Рішення № 94575618, 27.01.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16246/20

Провадження № 2-о/522/53/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання – Смоковій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визначення суми шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 21.09.2020 року надійшла заява ОСОБА_1 про визначення суми шкоди, незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Заява обґрунтована тим, що 01.10.2015 року співробітниками Служби Безпеки України та Генеральної Прокуратури України ОСОБА_1 було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, про що були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000000420 від 18.03.2015 року.

27.04.2016 року ОСОБА_1 був вручений обвинувальний акт, який в подальшому було направлено до Приморського районного суду м. Одеси.

07.10.2015 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/36938/15-к ОСОБА_1 тимчасово відсторонено від посади до 02.12.2015 року.

08.02.2016 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/5207/16-к ОСОБА_1 тимчасово відсторонено від посади до 01.04.2016 року.

31.03.2016 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/14937/16-к ОСОБА_1 тимчасово відсторонено від посади до 01.05.2016 року.

21.12.2019 року вироком Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/8136/16-к ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинувачені за ч. 3 ст. 368 КК України та виправдано його за ч. 3 ст. 368 КК України у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, який набрав законної сили 03.02.2020 року.

В результаті незаконного притягнення в якості обвинуваченого у кримінальному провадженні №42015000000000420 від 18.03.2015 року та чотирирічного провадження у суді, ОСОБА_1 зазнав сильних душевних страждань через приниження честі, гідності та ділової репутації державного службовця, почував себе пригніченим, оскільки важко було пережити обвинувачення у злочині, які він не вчиняв, втратив робоче місце. Завдані моральні страждання призвели до порушення сну та звичайного життєвого укладу, нервовому зриву, у наслідок якого ОСОБА_1 отримав інвалідність 2 групи довічно, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААБ №242810, у якій причиною інвалідності є травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Таким чином, з урахуванням всіх подій, що пов`язані із незаконним притягненням ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності заявник отримав моральну шкоду, розмір якої оцінює в 2 700 000 гривень.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.09.2020 року заяву ОСОБА_1 про визначення суми шкоди, незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду було залишено без руху.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.10.2020 року відкрито провадження у справі.

В судове засідання заявник та його представник не з`явилися, сповіщені належним чином, надали заяву, в якій підтримали доводи, викладені в заяві від 21.09.2020 року, та просили розглядати справу у їх відсутність.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення є 01.02.2021 року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та перевіривши обставини справи письмовими доказами в їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, судом встановлено наступні обставини та визначені відповідні до них правовідносини.

Відповідно до статей 55-56 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями частин другої, сьомої статті 1176 ЦК України передбачено, що право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Судом встановлено, що 18.03.2015 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 внесено до ЄРДР відомості за №42015000000000420 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

02.10.2015 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Чернобаєвим С.І. складено та вручено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42015000000000420 від 18.03.2015 року про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

07.10.2015 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/36938/15-к ОСОБА_1 тимчасово відсторонено від посади до 02.12.2015 року.

10.11.2015 року Державною міграційною службою України винесено наказ №704-к «Про відсторонення від посади ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 відсторонено від посади до 02.12.2015 року.

10.11.2015 року Головним управлінням Державної міграційної служби в Одеській області винесено наказ №567 «Про оголошення наказу ДМС щодо відсторонення від посади ОСОБА_1 »

08.02.2016 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/5207/16-к ОСОБА_1 тимчасово відсторонено від посади до 01.04.2016 року.

19.02.2016 року Державною міграційною службою України винесено наказ №57-к «Про відсторонення від посади ОСОБА_1 ».

19.02.2016 року Головним управлінням Державної міграційної служби в Одеській області винесено наказ №56-к «Про оголошення наказу ДМС щодо відсторонення від посади ОСОБА_1 ».

31.03.2016 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/14937/16-к ОСОБА_1 тимчасово відсторонено від посади до 01.05.2016 року.

28.04.2016 року Державною міграційною службою України винесено наказ №296-к «Про відсторонення від посади ОСОБА_1 ».

29.04.2016 року Головним управлінням Державної міграційної служби в Одеській області винесено наказ №505-к «Про оголошення наказу ДМС щодо відсторонення від посади ОСОБА_1 ».

27.04.2016 року ОСОБА_1 був вручений обвинувальний акт, який в подальшому було направлено до Приморського районного суду м. Одеси.

21.12.2019 року вироком Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/8136/16-к ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинувачені за ч. 3 ст. 368 КК України та виправдано його за ч. 3 ст. 368 КК України у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, який набрав законної сили 03.02.2020 року.

Таким чином, ОСОБА_1 перебував у статусі підозрюваного у кримінальному провадженні №42015000000000420 від 18.03.2015 року за ознаками злочину, передбаченого за ч. 3 ст. 368 КК України, 6 місяців та 25 днів у період з 02.10.2015 року по 27.04.2016 року; перебував у статусі обвинуваченого у кримінальному провадженні №42015000000000420 за ознаками злочину, передбаченого за ч. 3 ст. 368 КК України 45 місяців та 7 днів у період з 27.04.2016 по 03.02.2020 року.

Загалом, ОСОБА_1 знаходився під слідством та судом у кримінальному провадженні №42015000000000420 52 місяці у період з 01.10.2015 року по 03.02.2020 року.

Заявником заявлені вимоги про визначення розміру спричиненої моральної шкоди, які регулюються нормами Цивільного кодексу України та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01.12.1994 р. №266/94-ВР, Положенням про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 р. №6/5/3/41.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Положенням частини 2 статті 1 вказаного Закону передбачено, що у випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 вказаного Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпання можливостей їх отримати.

Згідно приписів статті 12 вказаного Закону розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшуковудіяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.

Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті 12. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Згідно з ч.ч.5, 6 ст.4 вказаного Закону, п.17 Положення про застосування вказаного Закону, затвердженого наказом Мінюсту України від 4 березня 1996 року № 6/5, Генеральної прокуратури України від 4 березня 1996 року № 3 та Мінфіну України від 4 березня 1996 року № 41, відшкодування моральної шкоди провадиться в разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зав`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відшкодування моральної шкоди відповідно до частини 1ст.4 Закону провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Таке відшкодування шкоди із Державного бюджету України проводиться шляхом списання з відповідного казначейського рахунку, тобто списання Державною казначейською службою України із державного бюджету як органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а не шляхом стягнення коштів із Державної казначейської служби України як юридичної особи публічного права. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845. Відповідно до пунктів 35, 38 цього Порядку Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.

Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

Як неодноразово зазначав Європейський Суд з прав людини, моральна шкода виникає внаслідок правопорушення (в тому числі порушення прав людини і основних свобод), а тому ухвалюючи рішення щодо порушення цих прав і свобод, суд одразу визначає можливість відшкодування моральної шкоди та її розміри, якщо про це просить заявник.

Таким чином, проаналізувавши надані суду докази у їх сукупності, враховуючи обставини, викладені у вироку суду про визнання заявника невинним в інкримінованому йому злочині, який набрав законної сили, суд приходить до висновку про доведеність факту понесення заявником моральних страждань та переживань з приводу порушеної кримінальної справи та розгляду кримінального провадження, що призвели до погіршення стану здоров`я, зміни звичного укладу життя та порушення нормальних життєвих зав`язків.

Отже наявні передбачені пунктом 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» підстави для визначення відшкодування заявнику моральної шкоди.

Виходячи з положень ч.1 та ч.6 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, який судом буде оцінений у сукупності із іншими доказами у даній справі.

В межах розгляду цивільної справи, за клопотанням ОСОБА_1 , долучено висновок №ED-1734-4-1683.20 від 18.01.21 року, який складено психологом-судовим експертом Боженко А.В. на замовлення ОСОБА_1 з визначення характеру та розміру завданої заявнику моральної шкоди. Відповідно до висновку експертного дослідження рекомендований дійсний розмір моральної шкоди, що було спричинено ОСОБА_1 , з урахуванням його індивідуально-психологічних властивостей та суб`єктивних наслідків психотравмуючої ситуації, становить 405 мінімальних заробітних плат.

Під час складання експертного дослідження використана Методика психологічного дослідження в справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди, яка розроблена та рекомендована до впровадження Харківським НДІСЕ Міністерства юстиції України (код державної реєстрації 14.1.75-18.01.19 року).

Відповідно до висновку №ED-1734-4-1683.20 від 18.01.21 року психологічно значимі фактори та соціально-психологічні обставини подіи?, що встановлені за результатами аналізу матеріалів справи/провадження, експертних питань, психолого-біографічного та експериментально-психологічного досліджень особистості ОСОБА_1 , структуруються, формалізуються і надаються у математичних значеннях, задля визначення і?х кількісного еквівалента із використанням модифікованоі? та відкоригованоі? формули О.М.Ерделевського: D = d * fv * i * c * (1 – fs), де:

D - розмір компенсаціі? діи?сноі? моральноі? шкоди (вираховується в мінімальних заробітних платах МЗП);

d - розмір презюмованоі? моральноі? шкоди визначається за кількістю мінімальних заробітних плат для різних видів протиправних діи?. Презюмовані моральні страждання – це страждання, які відчуває «середня» нормально реагуюча людина у відповідь на неправомірні діі?, які здіи?снюються відносно неі?. ОСОБА_3 ? показник визначається по спеціальніи? таблиці відносних одиниць відповідно психологічним аспектам подіи?, досліджуваним по справі у коефіцієнтах МЗП (мінімальних заробітних плат).

fv – коефіцієнт ступеня ініціативи (волевиявлення, впливу) та характеру діяльності спричинювача шкоди у виникненні та динаміці ситуаціі?, у діапазоні значень 0 ? fv ? 1;

i – коефіцієнт індивідуальних особливостеи? потерпілого/позивача (суб`єктивного стану), де 0 ? i ? 2;

c – коефіцієнт врахування фактичних обставин вчинення шкоди (об`єктивні фактори – соціально та психологічно суттєві для потерпілого/позивача), що заслуговують на увагу, при цьому 0 ? c ? 2;

fs – коефіцієнт ступеня ініціативи (волевиявлення, впливу) та характеру діяльності потерпілого/позивача у виникненні та динаміці ситуаціі?, у діапазоні 0 ? fs ? 1.

Відповідно до висновку, виходячи з психологічного аналізу ситуаціі?, що склалася для ОСОБА_1 , внаслідок незаконного притягнення и?ого до кримінальноі? відповідальності (незаконних діи? органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду), з урахуванням даних психологічного обстеження и?ого особистості, аналізу наданих матеріалів та відомостеи? – коефіцієнти у розрахунковіи? формулі діи?сноі? моральноі? шкоди визначалися наступним чином.

d = 180 МЗП – у відповідності з розрахунковою таблицею переліку матеріальних еквівалентів розмірів компенсаціі? презюмованоі? моральноі? шкоди, як притягнення невинного до кримінальноі? відповідальності;

fv = 1 – за умов ситуаціі?, коли спричинювач шкоди був достовірно поінформовании?, мав можливість правильно оцінити ситуацію та передбачити наслідки своєі? діяльності, прии?няти правильне рішення та реалізувати и?ого;

i = 1,5 – наявна висока стресогенність даноі? ситуаціі? для потерпілого ОСОБА_1 , несподіване виникнення якоі? та втручання в життєдіяльність потерпілого, порушило звичнии? налагоджении?, оптимальнии? хід и?ого життя в основних важливих сферах (соціальна активність, стосунки із значущим оточенням, професіи?на діяльність, сімеи?нии? добробут та здоров`я рідних (батьків, дружини)), спричинивши тривалии? дискомфорт, додаткові труднощі, несприятливии? вплив на и?ого плани, провідні цінності, потреби, цілі, перспективи, соціальнии? статус, здоров`я, тощо. Дана ситуація дезадаптуючим чином вплинула на особистість потерпілого, призвела до змін у функціонуванні окремих структур и?ого особистості, до руи?нівних, частково зворотних порушень в основних сферах соціального функціонування (життєва криза - психологічнии? феномен, що характеризується наявністю певноі? несподіваноі? подіі? у житті людини, яка спричинила руи?нуючии? вплив на і?і? провідні цінності, потреби, цілі, перспективи, основні сфери діяльності);

c = 1,5 – ситуація завдала суттєвого психотравмуючого впливу (у відповідності з отриманими даними психологічного дослідження), враховуючи індивідуально-психологічні особливості потерпілого ОСОБА_1 , високу суб`єктивну значимість даноі? ситуаціі? для нього, і?і? специфіку, глибину и?ого особистісноі? реакціі? на дану ситуацію, кількість та характер негативних наслідків для потерпілого особисто, а також для и?ого близьких, накопичення дезадаптуючих емоціи? та переживань, погіршення самопочуття, підвищення нервового напруження. Ситуація призвела до тривалих порушень в основних сферах життєдіяльності потерпілого, - що протягом п`яти років ускладнює, заважає та навіть унеможливлює звичне, якісне, оптимальне соціально-професіи?не функціонування;

fs= 0 – за обставин ситуаціі?, коли потерпілии? ОСОБА_1 не мав можливості точно оцінити ситуацію, передбачити і?і? розвиток (не був поінформовании? відповідним чином), а тому прии?няти правильне рішення щодо запобігання спричинення и?ому шкоди та реалізувати и?ого.

Таким чином, відповідно до експертного висновку орієнтовнии? розмір компенсаціі? діи?сноі? моральноі? шкоди, що була спричинена потерпілому ОСОБА_1 , складає:

D = 180 МЗП*1*1,5*1,5*(1 - 0) = 405 МЗП

D = 405 мінімальних заробітних плат

Згідно із частинами п`ятою, шостою статті 4 Закону № 266/94-ВР відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, межі якого визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, слід виходити з розміру мінімальної заробітної плати, що був установлений на час розгляду справи.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», тобто на час розгляду справи в суді, мінімальна заробітна плата становить 6000,00 грн.

Загалом, ОСОБА_1 знаходився під слідством і судом у кримінальному провадженні №42015000000000420 52 місяці у період з 01.10.2015 року по 03.02.2020 року.

Таким чином, мінімальний розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню становить 52*6000 = 312 000 гривень.

Межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі, співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-2203цс15, яка відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України є обов`язковою для всіх судів України.

Крім того, судом з`ясовано чинники, які враховуються під час визначення розміру відшкодування, а саме негативні наслідки, які продовжувалися для ОСОБА_1 після закриття кримінального провадження стосовно нього, зокрема, втрату робочого місця та заробітку, отримання інвалідності 2 групи довічно, тобто враховано характер і обсяг страждань, яких зазнав заявник, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі.

Як роз`яснено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Визначення розміру моральної шкоди не в мінімальному розмірі є правом суду із урахуванням ст. 23 ЦК України та Постанови пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Таким чином, законом визначений мінімальний розмір моральної шкоди, яка відшкодовується, та не встановлено граничний розмір такої шкоди.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, суд враховує глибину моральних і душевних страждань заявника, період його перебування під слідством та судом, а саме 52 місяці, а також беручи до уваги конкретні обставини справи, характер моральних страждань, їх наслідки й інші негативні впливи, внаслідок притягнення заявника до кримінальної відповідальності, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди необхідно розраховувати на підставі методики психологічного дослідження в справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди, яка розроблена та рекомендована до впровадження Харківським НДІСЕ Міністерства юстиції України (код державної реєстрації 14.1.75-18.01.19 року).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відшкодуванню підлягає моральна шкода в розмірі 405 мінімальних заробітних плат на день розгляду справи, а саме: 405*6000 = 2 430 000 гривень.

При цьому, суд вважає, що саме такий розмір відшкодування моральної шкоди в повній мірі виходить із засад розумності, поміркованості і справедливості, зважаючи на характер та обсяг моральних страждань, понесених заявником.

Керуючись ст.ст.55-56 Конституції України, ст.ст.1-4, 12-13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», Положенням про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996р. №6/5/3/41, ст. ст.15, 16, 23,1167, 1176 Цивільного кодексу України, ст.ст. 76-78,83, 258-261, 263-265, 268, 352- 354 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Визначити розмір заподіяної ОСОБА_1 моральної шкоди внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №42015000000000420 від 18.03.2015 року у розмірі 2 430 000,00 (два мільйони чотириста тридцять тисяч) гривень, що підлягає безспірному списанню з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 .

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 01 лютого 2021 року.

Суддя Донцов Д.Ю

27 січня 2021 року