Рішення № 94573823, 01.02.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/8680/20

Пр.2-о/310/27/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання Вакал Н.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бердянськ заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, подану в порядку окремого провадження,

без участі учасників справи, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2020 за допомогою засобів поштового листування заявниця звернулась до суду із вказаною заявою, за змістом якої просить встановити факт її перебування на утриманні чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Макіївка, Донецької області, Україна.

Згідно з заявою, заявниця та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.05.1989. З листопада 2011 року вона із чоловіком мешкала у квартирі АДРЕСА_1 , яку придбали на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.2011. Подружжя мешкало за однією адресою, вели спільне господарство, мали єдиний бюджет, мають доньку ОСОБА_3 , 1991 р.н. Заявниця стверджує, що доглядом і вихованням дитини займалась, переважно, самостійно, оскільки чоловік працював за місцем основної роботи, а саме, на коксохімічному заводі, утримуючи сім`ю, адже мав значно вище заробіток ніж той, що отримувала ОСОБА_1 . Заявниця наголошує, що заробіток чоловіка був постійним і основним джерелом існування. Після досягнення пенсійного віку кожен з подружжя отримував пенсію у м. Макіївка. З початком проведення АТО подружжя вимушено переїхало до м.Бердянськ Запорізької області, фактично мешкали у кв. АДРЕСА_2 , отримали статус вимушено переміщених осіб. На підставі відповідних заяв, як стверджує заявниця, їх із чоловіком особові пенсійні справи взято на облік Бердянським об`єднаним управлінням пенсійного фонду України в м.Запоріжжя. При цьому, розмір пенсії, який отримувала заявниця за життя чоловіка, значно менший за пенсію ОСОБА_2 , тому вважає, що перебувала у нього на утриманні.

З заяви видно також, що ІНФОРМАЦІЯ_2 настала смерть чоловіка заявниці, після якої вона звернулась до управління пенсійного фонду за місцем фактичного проживання із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника. Однак, рішенням №2503/ш-9 від 01.11.2019 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви, роз`яснено право звернення до суду. На підставі наведеного, для відновлення майнового права на отримання належного пенсійного забезпечення, із посиланням на ст.293,315 ЦПК України, ст.36-38 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заявниця просить задовольнити заяву.

Згідно з заявою, вх.№37237/20-вх. від 10.12.2020, ОСОБА_1 просить розглянути справу за її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи, найменування якої уточнено судом під час розгляду справи, - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, ОСОБА_4 (копія посвідчення від 31.05.2019 наявна у справі), відповідно до заяви, вх.№ 38129/20-вх. від 21.12.2020 просить проводити розгляд справи за її відсутності на підставі наявних доказів. Згідно з письмовими поясненнями по суті заяви, представник заінтересованої особи зазначає, що за відсутності належних доказів на підтвердження факту перебування особи на утриманні, його встановлення здійснюється в судовому порядку. Законних підстав для переведення заявниці на інший вид пенсії у зв`язку із втратою годувальника за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 не було за відсутності таких доказів.

Судом не встановлено підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням позиції учасників справи та наявних у її матеріалах доказів.

Ухвалою судді від 24.11.2020 прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, визначено дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 21.12.2020 на виконання ч.2 ст.294 ЦПК України в порядку витребування доказів зобов`язано Бердянське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати копії трудових книжок, що наявні у пенсійних справах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відомості про суми нарахованої та виплаченої пенсії по інвалідності ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по час надання відповіді, відомості про суми нарахованої та виплаченої пенсії за віком ОСОБА_2 за період з 01.01.2018 по дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ухвала суду виконана в повному обсязі 29.01.2021.

Інших процесуальних дій судом вчинено не було у зв`язку із відсутністю відповідних клопотань від учасників справи.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється внаслідок неявки в судове засідання всіх учасників справи.

Розглянувши заяву, всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі письмові докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов до висновку, що подана заява підлягає задоволенню на підставі таких встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає справи про перебування фізичної особи на утриманні (п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України).

За нормою ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з ч.1 ст.319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Судом на підставі копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого органом реєстрації актів цивільного стану - палацом одруження м.Макіївка Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м.Макіївки Донецької області, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Макіївка Донецької області, з 11.05.1989 перебували у шлюбі (актовий запис № 1214 від 11.05.1989). Подружжя має спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 14.05.1991).

Згідно з довідками №0000248333 від 23.06.2017 та № НОМЕР_3 , виданими УПСЗН виконавчого комітету Бердянської міської ради 23.06.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно взяті на облік, як внутрішньо переміщені особи. Фактичне місце проживання, вказане у довідках, відповідає зазначеному ОСОБА_1 у заяві, яка розглядається судом, а саме: АДРЕСА_3

Крім того, відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , виданого Пенсійним фондом України, ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 від 23.10.2013 отримує пенсію по інвалідності (3 гр. загального захворювання), особовий рахунок НОМЕР_6 .

За даними копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_7 , виданого Пенсійним фондом України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_8 від 19.08.2010, отримував пенсію за віком, особовий рахунок НОМЕР_9 .

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_10 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Макіївка Донецької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 57 років у м.Макіївка Донецької області, актовий запис №1428 від 16.08.2019, здійснений Бердянським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

15.10.2019 заявниця засобами поштового зв`язку звернулась із скаргою до ГУ ПФУ в Запорізькій області, за змістом якої вважає, що надала всі необідні документи для призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, тому просила визнати дії Бердянського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Запорізькій області незаконними, призначити їй пенсію у зв`язку із втратою годувальника. За змістом відповіді на скаргу, наданої ГУ ПФУ в Запорізькій області 01.11.2019 №250314-09, копія якої додана до заяви, заявниці роз`яснено, що право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника передбачено ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», його мають, зокрема, непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, в тому числі, дружина, якщо вона є інвалідом або досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 вказаного закону, яка була на його утриманні за певних умов. Крім того, абз.2 п.3 ст. 36, 37 цього ж нормативно-правового акту, передбачено можливість перейти на відповідний вид пенсії, а саме, на одного непрацездатного члена сім`ї в розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника. Відповідно до ст.10 Закону, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із них за її вибором. У переліку необхідних для призначення пенсії документів у відповіді наведено, зокрема, документи про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника, при цьому, в разі неможливості надання таких, факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється в судовому порядку.

За даними довідки про доходи №4391263010301382 від 16.01.2021, яка надійшла до суду на виконання ухвали про витребування доказів, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Бердянському об`єднаному управлінні ПФУ в Запорізькій області і отримує пенсію по інвалідності. Розмір пенсії ОСОБА_1 за даними довідки з січня 2018 року по листопад 2018 року становив 1 689,38 гривень, з грудня 2018 року по лютий 2019 року - 1 734,38 гривень, з березня 2019 року по травень 2019 року - 1 888,25 гривень, у червні 2019 року - 1 888,26 гривень, з липня 2019 року по квітень 2020 року - 2 000,00 гривень.

Крім того, як видно з довідки про доходи №9772117096293710 від 16.01.2021, ОСОБА_2 перебував на обліку в Бердянському об`єднаному управлінні ПФУ в Запорізькій області і отримував пенсію за віком, яка з січня 2018 року по листопад 2018 року становила 6 174,50 гривень, з грудня 2018 року по лютий 2019 року - 6 181,13 гривень, з березня 2019 року по червень 2019 року - 7 127,28 гривень, у липні 2019 року - 7 159,44 гривень.

У даній справі предметом розгляду є встановлення факту перебування заявниці на утриманні її чоловіка, що необхідний для реалізації майнового права на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, передбаченого ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд при розгляді справи виходить з наступного нормативного обґрунтування.

Згідно з ч.2, ч.4 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Умови для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, її розмір та період передбачені, зокрема, нормами ст.36-38 України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Так, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини. Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого ст.6 цього Закону. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. При цьому, члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50% пенсії за віком померлого годувальника. Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із ч.2 ст.36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, - довічно.

Згідно п.п.9 п.2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N22-1, зареєстрованого в МЮУ 27.12.2005 за №1566/11846, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в п.п. 2, 3 п. 2.1 цього розділу, також надається документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

У відповідності до п.2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації) або довідки органів місцевого самоврядування: для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника - довідка про перебування на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, або про спільне проживання з годувальником на момент його смерті. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Аналізуючи наявні в справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що заявниця перебувала на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , враховуючи підтвердження зареєстрованого шлюбу подружжя, отримання кожним з подружжя пенсії за фактичним місцем проживання у м.Бердянськ, як внутрішньо переміщених осіб, а також розмір пенсійних виплат зазначених осіб.

Судом встановлено, що заявниця отримує пенсію за інвалідністю, маючи спільний бюджет із чоловіком, за його життя, єдиним джерелом доходу, в даному випадку, була саме пенсія подружжя, - пенсійні виплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який перебував на пенсійному обліку у зв`язку із досягненням ним пенсійного віку, з урахуванням наявного трудового стражу. При цьому, перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за життя на пенсійному обліку беззаперечно підтверджено заінтересованою особою, як і значно більший розмір пенсійних виплат, що перераховувались щомісячно чоловіку заявниці.

Встановлені судом обставини, а саме, те, що ОСОБА_1 отримувала власний дохід у вигляді щомісячних пенсійних виплат, за змістом п.8 Постанови Пленуму ВСУ N5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, оскільки суд встановив, враховуючи дані довідок про розмір пенсійного забезпечення, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявниці допомога з боку особи, яка надавала йому утримання, тобто, її чоловіка.

Суд виходить з того, що окреме провадження є безспірним, оскільки в ньому не розглядається матеріально-правовий спір, а можуть встановлюватися тільки факти та стани, які мають юридичне значення, а також підтверджуватися наявність чи відсутність неоспорюваних прав. Так, встановлення факту, з приводу якого заявниця звернулась до суду, не пов`язується на даний час з наступним вирішенням спору про право.

При розгляді справи суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, які містяться у Постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 520/6518/17.

З огляду на викладене, з урахуванням відсутності у заявниці можливості в позасудовому порядку довести факт, за встановленням якого вона звернулась із заявою в порядку окремого провадження, встановивши, що допомога, яка надавалась ОСОБА_2 , була для заявниці хоч і не єдиним, проте, постійним і основним джерелом засобів до існування, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до положень ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати за загальним правилом не відшкодовуються.

Керуючись ст. 12-13, 19, 76-80, 95, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-273, 293-294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, подану в порядку окремого провадження, задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні її чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Макіївка, Донецької області, Україна.

Реквізити учасників справи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , адреса для листування: АДРЕСА_5 , адреса перебування: АДРЕСА_3 .

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 20490012, адреса місцезнаходження: м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його складення (із врахуванням п.15.5 Перехідних положень).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду складено та підписано 01.02.2021.

Суддя Л. А. Вайнраух