Вирок № 94571442, 02.02.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Код суду 233 Справа № 233/4853/20

Вирок

Іменем України

02 лютого 2021 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Леміщенко О.О., при секретарі судового засідання Арбузовій Ю.В., за участі прокурора Янюк Я.Ю., представника потерпілого Малишевої Л.О., захисників Коваленка В.В., Новікова О.О., Бєляєва В.О., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020050380000803 від 18 вересня 2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Костянтинівка Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, має середню спеціальну освіту, не працює, холостий, дітей не має, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Костянтинівка Донецької області, РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, має початкову середню освіту, не працює, холостий, дітей не має, в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Бобруйськ Могілевської області, РНОКПП НОМЕР_3 , громадянина України, має базову середню освіту, не працює, холостий, дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 03.08.2011 року Добропільским міськрайонним судом Донецької області за ст.ст. 289 ч. 3, 187 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 03.02.2015 року умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 12 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2020 року приблизно о 13 годині, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 разом із своїм знайомим ОСОБА_1 проходили біля будинку №56 по вул. Громова в м. Костянтинівка Донецької області , де побачили контейнер для збору твердих та харчових відходів. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме вищевказаного контейнеру. Далі ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_1 здійснити таємне викрадення контейнеру, на що останній відповів згодою, тим самим вступив з ним в злочинну змову з метою викрадення чужого майна.

Після цього ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1 зустріли свого знайомого ОСОБА_2 , якому теж запропонував здійснити таємне викрадення контейнеру для збору твердих та харчових відходів, який знаходився поблизу будинку №56 по вул. Громова в м. Костянтинівка, на що ОСОБА_2 відповів згодою, тим самим вступив з ними в злочинну змову з метою викрадення чужого майна.

З метою скоєння кримінального правопорушення, ОСОБА_3 за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , пришукав візок, з яким діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прийшов до будинку №56 по вул. Громова в м. Костянтинівка Донецької області , де знаходився раніше примічений металевий контейнер.

18.09.2020 приблизно о 13 годині 30 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_1 , за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , перебуваючи біля будинку №56 по вул. Громова в м. Костянтинівка Донецької області, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, підійшли до контейнера для збору твердих та харчових відходів, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, а ОСОБА_3 - повторно, погрузили його на заздалегідь пришуканий візок, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим втекли, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши МКП «Комунтранс» матеріальний збиток на суму 330,46 грн.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та пояснив, що він офіційно не працює, заробляє тим, що збирає на смітниках вторинну сировину та здає на пункти приймання. На початку вересня 2020 року він побачив біля будинку №56 по вул. Громова в м. Костянтинівка металевий контейнер для сміття без дна. Він подумав, що цей контейнер нікому не потрібний та вирішив його здати на пункт прийому металобрухту. Оскільки контейнер був важкий, то йому потрібна була допомога, тому він вирішив залучити до цього своїх знайомих, з якими потім мав намір розділити отримані за нього гроші. 18.09.2020 року в денний час він зустрів свого знайомого ОСОБА_1 , якому запропонував забрати контейнер разом. Для перевезення контейнера він взяв з дому возик. Дорогою вони зустріли свого знайомого ОСОБА_2 , якому він також запропонував приєднатись до них, щоб погрузити контейнер на возик та відвезти на металобрухт, на що він погодився. Прийшовши до будинку №56 по вул. Громова в м. Костянтинівка, вони втрьох завантажили контейнер на возик та повезли до приймального пункту. Дорогою їх зупинили сторонні особи та викликали поліцію. В теперішній час розкаявся в скоєному.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та пояснив, що 18.09.2020 року в денний час він зустрів свого знайомого ОСОБА_3 , який попросив його допомогти забрати сміттєвий контейнер від будинку №56 по вул. Громова в м. Костянтинівка, на що він погодився. При собі ОСОБА_3 мав металевий возик на колесах. Дорогою вони зустріли ще одного знайомого - ОСОБА_2 , якому ОСОБА_3 запропонував до них приєднатись, щоб допомогти вивезти контейнер, на що він також погодився. Втрьох вони прийшли до місця, вказаного ОСОБА_3 . Контейнер був старий, без дна, лежав на боку, тому він подумав, що цей контейнер вже нікому не потрібний і нічого поганого не буде, якщо вони його заберуть. Якщо б контейнер був цілий, він би погодився його забирати. Тоді вони втрьох погрузили контейнер на возик та повезли, напрямок руху вказував ОСОБА_3 . Дорогою сторонні особи викликали поліцію і їх затримали. В теперішній час розкаявся в скоєному.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та пояснив, що 18.09.2020 року в денний час він зустрів своїх знайомих ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які кудись йшли з возиком. Вони пояснили йому, що йдуть забрати металевий контейнер для сміття і попросили про допомогу, і він погодився їм допомогти. Прийшовши він побачив, що контейнер не має дна, тому він не подумав, що за те, що вони його заберуть, буде якась відповідальність. Вони втрьох завантажили контейнер на возик та повезли, а дорогою їх затримали працівники поліції, яких хтось викликав. В теперішній час розкаявся в скоєному.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченими, вина кожного із них окремо підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Так, допитана в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_4 пояснила, що вона працює на посаді юриста у МКП «Комунтранс». Металевий контейнер для сміття, який знаходився біля будинку №56 по вул. Громова в м. Костянтинівка, перебуває на балансі у МКП «Комунтранс». Контейнер дійсно не мав дна, але він повинен був бути відремонтований найближчим часом, після чого міг ще експлуатуватись.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 18.09.2020 року на ділянці місцевості, розташованій на узбіччі проїжджої частини вул. Громова біля буд №47 по вул. Леваневського в м. Костянтинівка були оглянуті металевий бак для сміття без дна та візок на колесах з металевою ручкою. Як пояснили присутні при огляді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , металевий бак на це місце вони привезли на візку від будинку №56 по вул. Громова в м. Костянтинівка. Після огляду металевий бак та візок були вилучені до Костянтинівського ВП.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 18.09.2020 року місцем скоєння кримінального правопорушення є ділянка місцевості на відстані приблизно 7 м від під`їзду №1 будинку №56 по вул. Громова в м. Костянтинівка , яка є площадкою для сміттєвих баків.

В ході проведення огляду місця події 18.09.2020 року було проведено зважування баку з чорного металу без дна, пофарбованого у зелений колір, і його вага склала 62 кг.

Відповідно до висновку експертизи №2/20-900 від 23.09.2020 року ринкова вартість брухту чорного металу (баку для сміття) загальною вагою 62 кг за цінами ринку брухту чорних металів станом на 18.09.2020 року могла становити 330,46 грн.

В ході проведення слідчого експерименту 29.09.2020 року ОСОБА_1 в присутності захисника Бєляєва В.О. детально розказав та показав на місці про обставини скоєння кримінального правопорушення, а саме про те, як він спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 скоїв крадіжку металевого бака для сміття від будинку №56 по вул. Громова в м. Костянтинівка.

В ході проведення слідчого експерименту 29.09.2020 року ОСОБА_3 в присутності захисника Новікова О.О. детально розказав та показав на місці про обставини скоєння кримінального правопорушення, а саме про те, як він спільно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїв крадіжку металевого бака для сміття від будинку №56 по вул. Громова в м. Костянтинівка.

В ході проведення слідчого експерименту 29.09.2020 року ОСОБА_2 в присутності захисника Коваленка В.В. детально розказав та показав на місці про обставини скоєння кримінального правопорушення, а саме про те, як він спільно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 скоїв крадіжку металевого бака для сміття від будинку №56 по вул. Громова в м. Костянтинівка.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд знаходить їх логічними, послідовними та такими, що не суперечать одне одному.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вина кожного з обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах доведена повністю, а їх дії слід кваліфікувати таким чином:

-дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб;

-дії та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб;

-дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання кожному з обвинувачених, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кожним з них кримінальних правопорушень, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особи обвинувачених, їх ставлення до скоєного.

Як обставини, що пом`якшують покарання кожного з обвинувачених окремо, суд враховує їх щире каяття.

Як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує рецидив злочинів.

При дослідженні особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, перебуває на обліку у наркологічному диспансері м. Костянтинівка, на обліку в інших диспансерах м. Костянтинівка не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, працездатний, але офіційно не працевлаштований, міцних соціальних зв`язків не має.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №619 від 13.10.2020 року ОСОБА_1 в період вчинення інкримінованого діяння виявляв психічні та поведінкові порушення внаслідок вживання алкоголю зі шкідливими наслідками, стан нестійкої ремісії; за психічним станом міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, під дію ст. 20 КК України (обмежена осудність) не підпадає; не перебував у тимчасово хворобливому стані, за психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ним. В даний час виявляє психічні та поведінкові порушення внаслідок вживання алкоголю зі шкідливими наслідками, стан нестійкої ремісії, за своїм психічним станом повністю усвідомлює свої дії та керує ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Відповідно до досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_1 , складеної Костянтинівським міськрайонним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області, орган пробації вважає, що його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства ( у т.ч. окремих осіб).

При дослідженні особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено,що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але судимості погашені, на обліках в диспансерах м. Костянтинівка не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, працездатний, але офіційно не працевлаштований, стійких соціальних зв`язків не має.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №621 від 13.10.2020 року ОСОБА_2 в період вчинення інкримінованого діяння виявляв емоційно-нестійкий розлад особистості, психічні та поведінкові порушення внаслідок вживання алкоголю зі шкідливими наслідками; за психічним станом міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, під дію ст. 20 КК України (обмежена осудність) не підпадає; не перебував у тимчасово хворобливому стан, за психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ним. В даний час виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості, психічні та поведінкові порушення внаслідок вживання алкоголю зі шкідливими наслідками, за своїм психічним станом повністю усвідомлює свої дії та керує ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Відповідно до досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_2 , складеної Костянтинівським міськрайонним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області, орган пробації вважає, що його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства ( у т.ч. окремих осіб).

При дослідженні особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він має одну незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість; перебуває на обліку у психіатричному диспансері м. Костянтинівка, на обліку в інших диспансерах м. Костянтинівка не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, працездатний, але офіційно не працевлаштований, стійких соціальних зв`язків не має.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №620 від 13.10.2020 року ОСОБА_3 в період вчинення інкримінованого діяння страждав на органічний розлад особистості внаслідок ЧМТ (2015 рік) з помірно вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням, афективними порушеннями, суіцидальною налаштованістю; виявляв розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, канабіоїдів, синдром залежності; не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними (підпадає під дію ст. 20 КК України); не перебував у тимчасово хворобливому стані (виняткові стани: патологічний афект, патологічне сп`яніння, реакція «короткого замикання», сутінковий розлад свідомості та ін.). На даний час страждає на органічний розлад особистості внаслідок ЧМТ (2015 рік) з помірно вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням, афективними порушеннями, суіцидальною налаштованістю, виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, канабіоїдів, синдром залежності; у зв`язку з наявністю виражених органічних змін, інтелектуально-мнестичного зниження, зниження критичних і прогностичних здібностей не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними; потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку та вирішення соціальних питань.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 КК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнання судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

Враховуючи висновок згаданої вище експертизи, суд на підставі ст. 20 КК України визнає ОСОБА_3 обмежено осудним і враховує цю обставину при призначенні йому покарання.

Відповідно до досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , складеної Костянтинівським міськрайонним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області, орган пробації вважає, що його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Тож, беручи до уваги досудові доповіді з інформацією про соціально-психологічні характеристики обвинувачених, з урахуванням осіб винуватих, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення, перевиховання та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у виді обмеження волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, а ОСОБА_3 - у виді обмеження волі на строк, в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, ближче до нижньої межі, та не знаходить підстав для призначення більш суворого покарання.

Однак, з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання, відомостей про особи обвинувачених, їх критичного ставлення до скоєного, що свідчить про намір стати на шлях виправлення та перевиховання, та дають підстави вважати, що можливість соціальної реабілітації не втрачена, і виправлення кожного з них можливе без реального відбування покарання, суд приходить до висновку про можливість застосування відносно них положень ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком з покладенням обов`язків, передбачених у ст. 76 КК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальне правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру у виді, в тому числі, надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Приписами ч. 2 ст. 504 КПК України встановлено, що суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

Згідно з рекомендаціями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких є критерієм обмеженої осудності (ч. 1 ст. 20, ч. 2 ст. 94 КК України). Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду.

Відповідно до п. 8 зазначеної постанови, така допомога може надаватися особам незалежно від виду призначеного їм покарання, якщо воно пов`язане з позбавленням волі, то здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покладається на медичну службу кримінально-виконавчих установ, а якщо не пов`язане, - на психіатричні заклади охорони здоров`я за місцем проживання засуджених.

Таким чином, з огляду на стан психічного здоров`я ОСОБА_3 , керуючись ст. ст. 93, 94 КК України, суд вважає за необхідне, враховуючи його обмежену осудність, застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку у психіатричному закладі охорони здоров`я за місцем проживання засудженого.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлені.

Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні проведено судову експертизу фахівцями Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідження в сумі 326,90 грн. на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинувачених в рівних частках з кожного.

Під час досудового розслідування відповідно до ухвали слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2020 року накладено арешт на візок, який використовувався обвинуваченими для полегшення вчинення кримінального правопорушення, який після набрання вироком законної сили необхідно скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.

Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Запобіжні заходи відносно обвинувачених станом на день розгляду справи не застосовані.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі;

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Нагляд за ОСОБА_1 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави 108 (сто вісім) грн. 97 коп. процесуальних витрат.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Нагляд за ОСОБА_2 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 108 (сто вісім) грн. 97 коп. процесуальних витрат.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Нагляд за ОСОБА_3 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем проживання засудженого.

На підставі ч. 2 ст. 20 КК України застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру в виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку у психіатричному закладі охорони здоров`я за місцем мешкання засудженого.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 108 (сто вісім) грн. 97 коп. процесуальних витрат.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2020 року на візок, вилучений під час огляду місця події 18 вересня 2020 року, після набрання вироком законної сили, - скасувати.

Речові докази:

-металевий бак для сміття, переданий під розписку представнику МКП «Комунтранс» Тимченко В.П., - вважати повернутим власнику;

-візок, переданий на зберігання до КЗ Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області відповідно до квитанції №1778 від 18.09.2020 року - конфіскувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя О.О. Леміщенко