Ухвала суду № 94573479, 28.01.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/5051/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Бедьо В.І.

за участі секретаря судових засідань – Пазяк С.М.

позивачки - - ОСОБА_1

представника відповідача Територіального управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області - Симканич В.В.

представника треті особи Іршавський районний суд - Куртинець М.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області та Іршавської районної державної адміністрації, треті особи: Іршавський районний суд, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, Відділ Державної реєстрації майнових прав на нерухоме майно Іршавського РДА, Відділ в Іршавському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про захист права власності, скасування розпорядження суб`єкта владних повноважень, реєстрації земельної ділянки, реєстрації кадастрового номера земельної ділянки та декларації на початок будівельних робіт,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

В судовому засіданні позивач подала заяву про зміну позовних вимог, зокрема просить суд :

-Визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Іршавської РДА № 191 від 14.07.2017 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування»;

- Визнати недійсною так скасувати реєстрацію земельної ділянки площею 0, 1078 га, кадастровий номер 2121910100:06:004:0095, призначеної для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того просить залишити без розгляду вимогу про скасування Декларації про початок будівельних робіт № ЗКО83170902774 від 31.03.2017 року

Представник відповідача Територіального управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області Симканич В.В. та представник третьої особи Іршавський районний суд - Куртинець М.М. заперечили проти прийняття заяви позивача про зміну позовних вимог.

Заслухавши думку учасників судового процесу, суд прийшов до наступного.

Згідно вимог ч. ч. 2, 3 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язів, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно чинного законодавства, позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.49ЦПК сторони користуються рівними процесуальними правами.

Дослідивши матеріали справи та заяву подану позивачем, суд вважає, що оскільки позивач у встановленому законом порядку подала заяву про зміну позовних вимог, чим реалізувала своє право, тому суд приходить до висновку про прийняття до розгляду зазначеної заяви, оскільки заявлені вимоги в заяві є однорідними з первинними вимогами.

Виходячи з основного принципу цивільного судочинства диспозитивності, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відтак, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає, що позов в частині вимогу про скасування Декларації про початок будівельних робіт № ЗКО83170902774 від 31.03.2017 року слід залишити без розгляду.

За вказаних обставин суд вважає за необхідне відкласти судове засідання для надання можливості відповідачам надати відзив на змінену позовну заяву.

Керуючись ст.ст.49, 257, 260, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти до розгляду заяву позивача ОСОБА_2 про зміну позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області та Іршавської районної державної адміністрації, треті особи: Іршавський районний суд , Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, Відділ Державної реєстрації майнових прав на нерухоме майно Іршавського РДА, Відділ в Іршавському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про захист права власності, скасування розпорядження суб`єкта владних повноважень, реєстрації земельної ділянки, реєстрації кадастрового номера земельної ділянки та декларації на початок будівельних робіт.

Позовну заяву ОСОБА_2 в частині вимог про скасування Декларації про початок будівельних робіт № ЗКО83170902774 від 31.03.2017 року - залишити без розгляду.

Судове засідання відкласти на 15.02.2021 рік на 15 год 00 хв. для надання можливості відповідачам подати відзив на змінені позовні вимоги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення позовних вимог без розгляду може бути подана протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського В.І. Бедьо

міськрайонного суду