Ухвала суду № 94573246, 27.01.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/467/19 Провадження № 2/304/10/2021

У Х В А Л А

27 січня 2021 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

представника позивача – адвоката Ракущинця А.А.,

представника ОСОБА_1 – адвоката Суязової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №304/467/19 за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «СЕТАМ» та приватного виконавця Крегула Івана Івановича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_1 про визнання недійсними електронних торгів та їх результатів, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 20 грудня 2007 року між ним та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (змінено найменування на публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») було укладено договір про іпотечний кредит №62/22-07, згідно якого банк надав позичальнику кредит у сумі 20 000 доларів США для будівництва житлового будинку зі сплатою відсотків за користування таким у розмірі 11 % річних, а у випадку порушення позичальником строку погашення одержаного ним кредиту – 15 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту і процентів за ним не пізніше 19 грудня 2017 року. Так, 17 грудня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (Первісний Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (Новий Кредитор) було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого Первісний Кредитор передав (відступив) Новому Кредитору Кредитний Портфель (сукупність усіх прав вимоги за кредитами), в тому числі і право грошової вимоги за договором № 62/22-07 від 20 грудня 2007 року, та зобов`язався сплатити за нього Первісному кредитору грошову винагороду. 16 травня 2016 року рішенням Перечинського районного суду у цивільній справі № 304/161/16-ц позов ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено – стягнуто з нього на користь останнього заборгованість за договором про іпотечний кредит №62/22-07 від 20 грудня 2007 року в розмірі 469 967 (чотириста шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят сім) грн. 43 коп., з яких 292 310 (двісті дев`яносто дві тисячі триста десять) грн. 98 коп. – заборгованість за кредитом та 177 656 (сто сімдесят сім тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн. 45 коп. – заборгованість по відсотках; а також судовий збір у сумі 7 049 (сім тисяч сорок дев`ять) грн. 51 коп. На примусове виконання вказаного рішення суду було відкрито виконавче провадження № 56631901, яке знаходиться на виконанні у приватного виконавця Крегула І.І. 13 березня 2019 року відбулися електронні торги, за результатами яких визначився переможець торгів, який йому на дату подання позову невідомий. Результати електронних торгів, а також електронна версія протоколу визначені на сайті організатора торгів – ДП «Сетам». Оскільки відповідно до вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на вказане майно не могло бути звернено стягнення, в тому числі шляхом проведення прилюдних торгів, так як воно відповідає критеріям згідно яких продаж даного майна заборонений законом, тому просить визнати недійсними електронні торги, результати яких оформлені протоколом №392515, проведені організатором торгів Державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, та їх результати з реалізації предмету іпотеки – незавершеного будівництва житлового будинку загальною площею 195.4 кв. м та земельна ділянка площею 0.0800 га, кадастровий №2123255100:01:006:0040, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні представник позивача – адвокат Ракущинець А.А. заявив клопотання про залучення як співвідповідача у даній справі ОСОБА_1 , яка придбала майно на електронних торгах № НОМЕР_1 від 13 березня 2019 року, результати яких є предметом спору у даній справі.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Суязова Г.В. у судовому засіданні вказала, що учасників справи визначено правильно, а тому потреби залучати третю особу співвідповідачем немає.

У судове засідання представник відповідача ДП «СЕТАМ» не з`явився, однак подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив розглянути справу у його відсутності, у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Приватний виконавець Крегул І.І. як відповідач у судове засідання також не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив долучити до справи копії матеріалів виконавчого провадження, справу розглянути без його участі, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У судове засідання представник третьої особи ТОВ «Кредитні ініціативи» не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, необхідні для вирішення поданого представником позивача клопотання, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 травня 2016 року у справі № 304/161/16-ц позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено – стягнуто з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за договором про іпотечний кредит №62/22-07 від 20 грудня 2007 року в розмірі 469 967 (чотириста шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят сім) грн. 43 коп., з яких 292 310 (двісті дев`яносто дві тисячі триста десять) грн. 98 коп. – заборгованість за кредитом та 177 656 (сто сімдесят сім тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн. 45 коп. – заборгованість по відсотках; а також судовий збір у сумі 7 049 (сім тисяч сорок дев`ять) грн. 51 коп. (Т. 1 а. с. 12-13).

Також встановлено, що з метою примусового виконання вказаного рішення, 02 липня 2016 року судом було видано виконавчий лист (Т. 1 а. с. 188-189). Постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегула І.І. від 19 червня 2018 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 304/161/16-ц, виданого 02 липня 2016 року (реєстраційний номер виконавчого провадження 56631901) (Т. 1 а. с. 198-199).

Крім цього встановлено, що ухвалою Перечинського районного суду від 17 січня 2019 року у справі № 304/1788/18 подання приватного виконавця Крегула Івана Івановича про звернення стягнення на майно боржника задоволено – звернуто стягнення на житловий одноповерховий будинок з мансардним поверхом, загальною площею 195, 4 м. кв., житлова площа 121, 71 м. кв., будівельний об`єм 590 м. куб., комунікації відсутні, група капітальності - ІІІ, який розташований на земельній ділянці для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,08 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2123255100:01:006:0040, та належить ОСОБА_2 (Т. 2 а. с. 13-15).

07 лютого 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Крегулом І.І. до ЗФ ДП «СЕТАМ» було подано заяву про реалізацію вищевказаного арештованого нерухомого майна по АДРЕСА_1 (Т. 2 а. с. 31-34). 13 березня 2019 року ДП «СЕТАМ» було проведено електронні торги з продажу предмета іпотеки, а саме незавершеного будівництва житлового будинку загальною площею 195,4 кв м та земельної ділянки площею 0,08 га, кадастровий номер 2123255100:01:006:0040, розташованих по АДРЕСА_1 ; переможцем торгів стала ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 392515 від 13 березня 2019 року (Т. 2 а. с. 36-37).

23 березня 2019 року приватний виконавцем складено Акт про реалізацію предмета іпотеки у виконавчому провадженні № 56631901, яким зафіксовано, що переможцем електронних торгів визнано ОСОБА_1 , ціна продажу предмета іпотеки склала 316 000 грн., які включаючи гарантійний внесок перераховано покупцем 26 березня 2019 року (Т. 2 а. с. 39-40).

Разом з цим, 25 березня 2019 року представник ОСОБА_2 – адвокат Ракущинець А.А. звернувся в суд із позовом до Державного підприємства «СЕТАМ» та приватного виконавця Крегула Івана Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання недійсними вищезазначених електронних торгів та їх результатів.

Ухвалою Перечинського районного суду від 30 травня 2019 року заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Пшеницької Галини Василівни задоволено — залучено до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Згідно п. 1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року (далі – Порядок), електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Як роз`яснено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця – учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством, щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів – це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Згідно ч. 1 ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Частиною 4 статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей та цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їх суті.

Наведене узгоджується з нормами ч. 4 ст. 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їх суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (ст. 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

Згідно п. 4 розділу X Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця.

В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно; номер лота реалізованого майна (п. 5 розділу X Порядку).

У постанові від 5 червня 2018 року у справі № 910/856/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є ДВС та організатор електронних торгів. Покупцем, відповідно, є переможець електронних торгів.

Відповідно до 4 ст. 263 ЦПК України при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з наведеного, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці — ДВС та організатор електронних торгів — та покупець — переможець електронних торгів.

У пункті 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року судам роз`яснено, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів або іншої заінтересованої особи, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно, виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Звертаючись із позовом про визнання недійсними електронних торгів, представник ОСОБА_2 пред`явив позов лише до однієї зі сторін правочину — продавців: приватного виконавця Крегула Івана Івановича та організатора електронних торгів Державного підприємства «СЕТАМ». Переможець оскаржуваних прилюдних торгів ОСОБА_1 була залучена до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Таким чином, у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, як відповідачі мають залучатись усі сторони правочину — виконавець, організатор торгів і переможець.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 6 лютого 2018 року у справі № 911/845/17 та від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17. У наведених постановах суд касаційної інстанції висловив позицію, що відчуження майна на спірних електронних торгах є багатостороннім правочином і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі, крім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача підлягає до задоволення – ОСОБА_1 як покупця майна з метою уникнення порушення її прав або обов`язків слід залучити у якості співвідповідача до участі у справі.

Крім цього, відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 187 цього Кодексу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ЦПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

Згідно ч. 1 ст. 193 цього Кодексу відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Таким чином, суд також вважає за доцільне встановити ОСОБА_1 як співвідповідачу строк для подання відзиву на позов та роз`яснити їй право пред`явити зустрічний позов у цей самий строк.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 51, 182-183, 258-261 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

клопотання – задовольнити.

Залучити до участі у цивільній справі № 304/467/19 за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «СЕТАМ» та приватного виконавця Крегула Івана Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання недійсними електронних торгів та їх результатів, як співвідповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 191 ЦПК України ОСОБА_1 як відповідач протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали може подати:

- суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

- позивачу, іншим відповідачам та третій особі - копії відзиву та доданих до нього документів.

Згідно ч. 1 ст. 193 ЦПК України ОСОБА_1 як відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

До відзиву на позовну заяву застосовуються правила, встановлені частинами третьою – п`ятою статті 178 ЦПК України.

Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 27 січня 2021 року.

Головуючий: Ганько І. І.