Ухвала суду № 94569805, 26.01.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/1811/21

Провадження №1-кс/127/737/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді Михайленка А.В.,

при секретарі Куйдан Ю.М.,

за участю:

прокурора Собчука В.В.,

слідчого Пелиха С.Д.,

захисників Страшка А.А., Мандзюка В.А.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області Пелиха Сергія Дмитровича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №42020020000000194 від 18.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42020020000000194 від 18.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

В ході проведення досудового розслідування установлено, що згідно договору купівлі?продажу, зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 25.05.2018 за № 983, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , набули у власність (купили) у Тиврівської районної спілки споживчих товариств (юридична адреса: Вінницька область, Тиврівський район, смт Тиврів, вулиця Малиновського, 12, код ЄДРПОУ 01742407) в особі голови правління ОСОБА_4 , в рівних частках кожний, нерухоме майно, а саме, будівлі та споруди ринку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Після придбання будівель та споруд зазначеного ринку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали отримувати прибуток за результатами його діяльності, який ділили порівну.

Приблизно в березні 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почались розбіжності в частині взаємних фінансових розрахунків. Після цього, ОСОБА_3 погодився продати ОСОБА_2 належну йому частину раніше придбаного ринку за значно завищеною ціною, а саме 20 000 тисяч доларів США. На таких умовах ОСОБА_2 відмовився придбавати у ОСОБА_3 частину приміщень та споруд ринку.

Для врегулювання конфлікту, який склався між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , для подальшого придбання частини приміщень та споруд зазначеного ринку по об`єктивній ціні, в кінці 2019 року ОСОБА_2 звернувся до спільного з ОСОБА_3 знайомого, а саме ОСОБА_5 . Дізнавшись суть конфлікту, який склався між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 повідомив, що зможе організувати ОСОБА_2 зустріч з ОСОБА_3 та посприяти у продажі вказаної частини ринку ОСОБА_2 за об`єктивною ціною. При цьому, під час розмови з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 повідомив, що вказані дії він безкоштовно робити не буде. На таких умовах ОСОБА_2 відмовився від допомоги, яку йому пропонував ОСОБА_5 .

У подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення шляхом незаконного заволодіння чужим майном, у невстановлений досудовим розслідуванням час, вступив у попередню змову з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 щодо протиправного отримання грошових коштів, які належать ОСОБА_2 , шляхом сприяння останньому у придбанні частини ринку, належної ОСОБА_3 , та, в подальшому, шляхом погроз застосування насильства над потерпілим, отримати від ОСОБА_2 грошові кошти за видумано надані послуги.

Після цього, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на примушування його до вчинення дій майнового характеру та незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 08.07.2020 приблизно о 18 годині 30 хвилин на автомобілі марки «INFINITI» моделі «FX35», державний номер НОМЕР_1 , прибули до місця роботи ОСОБА_2 , а саме, до військової частини А2287, розташованої за адресою: Вінницька область, Тиврівський район, місто Гнівань, вул. Військова, 1.

За допомогою мобільному зв`язку ОСОБА_5 викликав ОСОБА_2 на розмову поблизу входу до території військової частини.

Після цього ОСОБА_2 вийшов до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , які одразу, маючи спільний умисел, з корисливим мотивом, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, переслідуючи мету незаконного збагачення, погрожуючи фізичною розправою, із використанням нецензурної лексики, висловили ОСОБА_2 незаконну вимогу на придбання ним зазначеної вище належної ОСОБА_3 частини будівель та споруд ринку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за грошові кошти в сумі 12 000 доларів США, із наданням їм грошових коштів як винагороду за вигадано надані послуги в сумі 1000 доларів США.

При цьому, згідно висновку зі звіту про оціночну вартість, наданого 27.05.2019 оцінювачем фізичною особою – підприємцем ОСОБА_7 , загальна вартість Ѕ частки нерухомого майна, а саме, будівлі та споруди ринку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складає 212 250 гривень, що відповідно до курсу НБУ становило 8 000 доларів США.

Разом з тим, побоюючись за своє життя та здоров`я, перебуваючи під психологічним тиском ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , 09.07.2020 ОСОБА_2 у телефонній розмові з ОСОБА_5 повідомив останньому, що погоджується придбати зазначену частину ринку за грошові кошти в сумі 12 000 доларів США, здійснити переоформлення майна у приватного нотаріуса Тиврівського нотаріального округу Смоляк Людмили Станіславівни за адресою: АДРЕСА_2 та надати зазначеним чоловікам грошові кошти в сумі 1000 доларів США.

Усвідомлюючи наявність реальних намірів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 щодо погроз нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 10.07.2020 приблизно о 09 годині на своєму автомобілі марки «RENAULT» моделі «MASTER» білого кольору, державний номер НОМЕР_2 , приїхав до приватного нотаріуса Тиврівського нотаріальному округу Смоляк Людмили Станіславівни за адресою: Вінницька область, Тиврівський район, смт Тиврів, вулиця Тиверська, 65/3, для укладення обумовленої угоди під тиском вказаних вище осіб.

Далі до зазначеної контори на автомобілі марки «INFINITI» моделі «FX35», державний номер НОМЕР_1 , приїхали ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які почали запитувати у ОСОБА_2 чи взяв він із собою грошові кошти в сумі 12 000 доларів США для укладення угоди з ОСОБА_3 та грошові кошти в сумі 1000 доларів США за вигадано надані послуги ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 щодо врегулювання фінансового конфлікту між ним та ОСОБА_3 . На це ОСОБА_2 повідомив про наявність лише грошових коштів у сумі 12 000 доларів США для сплати ОСОБА_3 за придбання частини ринку та відмовився безпідставно сплачувати 1000 доларів США зазначеним особам. У відповідь ОСОБА_5 та ОСОБА_1 знову почали погрожувати ОСОБА_2 фізичною розправою у разі не сплати їм грошових коштів у сумі 1000 доларів США.

При цьому, зазначені чоловіки запропонували ОСОБА_2 надати їм раніше обумовлені грошові кошти в сумі 1000 доларів США за вигадано надані ними послуги та написати письмову боргову розписку щодо отримання ОСОБА_2 цих же грошових коштів у позику від ОСОБА_3 .

Отримавши відмову ОСОБА_8 щодо написання зазначеної боргової розписки, ОСОБА_1 коліном ноги наніс один удар у пах ОСОБА_2 .

Будучи під дією фізичного та психологічного тиску зі сторони ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , а також в черговий раз отримавши погрози фізичної розправи, ОСОБА_2 написав зазначену боргову розписку про отримання від ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 26 800 гривень (що станом на 10.07.2020 становить 1 000 доларів США).

В подальшому, ОСОБА_2 , усвідомлюючи реальні дії та наміри

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 щодо здійснення ними стосовно нього фізичної розправи, перебуваючи під їх психологічним тиском, цього ж дня, в приміщенні зазначеної нотаріальної контори, уклав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу від 10.07.2020, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 952 та посвідчений приватним нотаріусом Тиврівського районного нотаріального округу Смоляк Л.С. щодо купівлі ОСОБА_2 у ОСОБА_3 Ѕ частки нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди ринку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 212 250 гривень, після чого ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 12 000 доларів США.

Тобто, ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 вимагали у ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 1 000 доларів США та вчинення ним дій майнового характеру.

21.01.2021, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України - вимагання, тобто вимога передачі чужого майна та вчинення дій майнового характеру, з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, зокрема: заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується) від 15.06.2020; протоколом огляду речей і документів від 18.06.2020; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 19.06.2020; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_2 від 17.07.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 22.07.2020; протоколом пред`явлення для впізнання від 17.07.2020, проведеного із потерпілим ОСОБА_10 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання від 22.07.2020, проведеного зі свідком ОСОБА_9 ; протоколом про хід проведення аудіо-,відеоконтролю особи від 07.08.2020; протоколом про хід проведення аудіо-,відеоконтролю особи від 02.10.2020; протокол про хід проведення візуального спостереження за особою 23.07.2020; протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 02.08.2020; іншими матеріалами кримінального провадження.

Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Враховуючи викладене, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , свідчить про те, що перебуваючи на волі він може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, впливати на потерпілого та свідка у кримінальному провадженні, а також впливу на свідків, які будуть допитуватись в рамках провадження в подальшому, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, у своїй сукупності свідчить про неможливість запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно останнього, тому слідчий просив клопотання задовольнити.

Слідчий в судовому засідання клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник Страшко А.А. просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник Мандзюк В.А. також просив застосувати до запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисників.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження та матеріали клопотання, прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Згідно ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 7 років.

Сама по собі тяжкість інкримінованого правопорушення не може бути підставою для обрання запобіжного заходу, але при цьому з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Отже, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання, по місцю поживання характеризується позитивно, проживає з батьками інвалідами та здійснює за ними догляд, на виклики слідчого з`являється по першій вимогі, раніше не судимий.

Таким чином, для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатнім для попередження ризиків вказаних прокурором.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області Пелиха Сергія Дмитровича задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в проміжок часу з 21.00 години по 06.00 годину, за адресою: АДРЕСА_3 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, судді, суду на визначений ними час;

- не залишати місце постійного проживання у визначений слідчим суддею час без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання закордонний паспорт та інші документи, які дають право на виїзд за кордон.

Встановити строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.03.2021 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити начальнику Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області для забезпечення її виконання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя