Ухвала суду № 94576019, 02.02.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23709/20

Провадження № 2/522/2403/21

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

02 лютого 2021 року Суддя Приморського району м. Одеси Свячена Ю.Б., розглянувши заяву представника позивача – ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення надійшла в провадження судді Свяченої Ю.Б. для розгляду.

Ухвалою суду від 30 грудня 2020 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 22 лютого 2020 року.

Разом із позовною заявою представником позивача була подана заява про забезпечення позову шляхом:

- накладенням арешту на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви представником позивача зазначено, що позивач – ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із позовною заявою до Одеської міської ради, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29 червня 2005 року за № 234 в частині включення до переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Одеси приміщення першого поверху, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 91,0 кв.м. та визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нежилі приміщення першого поверху, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час вказане нежитлове приміщення належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі мирової угоди від 25 лютого 2010 року затвердженою ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2010 року. Відчуження об`єкту комунальної власності здійснювалось на підставі рішення Одеської міської ради від 27 червня 2006 рок за № 42-V « Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2006 році та внесення змін до рішень Одеської міської ради». Свідоцтва про право власності серія НОМЕР_1 виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 15.11.2006 року видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.06.2005 року № 234 «Про реєстрацію об`єктів комунальної власності». Згідно вказаного рішення, відповідно до рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.1 1.1991 р. № 266-1 «Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області», керуючись ст.ст. 29, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, та розпорядження міського голови від 20.01.2003 року № 59-01р «Про оформлення свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна», виконавчий комітет Одеської міської ради вирішив у тому числі «провести технічну інвентаризацію об`єктів нежитлового фонду комунальної власності приміщення першого поверху, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , оформити та видати Одеській міській раді свідоцтва про право власності у тому числі на вказані нежилі приміщення та зареєструвати їх за Одеською міською радою». Згідно службової записки зав. відділу оренди № 4 ОСОБА_3 від 27.05.2005 року на ім`я зав. організаційним відділом Дзюбенко В.А. було підготовлене рішення міськвиконкому щодо реєстрації нежитлового приміщення 1-го поверху, АДРЕСА_1 як об`єкт комунальної власності. До вказаної службової записки додається відповідь директора КП «ОМБТІ та РОН» ОСОБА_4 від 25.04.2005 року в якій повідомляється, що нежиле приміщення 1-го поверху площею 91,0 кв.м. по АДРЕСА_1 станом на 25.04.2005 року, як про це зазначає представник позивач, є незареєстрованим. Тому, на думку представника позивача дійсний власник майна, а саме ОСОБА_2 може розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб, що власне ускладнить як розгляд справи по суті так і виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Дослідивши надані матеріали, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову, з наступних підстав.

Згідно до положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України, передбачає, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов може забезпечуватися, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Із роз`яснень Верховного Суд України у п. 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в цивільному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в цивільній справі.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23 грудня 2020 року за № 238551085 власником нежитлового приміщення, яке є предметом позову, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 на підставі мирової угоди затвердженої ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2010 року.

Однак, з позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 зазначений як третя особа без самостійних вимог на предмет спору, тому з урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Крім того, представником позивача не доведено про існування реальної загрози того, що незастосування заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити в подальшому виконання рішення суду по дійсній справі

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

За таких обставин, враховуючи, що заявником не доведено факту унеможливлення чи утруднення виконання рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову у задволені заяви представника позивача про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149-153, 260-261 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача – ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення- відмовити.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: Свячена Ю.Б.