Рішення № 94574295, 01.02.2021, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2120/20

Провадження №: 2/332/61/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,

при секретарі - Васильченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (місцезнаходження за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72) про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2020р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який уточнив 31.08.20р. В уточненому позові зазначено, що ОСОБА_1 з 07.02.1985 року по 31.01.2019 року працював у Публічному акціонерному товаристві "ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» на посаді «машиніст крану металургійного виробництва» та «машиніст завалювальної машини» на гарячих дільницях в мартенівському цеху, стаж роботи загальний 35 років 05 місяців, з них 33 роки 06 місяців у мартенівському цеху в умовах впливу шкідливих факторів.

Відповідно до Медичного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії (ЦЛЕК) про наявність хронічного професійного захворювання (отруєння) від 24.03.2020 року, № 11/290, виданими ДУ «ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ ІМЕНІ Ю.І. КУНДІЄВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ» Клініка професійних захворювань (м. Київ) за вих. № 876 у позивача встановлені професійні захворювання:

«Вібраційна хвороба другої стадії (Хронічна полірадикулоневропатія) з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами;

Хронічний бронхіт 2 ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН другого ступеня;

Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість, помірного ступеню (3 cm. за класифікацією Остапкович В.С. та Пономарьової Н.І. )».

Відповідно до пунктів 8-18Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13.09.2019 року (Форма П-4):

Хронічне професійне захворювання виникло внаслідок мого тривалого стажу роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПАТ «Запоріжсталь».

Причиною виникнення отриманих мною професійних захворювань є наявність на моєму робочому місці шкідливих виробничих факторів, перелік яких визначено в пункті 18 цього Акту (з посиланням на шкідливі фактори, показники яких вище ГДЮ.

Згідно Виписки з акта огляду МСЕК та Довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААБ № 653486 від 04.05.2020 року позивачу встановлено третю групу інвалідності безстроково, причина інвалідності: професійне захворювання.

Згідно Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, серія АБ № 0041566 від 04.05.2020 р. - ступінь втрати професійної працездатності складає 65% (безстроково).

Таким чином, наявний причинний зв`язок між виникненням у позивача професійних захворювань і роботою на протязі 33 років 06 місяців в умовах впливу шкідливих факторів в мартенівському цеху на підприємстві Відповідача. Позивач вважає, що за таких обставин з боку роботодавця (Відповідача) позивачу має бути відшкодована моральна шкода, завдана ушкодженням здоров`я (а саме отриманням професійного захворювання) в сумі 65000 грн.

Ухвалою суду від 21.08.2021р. відкрито провадження по справі.

18.09.2021р. відповідач надав суду відзив на позов (а.с.41-45), в якому зазначене наступне. Позивач, згідно з наказом № 1486 від 17.10.1998 року, був прийнятий на роботу машиністом крану металургійного виробництва в мартенівський цех. Наказом № 2027 від 16.10.2001 року позивача було переведено машиністом зварювальної машини в мартенівському цеху. В даному цеху позивач працював з 17.10.1998 року по 31.01.2019 року. 31.01.2019 року позивач подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням в зв`язку з виходом на пенсію. Наказом № 494 від 31.01.2019 року позивача було звільнено з роботи за його заявою в зв`язку з виходом на пенсію. При прийомі на роботу позивач був ознайомлений з умовами праці, що умови праці є шкідливими. Позивач погодився з даними умовами праці. Відповідач повідомляв позивача при прийомі на роботу та переведенні про наявність в нього права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору. Як вбачається, позивач був обізнаний про шкідливі фактори, що присутні на його робочому місці, та добровільно без примусу погодився виконувати доручену йому роботу. Позивач, працюючи у відповідача, кожен рік проходив періодичний медичний огляд, і підтверджено медичними довідками від 27.01.2012 року, від 25.02.2013 року, 10.02.2014 року, 29.04.2015 року, від 31.03.2016 року, від 15.03.2017 року, від 10.12.2018 року. Згідно з вищенаведеними довідками позивач був визнаний придатним для роботи за професією машиніст крану металургійного виробництва, машиніст зварювальної машини. Жодної інформації, щодо виявлення початкових стадій професійних захворювань, довідка не містить, відсутні рекомендації відносно позивача про необхідність проходження додаткових обстежень або лікування. Тобто, протягом роботи позивача та на момент його звільнення з роботи, відсутні будь-які докази наявності в нього професійних захворювань. Позивач добровільно приступив до виконання трудових обов`язків, від дорученої роботи позивач не відмовлявся, про те що при виконанні роботи створювалася виробнича ситуація, небезпечна для його життя або здоров`я позивач адміністрацію відповідача не повідомляв.

Просили в позові відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Біліченко О.О. позов підтримав та надав пояснення, аналогічні тим, що викладені в позові, суду також пояснив, що внаслідок неналежних умов праці, створених на підприємстві відповідача, позивач отримав професійне захворювання, тому позивач змушений періодично лікуватись та відновлювати своє здоров`я. Зазначені обставини завдали позивачу моральну шкоду на 65000 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Також представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу в розмірі 10500 гривень.

Представник відповідача адвокат Коваленко Ю.М. в судовому засіданні проти позову заперечував та надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиву на позов, суду також пояснив, що позивач був ознайомлений з умовами праці на підприємстві, при періодичних медичних оглядах про погіршення стану свого здоров`я не повідомляв, перевестись на іншу роботу не бажав, отже сам довів себе до такого стану, просив в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 07.02.1985 року по 31.01.2019 року працював у Публічному акціонерному товаристві "ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» на посаді «машиніст крану металургійного виробництва» та «машиніст завалювальної машини» на гарячих дільницях в мартенівському цеху, стаж роботи загальний 35 років 05 місяців, з них 33 роки 06 місяців у мартенівському цеху, що підтверджено копією трудової книжки позивача (а.с.9-10), та кадровими наказами відповідача (а.с.48-49).

Відповідно до Медичного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії (ЦЛЕК) про наявність хронічного професійного захворювання (отруєння) від 24.03.2020 року, № 11/290, виданими ДУ «ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ ІМЕНІ Ю.І. КУНДІЄВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ» Клініка професійних захворювань (м. Київ) за вих. № 876 у позивача встановлені професійні захворювання:

«Вібраційна хвороба другої стадії (Хронічна полірадикулоневропатія) з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами;

Хронічний бронхіт 2 ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН другого ступеня;

Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість, помірного ступеню (3 cm. за класифікацією Остапкович В.С. та Пономарьової Н.І. )» (а.с.11).

Відповідно до пунктів 8-18Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13.09.2019 року (Форма П-4):

Хронічне професійне захворювання виникло внаслідок мого тривалого стажу роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПАТ «Запоріжсталь».

Причиною виникнення отриманих мною професійних захворювань є наявність на моєму робочому місці шкідливих виробничих факторів, перелік яких визначено в пункті 18 цього Акту (з посиланням на шкідливі фактори, показники яких вище ГДЮ (а.с.12-16).

Згідно Виписки з акта огляду МСЕК та Довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААБ № 653486 від 04.05.2020 року позивачу встановлено третю групу інвалідності безстроково, причина інвалідності: професійне захворювання (а.с.17).

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, серія АБ № 0041566 від 04.05.2020 р. - ступінь втрати професійної працездатності складає 65 % , встановлена безстроково (а.с.18).

Позивач періодично лікується від наслідків професійного захворювання та проходить реабілітацію інваліда, що підтверджується виписками та медичними документами останнього (а.с.19-21).

Доводи відповідача про те, що позивач сам довів себе до такого стану та не приймав заходів для оздоровлення, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Отже, внаслідок професійного захворювання позивач змушений тривалий час знаходитись на лікарняному, у зв`язку із чим було порушено його нормальні життєві зв`язки.

Статтею 153 Кодексу Законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноваженого ним органу.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), згідно з ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Оскільки на час звернення позивача до суду Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не передбачено обов`язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати потерпілому та членам їх сімей моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець згідно з правилами ст. 1167, 1168 ЦК України.

Внаслідок отриманого професійного захворювання позивач змушений тривалий час знаходитися на лікарняному, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, не може вести активний спосіб життя, зміни у життєвих відносинах викликають у нього моральні страждання, він переносить фізичні страждання. Отримане позивачем професійне захворювання призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, окрім глибини фізичних та душевних страждань, має також враховувати характер правопорушення, форму та ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інші обставини, які мають істотне значення.

При цьому згідно п.3 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст.23 ч.3 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 40000 грн., оскільки тривалість лікування позивачем не доведена, останній перебував на лікуванні в стаціонарі тільки один раз, в період з 12.03.20р. по 23.03.20р., при обстеженні в Клініці професійних захворювань ДУ «ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ ІМЕНІ Ю.І. КУНДІЄВА (а.с.19).

Відповідно до ст.ст.137,141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500 гривень, які були заявлені представником позивача, та оплата яких підтверджена документально (а.с.90-93, 102-103). Неспівмірність цих витрат відповідачем в судовому засіданні не доведена.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір», що складає 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень, з урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат на професійну правову допомогу в розмірі 10500 гривень.

Стягнути в дохід держави з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 02.02.2021р.

Суддя Р.В. Сінєльнік