустарного виготовлення інструментами для відкриття замків, пошкодили замок вхідних дверей до квартири АДРЕСА_3 та проникли в дане житло, звідки таємно викрали майно у великому розмірі, що належить ОСОБА_3 , а саме: грошові кошти в сумі 2000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 27 січня 2021 року становить 56300 гривень, 150 євро, що відповідно до курсу НБУ станом на 27 січня 2021 року становить 5127 гривень, 4000 гривень, золоті та срібні вироби, 15 одиниць золотих кілець (в тому числі чотири із білого золота), 7 золотих ланцюжків, 4 золотих медальйони із бирками, золоту підвіску із трьома квітками посередині, золоту шпильку посередині з зображенням сердечка з камінцями, 2 браслета, 2 пари золотих сережок із перлинами, золоті сережки дитячі з білим камінцем, золотий ланцюжок чоловічий грубого плетення, золотий годинник із чорним циферблатом, золотий брелок у вигляді прямокутника, жіночу золоту обручку, 3 жіночих срібних браслети, 2 пари срібних сережок, 3 жіночих срібних кільця. Після цього ОСОБА_1 , діючи спільно за попередньою змовою із ОСОБА_2 , та іншими невстановленими слідством особами з місця вчинення злочину втекли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду у великому розмірі на загальну суму 300000 гривень, яка на момент вчинення кримінального правопорушення перевищує двісті п`ятдесят неоподаткованих мінімум доходів громадян.

27 січня 2021 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення було в порядку ст. 208 КПІК України затримано ОСОБА_1

28 січня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

На думку слідчого, підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обгрунтовується зібраними матеріалами кримінального провадження, долученими до клопотання.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 слідчий зазначає забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий вказує, що існують ризики недотримання ОСОБА_1 належної процесуальної поведінки, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, він може: усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема, знаючи, де заховані грошові кошти та викрадені коштовні цінності, які були викрадені із квартири потерпілої, може їх використати у власних цілях; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів. Окрім цього, не затриманими є інші учасники злочину, з якими ОСОБА_1 може вчиняти інші злочини. На переконання слідчого, жоден інший запобіжних захід, відмінний від тримання під вартою, нівелювати зазначених ризиків не може.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому, та просив його задовольнити.

Захисник проти задоволення клопотання заперечила. Пояснила, що у матеріалах справи відсутні належні докази обгрунтованості підозри, підозра грунтується на припущеннях. Зокрема, долучені до клопотання документи мають розбіжності в часових рамках. Частина доказів, зокрема протоколи пред`явлення особи до впізнання, є шаблонними. Відбитки пальців, за якими проведено дактилоскопічну експертизу, відібрані без згоди ОСОБА_1 та у відсутності захисника. Ризики, наведені у клопотанні, також є припущеннями, жодних доказів на їх підтвердження не надано. ОСОБА_1 є опікуном своєї матері, яка є інвалідом І групи. Також він утримує трьох дітей, одна з яких є неповнолітньою. Тому, з урахуванням зазначеного, в разі, якщо суд дійде висновку про обгрунтованість підозри та існування передбачених законом ризиків, захисник просила застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю погодився з думкою захисника. Вказав, що є опікуном своєї матері, вдень доглядає за нею, а в нічний час на кілька годин виїжджає на таксі, заробляючи на проживання. На час його відсутності матір провідує його дружина, але вона не має можливості приділити його матері достатнього часу і уваги.

Заслухавши пояснення, дослідивши копії матеріалів, якими обґрунтовано клопотання, слідчий суддя дійшла до такого висновку:

Як убачається із витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань, СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040000036 від 27 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

27 січня 2021 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення було в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1

28 січня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто, у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене у великих розмірах.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку слідчого судді, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 ; висновком судово-дактилоскопічної експертизи; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_5 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; протоколом огляду відеозапису; протоколом огляду місця події; протоколом затримання ОСОБА_1 .

Доводи захисту про розбіжність зібраних доказів у в часових рамках, шаблонність. протоколів пред`явлення особи до впізнання, відібрання відбитків пальців, за якими проведено дактилоскопічну експертизу, без згоди ОСОБА_1 та у відсутності захисника – не спростовують обгрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри.

Так, згідно з вимогами ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

На даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті. Суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доведені прокурором в судовому засіданні, а саме підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим, і яке полягає в позбавленні волі на строк від п`яти до восьми років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Також, ОСОБА_1 , знаючи адреси проживання свідків та потерпілої, може незаконно впливати на них.

Крім цього, знаючи, де заховані грошові кошти та викрадені коштовні цінності, які були викрадені із квартири потерпілої, може їх використати у власних цілях.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він одружений, має зареєстроване місце проживання в м. Чернівці, раніше неодноразово судимий за вчинення різноманітних злочинів, в тому числі востаннє – вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29.12.2018 року за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст.185, ч. 3 ст.185, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.

Доводи захисту про те, що ОСОБА_1 є опікуном його матері доказами не підтверджені. Також стороною захисту не підтверджено, що на утриманні ОСОБА_1 переребуває 3 дітей, оскільки з довідки про склад сім`ї вбачається, що ОСОБА_1 проживає лише з матір`ю. Також стороною захисту не підтверджено документально постійне місце роботи ОСОБА_1 , а з пояснень ОСОБА_1 зрозуміло, що характер роботи таксистом у нього не є постійним.

Враховуючи вищенаведені обставини, у тому числі вагомість доказів, тяжкість покарання, обставини вчинення злочину, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку незастосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

За встановлених обставин слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Крім того, слідчому судді не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України.

Посилання сторони захисту на можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу слідчий суддя вважає безпідставним.

Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, а тому, враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , суд вважає, що клопотання слідчого слід задовольнити та застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Докази, які б свідчили про негативний стан здоров`я підозрюваного, який би унеможливлював перебування ОСОБА_1 в умовах СІЗО, слідчому судді не надані.

Крім цього, згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір завданої шкоди, його матеріальний та сімейний стан, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення застави в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176 – 178, 183, 193, 194, 198, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 102150 (сто дві тисячі сто п`ятдесят) грн. для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Тернопільській області (Код отримувача/код за ЄДРПОУ 26198838; Отримувач ТУ ДСА в Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку /IBAN/: UA358201720355219001000003454; призначення платежу – «застава за ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12021211040000036 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 січня 2021 року»).

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

-з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання в орган досудового розслідування свої паспорти та інші документи, які надають право виїзду за межі території України.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку невиконання покладених на нього обов`язків, внесена сума застави буде звернута в дохід держави.

У задоволенні клопотання захисника Худої І.Р. про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Вузенького О.М.

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 26 березня 2021 року.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Н. М. Сташків