Вирок № 94572305, 01.02.2021, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/1782/20

1-кп/241/110/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2021 року

Першотравневий районний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Чудопалової С.В.,

при секретарі Небиліченко Т.В.

за участю прокурорів Боровікової А.А. Антонова Є.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12020050710000388 від 16.09.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Билбасівка Словянського району Донецької області, громадянина України, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-02.02.2005 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

-14.06.2006 Сакським міськрайонним судом АР Крим за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;

-13.09.2006 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, за ч.4 ст. 70 КК України остаточно призначено 4 роки 4 місяці позбавлення волі;

-10.09.2010 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі;

-13.12.2012 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту на строк 4 місяці;

-18.05.2013 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 186, ст. 72 КК України до 4 років позбавлення волі, за ст. 71 КК України остаточно призначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі;

-16.12.2020 Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік;

за ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, при наступних обставинах .

Так, ОСОБА_1 12 вересня 2020 року, приблизно о 18:00 годині, правомірно знаходячись на території приватного підприємства «Сільком» (код ЄДРПОУ 32954645, юридична адреса: вул. Громової, буд. 69, м. Маріуполь Донецької області, 87548), розташованій за адресою: вул. Степова буд. 1, с. Азовське, Мангушського району Донецької області, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету наживи, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого незаконного збагачення, розуміючи протиправний характер своїх дій, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, викрав п`ять металевих листів, розмірами 1,24х75 см., 1,29х95 см., 1,29х95 см., 73х72 см., 95х82 см., які виготовлені з чорного металу, загальною вагою 120 кг, загальною вартістю 588 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_2 , після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю вину визнав, не оспорював фактичні обставини справи та надав пояснення, аналогічні викладеним в обвинувальному акті. Пояснив, що 12 вересня 2020 року на території підприємства «Сільком», що знаходиться в с. Азовському викрав 5 металевих листів, після чого з місця вчинення злочину втік. Не оспорював найменування, кількість та вартість викраденого майна. У скоєному розкаявся, просив суворо не карати, оскільки він є єдиним годувальником у родині та має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, покарання просив призначити на розсуд суду.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності та істиності позицій обвинуваченого, тому, враховуючи думку прокурора, обвинуваченого, суд в порядку ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Заслухавши обвинуваченого, прийнявши до уваги добровільне визнання ним своєї вини, оцінивши досліджені судом докази, суд вважає, що дане кримінальне правопорушення вчинив обвинувачений ОСОБА_1 та його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує особу обвинуваченого, обставини, що впливають на його відповідальність.

Обираючи вид і міру покарання ОСОБА_1 , суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, що даний злочин відноситься до категорії нетяжких злочинів, ту обставину, що тяжких наслідків не настало, майно потерпілому повернуто, та останній не має до нього претензій , не наполягав на суворій мірі покарання, дані про його особу: те що він офіційно не працевлаштований, але займається роботою за наймом, за місцем проживання характеризується задовільно, має родину та на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, його відношення до вчиненого ним кримінального правопорушення, а також пом`якшуючу його покарання обставину - щире каяття, обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

За таких обставин, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без відбування покарання у вигляді позбавлення воліта попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції його від суспільства, що є підставою для звільнення від відбування покарання з випробуванням із застосуванням вимог ст.ст. 75, 76 КК України.

Враховуючи що ОСОБА_1 вироком Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 16.12.2020 року засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням за ст.ст. 75, 76 КК України на 1 рік, а дане кримінальне правопорушення він скоїв до постановлення вироку Іллічівським районним судом м.Маріуполя, то суд вважає за необхідне призначити йому остаточне покарання за сукупністю злочинів за правилами ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та згідно ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №199/1496/17 від 23.09.2019 , кримінально-правові норми, передбачені статтями 70,75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів у тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком, суд визначає остаточне покарання згідно ч.4 ст.70 КК України, а також звільняє особу від відбування остаточного покарання, встановивши іспитовий строк за правилами ст.75 КК України. Самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність.

З урахуванням вищевикладених даних щодо винної особи, обставин, що пом`якшують покарання, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання, тому на підставі ст.75 КК України його необхідно звільнити від відбування призначеного остаточного покарання з випробуванням та визначенням іспитового строку, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування запобіжний захід не обирався. Цивільний позов не заявлено.

На підставі ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 необхідно стягнути витрати за проведення судової експертизи у розмірі 490,35 грн.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , визнати винним за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням на 2 (два) роки, та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за даним вирокомбільш суворим, призначеним за вироком Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 16.12.2020 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи № 1/20-654 від 25.09.20 у розмірі 490 (чотириста дев`яносто) гривень 35 копійок.

Речові докази: п`ять металевих листів, розмірами 1,24х75 см., 1,29х95 см., 1,29х95 см., 73х72 см., 95х82 см., що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - залишити у володінні останнього.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд Донецької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя С.В. Чудопалова