Ухвала суду № 94571151, 02.02.2021, Печенізький районний суд Харківської області

Справа № 633/544/20

н/п 1-кп/633/25/21

УХВАЛА

"02" лютого 2021 р. Печенізький районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Цимбалістенко О.В. ,

секретаря судового засідання- Панченко С.В. ,

за участю прокурора - Хмелевського А.О.

обвинуваченої - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника адвоката- Ліпчанський В.В.,

захисника адвоката- Зінченко Ю.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Печеніги направлений прокурором Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Хмелевським А.О. обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220760000007 від 05.01.2018 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Витязівка Бобринецького району Кіровоградської області, громадянка України,одружена, з вищою освітою, працююча начальником відділу освіти Печенізької районної адміністрації, раніше не судима, зареєстрована та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366, ч.5 ст. 191 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Ківшарівка Куп`янського району Харківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, працюючого директором ТОВ «СК ТЕПЛОЕНЕРГІЯ», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366, ч.5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яких повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366, ч. 5 ст. 191 КК України розподілено судді Цимбалістенко О.В.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово. Зазначив, що обвинувальний акт підсудний Печенізькому районному суду Харківської області,складений у відповідності до вимогами КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту прокурору немає. Клопотань щодо проведення закритого судового засідання ним не заявлено.

Зазначив, що в екземплярі обвинувального акту, що наявний у прокурора зазначена дата його складання та затвердження, наполягав, що в обвинувальному акті, міститься формулювання обвинувачення, а саме після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення на аркушах 5, 6, 10, 11, 12 обвинувального акту, вважав що воно містить усі необхідні данні, які має містити формулювання обвинувачення.

Представник потерпілого в судове засідання не прибула, подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд підготовчого судового засідання у її відсутність.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Зінченко Ю.В. заперечував проти призначення справи до судового розгляду, посилався на невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, відсутність дати складання та затвердження обвинувального акту, зазначив, що на його думку його підзахисний не набув статусу обвинуваченого, оскільки у тексті обвинувального акту, він зазначений як підозрюваний у тому числі і у тій частині на яку прокурор посилається як на формулювання обвинувачення, посилався на порушення вимог ст. 3, 42, 277 КПК України. Просив повернути обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 адвокат Ліпчанський В.В. заперечував проти призначення справи до судового розгляду, посилався на невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, відсутність дати складання та затвердження обвинувального акту, не зазначення кількості аркушів, що складають додатки до обвинувального акту. Зазначив, що на його думку його підзахисна також не набула статусу обвинуваченої з тих самих підстав. Просив повернути обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків.

Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.

Суд ознайомившись з обвинувальним актом та доданими до нього матеріалами, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає, що обвинувальний акт слід повернути прокурору з наступних підстав.

Згідно ст. 314 ч.3 п.3 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Згідно п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до висновків, які містяться у Постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року, суду належить проаналізувати точний зміст положень пункту 5 частини другої статті 291 КПК, а також норм, що формують інститут обвинувачення у чинному кримінальному процесуальному законодавстві.

Згідно з зазначеною нормою цього закону обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Аналіз юридичної складової цієї норми свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників:

1) фактичних обставин кримінального правопорушення;

2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва "формула обвинувачення");

3) формулювання обвинувачення.

При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Наведений вище аналіз містить чітке визначення трьох складових частин обвинувального акту з урахуванням вимог чинного кримінального процесуального законодавства, який згідно висновків Верховного Суду України вказує на обов`язковість формулювання обвинувачення, як складової частини у змісті обвинувального акту.

Разом з цим, відсутність у змісті обвинувального акту фактично визначеної частини «формулювання обвинувачення» є процесуальною перешкодою для суду та певних учасників процесу щодо належного виконання процесуальних дій та обов`язків, а саме: Роз`яснення обвинуваченим суті обвинувачення (ст.348 КПК України); Визначення меж судового розгляду (ст.337 КПК України); зміна обвинувачення в суді (ст.338 КПК України); Погодження зміни обвинувачення (ст.341 КПК України); неможливості чітко визначення у мотивувальній частині вироку формулювання обвинувачення, яке пред`явлено особі і визнане судом недоведеним (п.1 ч.3 ст.374 КПК України).

Порушення зазначених процесуальних норм є процесуально неприпустимим, оскільки вони впливають на реалізацію під час судового розгляду таких загальних засад кримінального провадження, як презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, які гарантуються сторонам нормами глави 2 КПК України.

Суд приходить до висновку, що з урахуванням наявності за версією органу досудового розслідування складу злочину, встановленого при досудовому розслідуванні, а також за умови відсутності у змісті обвинувального акту окремого розділу з визначенням «формулювання обвинувачення», не має можливості визначити чітко межі судового розгляду, що об`єктивно може порушити права обвинуваченого, зокрема його право на захист.

Разом зцим, належить врахувати те, що необхідність дотримання при судовому розгляді вказаних загальних засад судочинства підтверджується практикою Європейського суду та змістом норм Європейської конвенції про захист прав людиниі осново положних свобод, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства.

Зокрема відповідно до підпункту «а» пункту 3 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи ("Девеер проти Бельгії" від 27 лютого 1980 року).

Конкретності саме змісту обвинувачення стосується й рішення Європейського суду у справі "Маттоціа проти Італії" від 25 липня 2000 року, на яке міститься посилання у заяві прокурора до Верховного Суду України, що відображає послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття "обвинувачення" національними судами.

Таким чином, на підставі встановлених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення з урахуванням п.13 ч.1 ст.3 КПК України, зміст формулювання обвинувачення, як складової частини обвинувального акта, має містити формулювання вчиненого особою діяння, передбаченого КК України, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів його вчинення, тобто обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, що передбачені нормами ст. 91 КПК України.

За таких обставин, вимога законодавця щодо наявності в обвинувальному акті окремої складової частини, передбаченої п.5 ч.2 ст.291 КПК України - формулювання обвинувачення, є імперативною.

Вищенаведене свідчить про необхідність конкретизації формулювання обвинувачення у змісті обвинувального акту № 12018220760000007 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яких повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366, ч. 5 ст. 191 КК України.

Окрім того, згідно п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити дату та місце його складення та затвердження.

В порушення вказаної норми в обвинувальному акті не зазначено повністю дату його складання та затвердження, а вказано лише місяць та рік.

Вказані недоліки обвинувального акту не можуть бути усунені шляхом зміни обвинувачення в суді згідно ст.338 КПК України, оскільки зазначені обставини не є новими фактичним обставинами кримінального правопорушення.

Таким чином, в порушення вимог п.п. 5,9 ч. 2 ст. 291 КПК України, вказаний обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення та дати складання та затвердження обвинувального акту.

Отже, обвинувальний акт не відповідає вимогам п.п. 5, 9 ч. 2 ст. 291 КПК України, що є підставою для його повернення прокурору згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 91, 291, 314 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220760000007 від 05.01.2018 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366, ч. 5 ст. 191 КК України- повернути прокурору Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Хмелевському А.О., для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі суду недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Печенізький районний суд Харківської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя О.В. Цимбалістенко