Рішення № 94578555, 21.01.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1655/18

Провадження № 2/488/88/21 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

21.01.2021 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі судді – Селіщевої Л.І.,

за участю секретаря – Тузова Р.О.,

позиваса- ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року позивач - АТ КБ „ПриватБанк” звернувся до суду з даним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно договору № б/н від 03.07.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2045,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки .

Свої зобов`язання відповідач за вказаним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим, станом на 31.03.2018 р., утворилась заборгованість на загальну суму 23 288,57 грн., яка складається з наступного: 4364,44 грн. - заборгованість за кредитом; 17338,96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 1085,17 грн. - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судовий збір у розмірі 1762,00 гривень.

Заочним рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14.06.2018 року позов АТ КБ “ПриватБанк” був задоволений у повному обсязі.

02.08.2018 року відповідач ОСОБА_1 , не погодившись з уваленим заочним рішенням, звернувся до суду з заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22.10.2018 року заочне рішення від 14.06.2018 року було скасоване, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до заяви, представник позивача просив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову через його безпідставність та надав заяву про застосування позовної давності.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що згідно договору № б/н від 03.07.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2045,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Договірні зобов`язання між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 підтверджуються анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 03.07.2007 року.

Відповідач не сплачував своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 31.03.2018 р. має заборгованість в розмірі - 23 288,57 грн., яка складається з наступного: 4364,44 грн. - заборгованість за кредитом; 17338,96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 1085,17 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим, положеннями статті 256 ЦК України визначено поняття позовної давності як строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статей 257-258 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється в три роки, спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - в один рік.

Згідно частини 5 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частинами 4 та 5 статті 267 вказаного Кодексу передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Однак, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Статтею 259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до п. 11 постанови Пленум Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", якщо строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

У судовому засіданні відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності.

Відповідно до вимог статті 266, частини другої статті 258 ЦК України стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду та починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 19 листопада 2014 року у справі № 6-160цс14.

Із розрахунку заборгованості за договором наданим позивачем вбачається, що останній платіж ОСОБА_1 здійснив 13.02.2013 р. і з того часу жодного платежу за кредитом ним зроблено не було.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при зверненні у квітні 2018 року до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором позивач - АТ КБ «ПриватБанк» пропустив встановлений ст. 257 ЦК України трирічний строк для звернення до суду із даним позовом. В силу ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З огляду на викладене, враховуючи пропуск позивачем позовної давності при зверненні до суду із даним позовом, заяву відповідача про її застосування, а також те, що банком не доведено поважності причин пропуску, то суд вважає необхідним відмовити з цих підстав у задоволенні позову у повному обсязі. Доказів того, що сторонами було досягнуто домовленості про збільшення позовної давності до спірних правовідносин матеріали справи не містять.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу не відшкодовуються через те, що суд відмовив у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач – Акціонерне Товариство Комерційний Банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, 49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги 50).

Відповідач – ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 , паспорт: НОМЕР_2 , виданий Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області.

Суддя Л.І. Селіщева