Ухвала суду № 94573250, 01.02.2021, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/322/13-ц

Провадження по справі № 6/305/36/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2021 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Ємчука В.Е.

з участю секретаря судового засідання Шемоти М.І.

боржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів подання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Р.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Роман Михайлович звернувся до Рахівського районного суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа. Подання мотивував тим, що на виконанні знаходиться виконавче провадження №63368136 з виконання виконавчого листа №305/322/13, виданого 12.07.2013 року, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , в користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, заборгованість за кредитним договором б/н від 09.02.2015 року в сумі 30728,11 грн (тридцять тисяч сімсот двадцять вісім гривень 11 копійок), з яких: 0,00 гривень заборгованість по тілу кредиту, 2776,90 гривні заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 гривень заборгованість за нарахованими відсотками, 22961,78 гривні пеня за прострочення зобов`язання, 3050 гривні пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 гривень, 500 гривень штраф (фіксована частина), 1439,43 гривні штраф (процентна складова). На сьогодні рішення суду боржник не виконав, декларації про майновий стан державному виконавцю не подав, будь-яких дій спрямованих на виконання рішення суду не здійснював. Виконавець на адресу боржника 21.10.2020 та 06.01.2021 надіслав виклик щодо явки до виконавця для надання пояснень про причини невиконання рішень суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив. Зазначає, що ОСОБА_1 одержує доходи в готівковій формі, однак кошти по рішенню суду не сплачує. На запит виконавця Державна прикордонна служба України повідомила про те, що ОСОБА_1 державний кордон не перетинав, однак це викликає сумнів, оскільки при виїзді за місцем проживання боржника дружина останнього дала пояснення, що він знаходиться за кордоном. Враховуючи, що боржник рішення суду не виконав, рішення суду до тепер не виконано, боржник ухиляється від виконання рішення, тому виконавець просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканцю АДРЕСА_2 до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно з виконавчим листом №305/322/13-ц, виданим 12.07.2013 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

В судове засідання приватний виконавець Роман Р.М. не з`явився, про час та місце розгляду подання повідомлений належним чином.

Божник ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що йому відомо про наявність боргу перед банком Аваль і він частково вже виконав рішення суду, сплатив частину боргу та домовився з банком про зменшення суми боргу, яку він повинен буду сплатити одноразово. Жодних вимог від виконавця про явку до нього не отримував, тому вважає подання безпідставним та просить відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та перевіривши матеріали справи, вважає, що дане подання не підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Р.М. на виконанні перебуває виконавче провадження №63368136 з виконання виконавчого листа №305/322/13, виданого 12.07.2013 року, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , в користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, заборгованість за кредитним договором б/н від 09.02.2015 року в сумі 30728,11 грн (тридцять тисяч сімсот двадцять вісім гривень 11 копійок), з яких: 0,00 гривень заборгованість по тілу кредиту, 2776,90 гривні заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 гривень заборгованість за нарахованими відсотками, 22961,78 гривні пеня за прострочення зобов`язання, 3050 гривні пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 гривень, 500 гривень штраф (фіксована частина), 1439,43 гривні штраф (процентна складова).

Виконавцем 21.10.2020 відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого листа.

Крім того, 21.10.2020 року виконавець Роман Р.М. виніс постанову про арешт майна боржника та постанову про арешт коштів боржника, а також зробив запити до державних органів про наявність доходів та майна у ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до частини 1, 2 статті 441 Цивільного процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, з особливостями, визначеними цією статтею.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно з частиною 3 статті 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Аналізуючи зазначені вище норми закону слід зробити висновок, що наявність лише самого зобов`язання не може бути підставою для встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за кордон, а обов`язковою підставою для встановлення такого обмеження є ухилення боржника від виконання такого зобов`язання.

Разом з тим чинне законодавство не містить визначення поняття «ухилення».

У сучасній українській мові слово «ухилення» тлумачиться, як: відступати, відхилятися, вивертатися; намагатися не робити чого-небудь, не брати участь в чомусь, уникати; навмисно не давати відповіді на запитання або говорити про щось інше.

Отже, ухиленням від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Виконавець Роман Р.М. звертаючись до суду з даним поданням зазначив, що він 21.10.2020 року та 06.01.2021 надіслав на адресу боржника виклики щодо явки боржника до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак доказів надіслання таких суду не надав, як і не надав достатніх доказів того, що боржнику було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження №63368136 від 21.10.2020 року, адже така, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" мала бути надіслана боржнику не пізніше наступного дня, тобто не пізніше 20.10.2020 року, однак виконавець доказів надіслання такої суду не надав.

Ба більше, державний виконавець не надав суду розрахунку заборгованості, який би підтверджував факт умисного невиконання ОСОБА_1 виконавчого листа №305/322/13, виданого 12.07.2013 року.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що подання державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_1 за межі України передчасне, оскільки наведені у ньому обставини й додані до нього документи не можуть бути визнані такими, що свідчать про умисне ухилення боржника від виконання рішення суду від 26.06.2013 року в контексті положень ст. 441 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та Закону України «Про виконавче провадження», а тому правові підстави для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 76, 77, 81, 83, 260, 261, 441 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні подання виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: В.Е.Ємчук