Рішення № 9457425, 12.05.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

          12.05.2010                     Справа № 9/52-10

          Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунапак-Україна”, м.Ходорів, Жидачівського району, Львівської області

до Малого приватного підприємства “Таврія”, смт.Нововоронцовка, Херсонської області

про стягнення 7446 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

          Позивач 29.03.2010р. звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 7446 грн.00 коп. заборгованості за поставлений товар. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі з яких: 102 грн. 00 коп. –державне мито, 236 грн. 00 коп. - витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 800 грн. 00 коп., витрати за надання послуг адвоката           

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на документальні докази-видаткові накладні на товар, положення ст.ст. 193 України ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692 ЦК України.

          Розгляд справи було призначено на 13.04.2010р.

          08.04.2010р. відповідач надіслав до суду письмовий відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог позивача, через відсутність документального підтвердження заявлених позовних вимог.

          У судовому засіданні 13.04.2010р. розгляд справи було відкладено на 12.05.2010р.

у зв’язку з неявкою представників сторін.

          У судове засідання 12.05.2010р. представник позивача не прибув, але надіслав телеграму, в якій просить суд розглянути справу без участі його представника, а позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Дану телеграму суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          Відповідач у судові засідання 13.04.2010р. та 12.05.2010р. не прибув про причини своєї неявки суд жодним чином не інформував, не зважаючи на ті обставини, що судом вживалося всіх передбачених процесуальним законом заходів щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи за адресою місця реєстрації і суд надавав йому достатньо часу в межах встановлених чинним ГПК України строків реалізувати свої процесуальні права як сторони в судовому процесі.           

          Враховуючи ті обставини, що відповідач у судове засідання не прибув витребуваних судом документів не надав, а судом вживалося всіх передбачений процесуальним законом заходів щодо його належного інформування про дату, час ті місце проведення судового засідання по справі - розгляд справи здійснюється відповідно до положень ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами за відсутності відповідача, який належним чином був інформований судом про дату, час та місце проведення судового засідання, оскільки відповідно до положень ст. 93 ЦК України та Закону України від 15.05.2003р. №755-ІУ (зі змінами) "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

          Положеннями ст.ст. 16,17 Закону України від 15.05.2003р. №755-ІУ (зі змінами "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державно влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

          Адреса місцезнаходження відповідача, зазначена у витягу з ЄДРПОУ –74200, Херсонська область, Нововоронцовський район, селище Нововронцовка, вул.Степова, 22, А, співпадає з адресою, зазначеною позивачем у поданій позовній заяві, на яку суд надсилав всі процесуальні документи по справі.

          Розгляд справи здійснюється відповідно до ст. 75 ГПК України також за відсутності позивача, оскільки документальних доказів наявних в матеріалах справи достатньо для вирішення даного спору без його присутності, також суд приймає до уваги телеграму позивача про розгляд справи за його відсутності.

          Дослідивши матеріали справи, суд

встановив:

          Матеріали справи свідчать, що між позивачем - ТОВ “Дунапак-Україна” та відповідачем –МПП “Таврія”, виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі ст. 11 ЦК України.

          Згідно видаткових накладних №Н100552 від 03.09.2009р. на суму 3723,00 грн. та довіреності №1280 від 03.09.2009р.; № Н100608 від 21.09.2009р. на суму 3723,00 грн. та довіреності №1352 від 18.09.2009р. позивачем було поставлено відповідачу у власність гофропродукцію на загальну суму 7446,00 грн.

          Відповідач розрахунки за поставлений товар з позивачем в обумовлені строки не здійснив.

          03.02.2010р. позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, направив на адресу відповідача претензію №48 (а.с.№14-15) з вимогою здійснити оплату за передану у власність гофропродукцію в загальній сумі 7446,00 грн. в термін до 09.02.2010р., яку відповідач залишив без відповіді та реагування.

          Станом на час вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 7446,00 грн., що підтверджується належними документальними доказами (а.с. 9-15).

          Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

          Нормами ст.509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до положень ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Станом на час вирішення спору в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем за поданим позовом становить 7446 грн.00 коп., доказів її сплати відповідачем суду не надано.

          Відповідно до положень ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позов суд відхиляє через недоведеність та невідповідність фактичним обставинам справи, оскільки вони повністю спростовуються документальними доказами, наявними в матеріалах справи.

          Відповідно до положень ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

          До матеріалів справи позивачем додано договір про надання юридичних послуг від 16.03.2010р. укладений між позивачем та адвокатом Янклевичем Я.Є., завірену копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1095, платіжне доручення №787 від 18.03.2010р. про перерахування позивачем 800,00 грн. Янклевичу Я.Є., за послуги по оформленню позову ТОВ “Дунапак-Україна” до МПП “Таврія” за договором від 16.03.2010р. (а.с.16-19).

          Понесені позивачем витрати зі сплати Державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 800 грн. 00 коп з оплати послуг адвоката, відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

          У судовому засіданні прийнято повний текст рішення.

          На підставі викладеного, ст.ст. 193 ГК України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 655 ЦК України керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд-

вирішив:

          1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

          2.Стягнути з Малого приватного підприємства “Таврія” (74200, Херсонська область, смт.Нововоронцовка, вул.Степова,22,А, р/р 26000730 в ХОД АППБ “АВАЛЬ”, м.Херсон, МФО 362083, код ЄДРПОУ 14129039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунапак-Україна” (81750, Львівська область, Жидачівський район, м.Ходорів, вул.Стрілецька,11 р/р26009014039 в ПЛФ ВАТ “Кредобанк”, м.Львів, МФО 325365, ЄДРПОУ 30028622) заборгованість в сумі 7446 грн. 00 коп., 102 грн. 00 коп. Державного мита, 236 грн.00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 800 грн. 00 коп. витрат з оплати послуг адвоката.

          3.Копію рішення надіслати сторонам по справі.

          4.Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                   С.В. Ребриста