Рішення № 9457254, 11.05.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.05.10           Справа № 18/2-10. за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш», м. Суми

про стягнення 9014 грн. 02 коп.

          Суддя Заєць С.В.

За участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Гадяцький В.Є., довіреність від 12.01.2010 р.

СУТЬ СПОРУ: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 9014 грн. 02 коп. штрафу за недопоставку товару та за поставку товару з простроченням строку, передбаченого договором від 19.06.2009 р. № 1067/09, укладеним між сторонами.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у позові, посилаючись на те, що нарахування штрафних санкцій до постачальника (відповідача) є необґрунтованим та безпідставним, оскільки позивачем (покупцем) були порушені строки оплати за отриманий товар, що, у свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України надає другій стороні право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитися від його виконання частково або у повному обсязі.

Позивач у поясненні по справі від 25.02.2010 р. та поясненні щодо відзиву від 22.03.2010 року вважає заперечення відповідача необґрунтованими та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача подав письмове обґрунтування своєї позиції у справі з урахуванням пояснень позивача, в якому наполягає на тому, що порушення строків поставки виникло внаслідок неправомірних дій позивача, тому просить звільнити відповідача від відповідальності на підставі ч. 3 ст. 219 Господарського кодексу України, та припинити провадження у справі в частині стягнення штрафу за недопоставку товару, оскільки вважає, що в цій частині зобов’язання у відповідача відсутні, з огляду на те, що договір був розірваний в односторонньому порядку відповідачем, про що свідчить лист відповідача № 04/09-7875 від 23.11.2009 р.

У судове засідання 11.05.2010 року позивач подав підсумкові пояснення по справі, в яких наполягає на задоволенні позовних вимог, заперечення відповідача вважає необґрунтованими та просить розглянути справу без участі представників позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

19.06.2009 року між позивачем – ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» та відповідачем – ВАТ «Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш» було укладено договір поставки № 1067/09, відповідно до умов якого постачальник (відповідач) зобов’язується передати у власність покупцю (позивач) вузли та деталі для двигунів генераторів та трансформаторів по найменуванню, у кількості та по цінам згідно зі специфікацією № 1, що є невід’ємною частиною цього договору, а покупець (позивач) зобов’язується прийняти товар та сплатити його на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.2 договору загальна вартість товару становить 147567 грн. 54 коп.

Згідно з п. 3.3 поставка товару здійснюється постачальником протягом 45 календарних днів з дня укладення договору.

Як зазначає позивач, договір було підписано представником відповідача 26.06.2009 року, тому строк поставки продукції - до 12.08.2009 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив позивачу продукцію на суму 129640 грн. 01 коп., що підтверджується видатковими накладними № ГП-0312 від 31.07.2009 р. (на суму 24630,96), № ГП-0314 від 31.07.2009 р. (на суму 10261,38 грн.), № ГП-0365 від 17.08.2009 р. (на суму 55881,67 грн.), № ГП-0373 від 19.08.2009 р. (на суму 24541,00 грн.), № ГП-0387 від 25.08.2009 р. (на суму 14325,00 грн.)

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив свої зобов’язання за договором, а саме поставив товар не у повному обсязі (вартість недопоставленої продукції становить 17927 грн. 53 коп.) та з порушенням строків, встановлених п. 3.3 договору.

Відповідно до п. 7.1 договору у разі порушення терміну поставки, недопоставки, не поставки товару постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 8 % від вартості не поставленого, поставленого з порушенням терміну, недопоставленого товару.

Згідно з поданим розрахунком розмір штрафу складає 9014 грн. 02 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, договір № 1067/09 від 19.06.2009 року був укладений між сторонами за результатами проведеного тендеру.

Згідно з тендерною пропозицією, відповідач пропонував позивачеві продукцію 2009 року. Однак, у листах від 09.09.09 р. та від 19.10.2009 р. просив переглянути умови договору та прийняти замість недопоставлених термометрів ТКП 160Cr-0-120 гр (6-10 м) згідно зі специфікацією № 1 до Договору поставки № 1067/09 від 19.06.2009 р., прилади 2002 року виготовлення або розглянути можливість заміни даної позиції поставки на іншу продукцію.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на адресу відповідача направлялася вимога від 09.11.2009 р. про перерахування на рахунок позивача штрафу у розмірі 9014 грн. 02 коп., розрахованого від вартості недопоставленої та поставленої з порушенням строку продукції, та поставку термометрів ТКП 160Cr-0-120 гр (6-10 м) згідно зі специфікацією № 1 до Договору поставки № 1067/09 від 19.06.2009 р. у кількості 12 шт. загальною вартістю 17927 грн. 53 коп.

У відповіді на вимогу від 23.11.2009 року відповідач відмовився від оплати штрафу та виконання свого зобов’язання щодо поставки недопоставленої продукції, посилаючись на систематичне порушення позивачем строків оплати поставленої продукції та просив вважати договір № 1067/09 від 19.06.2009 року розірваним.

Відповідно до ст.. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст.. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Заперечення відповідача щодо порушення позивачем своїх зобов’язань за договором щодо оплати продукції та, як наслідок, застосування ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин, судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Частинами першою та другою статті 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання; при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що покупець (позивач) здійснює оплату на поточний рахунок постачальника за фактом поставки товару протягом 5-ти календарних днів.

Виходячи з умов договору та суті зобов’язання поставка товару передує виконанню обов'язку з його оплати, тому посилання відповідача на те, що можливість поставки продукції залежала від оплати товару позивачем, не приймається судом.

З огляду на вищевикладене, необґрунтованим суд вважає і прохання відповідача про застосування положень ч. 3 ст. 219 Господарського кодексу України про звільнення його від відповідальності за прострочення поставки товару.

Посилання відповідача на відсутність у нього зобов’язання за договором щодо поставки недопоставлених приладів у зв’язку з припиненням дії договору внаслідок його розірвання відповідачем в односторонньому порядку на підставі п. 12.2 договору та ст.. 611 Цивільного кодексу України, є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи.

Як зазначає позивач та свідчать матеріали справи, лист № 04/09-7875 від 23.11.2009 р., на який посилається відповідач є відповіддю на вимогу позивача про сплату штрафних санкцій, а не пропозицією про розірвання договору у розумінні ст.. 188 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач не подав доказів сплати штрафу у розмірі 9014 грн. 02 коп., позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню державне мито в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш» (40020, м. Суми, проспект Курський, 6, код 00220434) на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (49107, м. Дніпропетровськ, вул.. Запорізьке шосе, 22, код 23359034) 9014 грн. 02 коп. штрафу, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ          С.В. ЗАЄЦЬ

Суддя