Ухвала суду № 94578084, 02.02.2021, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/687/19

2/458/63/2021

УХВАЛA

судового засідання

02.02.2021 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кшик О.І.

секретар судового засідання Сисан С.І.

за участі

позивача ОСОБА_1

представника позивача -адвоката Надіч Н.Д.

представників відповідача Мушин М.І., Миньо М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Либохорської загальноосвітньої школи I-III ступенів Турківської районної ради Львівської області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

У провадженні Турківського районного суду Львівської області перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою суду від 26.08.2020 відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 просила розглядати справу за позовною заявою, викладеною в новій редакції і яка була подана суду 08.12.2020 та направлена іншим учасникам справи.

Як видно з цієї позовної заяви ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Либохорської загальноосвітньої школи I-III ступенів Турківської районної ради Львівської області та просить визнати протиправним звільнення ОСОБА_1 та не направлення їй належним чином оформленої копії наказу про звільнення; скасувати наказ Либохорівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Турківської районної ради Львівської області "Про звільнення з роботи ОСОБА_1 " №15 (к) від 20.07.2019 року за п.2 ст.36 КЗпП України з посади секретаря Либохорівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Турківської районної ради Львівської області; поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Либохорівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Турківської районної ради Львівської області з 20.07.2019; стягнути з Либохорівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Турківської районної ради Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.07.2019 року по час поновлення на роботі.

Водночас суд встановив, що позовна заява подана без додержання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме до заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З цього приводу, представник позивача зазначила, що позивач підлягає звільненню від сплати судового збору, так як має пільги встановлені законом при зверненні до суду з позовом про захист трудових прав. Водночас висловила позицію, що позовна вимога, зокрема про визнання протиправним звільнення є складовою основної вимоги про поновлення на роботі, це пільгова категорія, а тому відсутні підстави для сплати судового збору. Вважає, що середній заробіток є саме тією заробітною платою, яку не отримувала позивач у зв`язку з протиправним звільненням. Окрім цього зазначила, що позивач не взмозі сплатити судовий збір, оскільки після звільнення не працює та немає доходів, а сплата судового збору не повинна бути перешкодою для доступу до правосуддя.

Представники відповідача поклались на розсуд суду.

Вирішуючи питання про відповідність позовної заяви вимогам ст. 177 ЦПК України суд виходить з наступного.

Так, відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з п. 1 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Тобто, вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є вимогою, при пред`явленні якої позивач звільняється від сплати судового збору.

Так, відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Порядок та строки виплати заробітної плати визначені в статті 115 КЗпП України.

Середній заробіток є іншим видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995року, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для даного стягнення проводиться виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Таким чином, вимога позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є тотожною до вимог про стягнення заробітної плати, а тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачується.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду .

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Тобто, Верховний Суд прийшов до висновку, що п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.

Відтак, з урахуванням заявлених позовних вимог позивач на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору лише щодо пред`явленої позовної вимоги щодо поновлення на роботі, тоді як за інші позовні вимоги повинна сплатити судовий збір у визначеному законом порядку та розмірі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270,00 грн.

Згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

А за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Отже, з урахуванням викладеного та пред`явлених позовних вимог, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру - визнання протиправним звільнення, ненаправлення належним чином оформленої копії наказу про звільнення та скасування спірного наказу в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 грн.

Також позивачу необхідно визначити ціну позову щодо вимоги про стягнення грошових коштів - середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При цьому, суд вважає за необхідне застосувати вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" згідно з якими якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи, а тому попередньо визначає позивачу судовий збір у розмір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн.

Вказану суму судового збору потрібно сплатити на реквізити Турківського районного суду Львівської області: Отримувач коштів ГУК Львів/Турківська тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA328999980313101206000013919; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Турківський районний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа), та надати суду оригінали документу про сплату судового збору.

Водночас суд не знаходить підстав для можливості вирішення питання про відстрочення або ж розстрочення судових витрат, оскільки суду не надано відомостей щодо майнового стану позивача, а твердження представника позивача про відсутність доходу не були належним чином підтвердженні. При цьому ні позивач, ні її представник не надали суду документів, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд погоджується з позицією представника позивача, що судовий збір не повинен обмежувати право заявників на доступ до правосуддя та має бути «розумним», про що неодноразово вказував у своїх рішеннях ЄСПЛ, однак суд зазначає, що при цьому ЄСПЛ вказує і про те, що «Право на суд» не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland).

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху надавши позивачу строк на усунення викладених в ухвалі недоліків. Керуючись ст. 175, 177, ч. 11 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Либохорської загальноосвітньої школи I-III ступенів Турківської районної ради Львівської області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

У випадку неусунення недоліків позовної заяви, така буде залишена без розгляду.

Копію ухвали негайно направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Ухвала складена та підписана суддею 02.02. 2021.

Суддя О.І. Кшик