Рішення № 94579875, 18.01.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2021 Справа №607/17919/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Дзюбича В.Л.,

з участю секретаря с/з: Комінярської О.М.,

позивача: ОСОБА_1

представника позивача:Парубія М.М.

та представникавідповідача: Кондрат Л.Р.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Парубій М.М. звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 751622 від 12.10.2020 року.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою інспектора взводу №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Дмитрієвською С.О. серії ДП18 № 751622 від 12.10.2020 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Із вказаною постановою сторона позивача не погоджується, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки суть вчинених правопорушень не відповідає фактичним обставинам справи та дійсним подіям, оскаржувану постанову прийнято поліцейським з порушенням вимог чинного законодавства, грубим порушенням та ігноруванням прав позивача за відсутності належних та допустимих доказів, а тому просить її скасувати.

Ухвалою судді від 26 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та вказано, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання.

Як вбачається з відзиву на позов, який надійшов на адресу суду з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП 16 листопада 2020 року, відповідач позову не визнає, заперечує проти нього з тих підстав, що відеозаписом та іншими матеріалами доводиться факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП, ч.1 ст.126 КУпАП, вказує на те, що з матеріалів відеофіксації вбачається, що позивач розумів розмову поліцейських та жодного разу не повідомив, що потребує допомоги перекладача, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до відповіді на відзив відповідача від 23.11.2020 року, представник позивача – адвокат Парубій М.М. вважає, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є необґрунтованим та протиправним з огляду на відсутність належних та допустимих доказів його вини, вказує, що притягнення останнього до відповідальності та винесення спірної постанови проводилося без залучення перекладача, на поданих фрагментах відеозаписів підтверджено доводи сторони позивача,що розгляд адміністративних матеріалів та прийняття рішення відносно позивача проводилося без безпосередньої участі особи - ОСОБА_1 , перекладача та захисника, що є грубим порушенням норм чинного законодавства. Окрім того, до відповіді на відзив додано письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які просить представник позивача долучити до матеріалів справи, а також визнати неналежними та недопустимими доказами фрагменти відеозаписів на компакт – диску із нагрудних камер інспекторів поліції DSJX300107 та НОМЕР_1 від 12.10.2020 року.

Представник позивача Парубій М.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та суду пояснив,що відносно ОСОБА_1 безпідставно винесено постанова та накладено адміністративне стягнення, що зроблено з порушенням норм процесуальнго та матеріального права.

В судовому засіданні представник відповідача - Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП Кондрат Л. заперечила щодо позову та просить відмовити у його задоволенні. Підтримавши поданий до суду відзив на адміністративний позов, зазначила, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки поліцейським правомірно винесена оскаржувана позивачем постанова та вказала, що суть правопорушення відображена на відеозаписі, доданому до відзиву на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних міркувань.

Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 751622 від 12.10.2020 року, ОСОБА_1 12 жовтня 2020 року о 21 год. 28 хв., керуючи автомобілем ВМW Х5 д.н.з. НОМЕР_2 в м.Тернополі по вул. Микулинецька,3А, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а також при перевірці документів не мав посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.п. 8.5.1 та 2.1 (а) Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.126, ч.1 ст.122 КУпАП

Відповідно до п.34.1.1 ПДР України горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

Як вбачається з розділу 34 Правил дорожнього руху України горизонтальна дорожня розмітка 1.3 поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху.

В свою чергу, диспозиція частини 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення розмітки проїзної частини доріг.

Відповідно доп. 2.1«а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

В свою чергу, диспозиція частини 1 статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складення ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху України.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є громадянином Французької Республіки, що підтверджується копією його паспорта громадянина Франції та має право тимчасово проживати на території України відповідно до посвідки на тимчасове проживання від 14.05.2020 року.

Як вказано представником позивача у судовому засіданні, ОСОБА_1 українською мовою не володіє, нею не спілкується та не читає текти, викладені на українській мові, трохи розуміє російську мову, при цьому судом встановлено, що при зупинці його транспортного засобу інспектором поліції йому не було забезпечено ні перекладача з української на французьку, ні адвоката, що є грубим порушенням чинного законодавства.

Так, згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право, окрім іншого, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.

Відповідно до ст.274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.

При цьому, ознайомившись із матеріалами справи та даючи правову оцінку обставинам справи, зазначеним у постанові інспектора взводу №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Дмитрієвською С.О. серії ДП18 № 751622 від 12.10.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, ч.1 ст.126, ст.36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. судом встановлено, що на підтвердження правомірності прийнятого рішення суду надано відеозапис з матеріалами відеофіксації, однак оглянувши його в судовому засіданні, встановлено, що перекладач, а також адвокат був відсутній, при цьому, видається зрозумілим, що ОСОБА_1 не володіє українською мовою, зважаючи на те, що інспектор звертається до нього англійською мовою в тих межах, якою володіє, а також допомагає у перекладі стороння особа.

Таким чином, відсутність перекладача на місці зупинки позбавляє особу, яку притягують до адміністративної відповідальності надавати пояснення по суті адміністративного правопорушення, заперечення, розуміти суть пред`явленого обвинувачення, що є грубим порушенням норм чинного законодавства та суд зазначає, що право ОСОБА_1 на переклад мовою, якою він володіє розглядається як невід`ємна складова права на захист, зважаючи на той факт, що останньому також не надали можливість скористатися правовою допомогою.

Окрім того, оглядом в судовому засіданні відеозаписом з місця події, наданого представником відповідача, як доказ вчинення адміністративних правопорушень встановлено, що він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, передбаченого ст.122 КУПАП, а лише містить процесуальну послідовність комунікацій працівників поліції з ОСОБА_1 , перевірку останнього на стан алкогольного сп`яніння та з винесення протоколів про адміністративне правопорушення.

Виходячи з вищенаведеного, з огляду на те, що працівниками поліції не доведено факту порушення позивачем ПДР України, а тому їхні вимоги в частині пред`явлення документу, що посвідчує право керування транспортним засобом відповідної категорії є неправомірним.

Такий правовий висновок Верховного Суду викладено у постанові Верховного Суду від 15.03.2019 року у справі №686/11314/17.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративних правопорушень. Суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху,оскільки в матеріалах справи відсутні жодні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом як належні та допустимі докази вчинення адміністративних правопорушень,а сама постанова про накладення адміністративного стягнення винесена з порушенням норм чинного законодавства та не дає суду достатніх підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст.126 КУпАП. При цьому суд керується положеннями ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню, при цьому з урахуванням недоведеності вини позивача в скоєнні адміністративних правопорушень, суд вважає за недоцільне піддавати правовому аналізу інші доводи позивача, котрі стосуються процесуальної сторони винесення спірної постанови.

На підставі ст.55 Конституції України, ст.9, 122, 126, п.1 ст.247, ст.251, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242,244-246,257,271,286КАС України, Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 751622 від 12.10.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, ч.1 ст.126, ст.36 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. – скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м.Тернопіль вул. Котляревського,34, індекс 46003, офіційна адреса електронної пошти: ternopil1@patrol.police.gov.ua.

Повний текст рішення суду складено та підписано 20 січня 2020 року.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич