Рішення № 94570910, 22.01.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

22.01.2021 227/4755/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Левченка А.М.,

за участю секретаря судового засідання Черкасової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Неживий Антон Володимирович до Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про скасування арешту на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про скасування арешту на нерухоме майно.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після його смерті залишилась спадщина, яка складається з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 1422086600:01:000:1993. З метою отримання свідоцтва на право на спадщину звернувся до нотаріуса, але було відмовлено у видачі необхідних документів, оскільки відділом ДВС Добропільського району на підставі постанови №АА 463438 від 15.04.2010 року було накладено арешт на нерухоме майно. З метою скасування арешту позивач звертався до відділу ДВС, але було повідомлено, що скасувати арешт можливо лише в судовому порядку. Позивач вважає, що його спадкові права були порушені, тому просить скасувати арешт накладений на нерухоме майно, що належало ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_1 ), а саме: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 1422086600:01:000:1993.

Позивач та його представник – адвокат Неживий А.В. в судове засідання не з`явились, але від останнього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача також в судове засідання не з`явився, але від начальника Добропільського МРВ ДВС надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, просив прийняти рішення на розсуд суду. Відзив на позовну заяву, заперечення або пояснення по справі на адресу суду не надходило.

З урахуванням ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, відповідно до вищенаведених положень Конституції України та Конвенції, кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно норм ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільного права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно до ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Право на захист власності викладено у ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно бути виправданим, а таким воно є, якщо здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу» та з дотриманням «справедливого балансу». У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою ст.1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось відповідачем, батьком позивача є ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Новоторецьке Добропільського району Донецької області у віці 52 років (а.с.17).

Як стверджує позивач, після смерті батька залишилось спадкове майно, яке він бажає прийняти у спадщину.

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу від 19.05.1992 року, ОСОБА_2 придбав у власність жилий будинок з надвірними побудовами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9-12).

Також ОСОБА_2 , на підставі державного Акту на право власності на земельну ділянку, який виданий розпорядженням голови Добропільської районної державної адміністрації №300 від 28.07.2010 року, належала земельна ділянка площею 2,0000 га, яка розташована на території Новоторецької сільської ради для ведення особистого селянського господарства (а.с.13).

Відповідно до повідомлення Добропільського МРВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) №17.27-47434 від 03.11.2020 року встановлено, що згідно АСВП на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 , а саме:

- ВП 15733748 по виконанню ухвали від 24.06.209 року, виданої Жовтневим р/судом м.Дніпропетровська, про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Приватбанк» в розмірі 1476555,51 грн. (солідарно), яке було закінчено в порядку п.9 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»;

- ВП 24684772 по виконанню виконавчого листа №6-1359 від 02.04.2009 року виданий Дніпровським р/судом м.Київ, про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь АКБ «Укрсоцбанк» в розмірі 22464,39 грн., яке було повернуто стягувачу в порядку п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»;

- ВП 26306496 по виконанню виконавчого листа №6-1359 від 02.04.2009 року виданий Дніпровським р/судом м.Київ, про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь АКБ «Укрсоцбанк» в розмірі 2206439,41 грн., яке було повернуто стягувачу в порядку п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Додатково повідомлено, що станом на 03.11.2020 року відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на виконанні у відділі не перебуває (а.с.15).

Також згідно повідомлення Добропільського МРВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) №17.27-51605 від 16.11.2020 року встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна постановою АА №463438 від 15.04.2010 року накладено арешт на все нерухоме майно, яке належить на праві особистої власності ОСОБА_2 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 . З зазначеної довідки не можливо встановити на підставі якого виконавчого документа винесено постанову про арешт майна АА №463438 від 15.04.2010 року, у зв`язку із закінченням трирічного терміну зберігання виконавчих проваджень та повідомлено ОСОБА_1 про право звернення до суду із заявою про зняття арешту (а.с.16, 17).

Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Добропільського районного нотаріального округу Молодняк О.В. №01/02-14 від 12.01.2021 року встановлено, що нею 12.03.2014 року була відкрита спадкова справа №12/2014 до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 , яку він подав на особистому прийому 12.03.2014 року.

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 13.03.1987 року Новоторецькою сільрадою Добропільського району Донецької області, актовий запис №5 підтверджується, що батьком позивача ОСОБА_1 дійсно є ОСОБА_2 .

З інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру боржників від 30.11.2020 року встановлено, що за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 інформація щодо боргів відсутня (а.с.14).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ним не залишилось інформації щодо заборгованості, але накладений арешт на майно останнього не знято.

Згідно із ч.2 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що позивач правомірно обрав спосіб захисту шляхом подання позову про зняття арешту з майна, який передбачено ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки збереження арешту майна за відсутності підстав для цього є порушенням права власності позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Добропільського МРВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування арешту на нерухоме майно підлягає задоволенню.

Окрім того, суд вважає за необхідне судовий збір залишити за позивачем, оскільки останній у позовній заяві не ставив питання про розподіл судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.50, 59 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст.12, 13, 76, 81, 141, 258-260, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Неживий Антон Володимирович до Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про скасування арешту на нерухоме майно – задовольнити.

Скасувати арешт накладений на нерухоме майно, що належало ОСОБА_2 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ), а саме: домоволодіння, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 1422086600:01:000:1993.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

- відповідач Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), код ЄДРПОУ 34550933, місце розташування: 85004, Донецька область, м.Добропілля, вул.. Першотравнева, 83.

Повний текст рішення складено 29 січня 2021 року.

Головуючий суддя А.М. Левченко

22.01.2021