Рішення № 94569320, 28.01.2021, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/1665/19

№2/930/23/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2021 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Алєксєєнка В.М.

при секретарі Путій З.О.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача - адвоката: Головенка Є.В.

відповідачки: ОСОБА_2

представника відповідачки - адвоката: Аліфанової Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: відділ у справах дітей, сім`ї та молоді Немирівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, -

В С Т А Н О В И В :

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 24.10.2014 року між ним та відповідачкою був зареєстрований шлюб. Від спільного шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З часом їхні подружні стосунки почали погіршуватися, в сім`ї не було злагоди, взаєморозуміння і взаємоповаги на ґрунті цього виникали часті сварки, внаслідок чого шлюб було розірвано, а донька залишилася проживати з матір`ю. Однак, з цього часу відповідачка почала чинити для перешкоди у спілкуванні та вихованні доньки, влаштовувала конфлікти, позбавляючи його як батька дитини приймати участь у її вихованні.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини при Немирівській районній державній адміністрації від 12.07.2017 року позивачу - ОСОБА_1 , його батькам (бабусі та дідусеві їх доньки) - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надано дозвіл зустрічатися з малолітньою донькою та онукою кожного вівторка та четверга з 18.30 год. до 20.30 год, і щонеділі з 10 до 15 год. в будинку АДРЕСА_1 (дитина проживала в даному будинку від народження).

Однак і після прийняття такого рішення відповідачка не виконувала цього рішення та чинила перешкоди у зустрічах з дитиною.

18.10.2017 року рішенням Немирівського районного суду Вінницької області було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 та зобов`язано ОСОБА_6 не чинити перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини батьку - ОСОБА_7 та бабусі - ОСОБА_4 . Визначено спосіб участі ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_4 у вихованні доньки та онуки шляхом спілкування з дитиною кожного вівторка та четверга щотижня з 18.30 год. до 20.30 год., щонеділі з 10.00 год. до 15.00 год. за місцем мого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням № 209 виконавчого комітету Немирівської міської ради від 21.05.2019 року про встановлення днів і годин спілкування з малолітньої ОСОБА_3 з батьком, було збільшено години спілкування з дитиною, а саме: кожного вівторка та четверга щотижня з 16.30 год. до 20.30 год., щонеділі з 10.00 год. до 17.00 год.

Однак, відповідачка, незважаючи на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 18.10.2017 року, рішення Немирівської міської ради від 21.05.2019 року, норми діючого законодавства, продовжує чинити перешкоди щодо виховання та спілкування з дитиною, позбавляючи дитину батьківського піклування, чим порушує права як позивача, так і самої дитини.

У зв`язку з чим позивач звернувся до Немирівського районного суду з позовом до відповідачки про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначивши спосіб його участі у вихованні доньки ОСОБА_3 шляхом спілкування з дитиною кожного вівторка та четверга, щотижня з 16.30 год. до 20.30 год., щонеділі з 10.00 год. до 17.00 год. В подальшому своєю заявою від 23.01.2020 про зменшення позовних вимог, позивач просить зобов`язати відповідачку, як матір дитини ОСОБА_3 , не чинити перешкоди позивачеві у спілкуванні та вихованні дитини, визначивши спосіб участі батька у вихованні доньки шляхом спілкування з дитиною кожного вівторка та четверга, щотижня з 16:30 год. по 18:30 год., щонеділі з 15:00 год. до 17:00 год.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлений позов підтримав повністю та просив його задовольнити, зобов`язати позивачку не чинити перешкод у спілкуванні з дитиною та дати можливість частіше бачитися з донькою. Також зазначає, що аліменти на утримання дитини платить вчасно, заборгованості він не має. Намагався урегулювати це питання з відповідачкою мирним шляхом, неодноразово звертався до неї та просив не чинити перешкод у спілкуванні з дитиною, оскільки він має бажання бачитися зі своєю дитино, спілкуватися з нею, має бажання брати активну участь в її вихованні, хоче брати участь у її розвитку та житті.

У судовому засіданні відповідачка заявлений позов не визнала в повному обсязі, просить суд відмовити у задоволенні позову, а справу закрити з тих підстав, що існує рішення Немирівського районного суду від 18.10.2017, яке на даний час виконується та яким встановлений спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною. Частіші побачення позивача з дитиною є травмуючи ми для їх доньки. Крім того, відповідачка посилається на те, що позивач невчасно сплачує аліменти, що призвело до заборгованості.

Представник відповідачки - адвокат Аліфанова Л.І. подала клопотання про закриття провадження по справі з підстав, що між сторонами з тих же підстав та предмету позову діє ухвалене 18.10.2017 рішення Немирівського районного суду Вінницької області.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Немирівської міської ради - Кордон К.В. в судове засідання 28.01.2021 не з`явилася, подала письмову заяву про розгляд цивільної справи без участі третьої особи, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує та просить позов задовольнити. Крім того, у судовому засіданні 29.07.2020 представник третьої особи Кордон К.В. надавала пояснення щодо необхідності визначення порядку спілкування батька з дитиною, збільшивши години спілкування, а також щодо наданих відповідачкою документів, які Кордон К.В. просила суд не брати до уваги через їх невідповідність оригіналам, зокрема витяг із протоколу засідання комісії органу опіки і піклування виконавчого комітету Немирівської міської ради від 11.04.2019, який відповідачка надрукувала самостійно.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомив, що 14.01.2019 прийшов до свого друга ОСОБА_10 - батька відповідачки, та чув як ОСОБА_1 , який прийшов до дитини сварився з ОСОБА_2 в той час, коли дитина була на руках у матері.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні повідомив, що 14.01.2019 від приходив до друга ОСОБА_10 - батька відповідачки. До них додому приїхав ОСОБА_1 за дитиною. Однак, ОСОБА_3 довго не виходила позивач висловився нецензурною мовою до відповідачки, коли в цей час вийшла дитина та все почула. Що було далі не знає, так як пішов до дому.

Суд, заслухавши думку сторін та учасників справи, ознайомившись з матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити у повному обсязі, а у задоволенні клопотання представника відповідачки - адвоката Аліфанової Л.І. про закриття провадження у справі необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що сторони мають спільне доньку - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 26 травня 2015 року Відділом держаної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Немирівського РУЮ у Вінницькій області було складено відповідний актовий запис №58, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 виданого Немирівським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Вінницькій області.

Рішенням Немирівського районного суду у Вінницькій області від 08.09.2017 у справі №140/1763/17, було задоволено позов ОСОБА_1 та розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рішенням Немирівського районного суду у Вінницькій області від 18.10.2017 у справі №140/1865/17, було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та зобов`язано ОСОБА_2 як матір дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не чинити перешкоди батькові ОСОБА_1 , бабуні ОСОБА_4 у спілкуванні та вихованні доньки та онуки ОСОБА_3 , визначивши спосіб участі батька ОСОБА_1 , бабуні ОСОБА_4 у вихованні доньки та онуки ОСОБА_3 шляхом спілкування з дитиною кожного вівторка та четверга щотижня з 18.30 год. до 20.30 год., щонеділі з 10.00 год. до 15.00 год. за місцем проживання батька по АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення суду 28 жовтня 2017 року був виданий виконавчий лист.

Відповідно до довідки №150 від 12.03.2020, виданої старшим державним виконавцем Немирівського РВ ДВС Дажурою Н., ОСОБА_1 з 11.07.2017 року по 12.03.2020 повинен був сплатити аліменти на утримання ОСОБА_3 відповідно до виконавчого листа №2/140/809/2017 від 02.08.2017 у розмірі 31 677,42 грн., а фактично сплатив 35040, тобто станом на 12.03.2020 існує переплата по аліментах у розмірі 3362,58 грн.

Відповідно до витягу з протоколу №3 засідання комісії органу опіки та піклування виконавчого комітету Немирівської міської ради від 11 квітня 2019 року, члени комісії з органу опіки та піклування одноголосно вирішили встановити дні і години спілкування малолітньої ОСОБА_3 зі своїм батьком ОСОБА_1 кожного вівторка та четверга щотижня з 16:30 год. до 19:30 год. та щонеділі з 10:00 год. до 16:30 год.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Немирівської міської ради Вінницької області №209 від 21.05.2019 на підставі розглянутого протоколу засідання органу опіки та піклування Немирівської міської ради від 11.04.2019, було вирішено встановити дні і години спілкування малолітньої ОСОБА_3 зі своїм батьком ОСОБА_1 кожного вівторка та четверга щотижня з 16:30 год. до 20:30 год. та щонеділі з 10:00 год. до 17:00 год.

Суд критично розцінює та не приймає до уваги надані відповідачкою ОСОБА_2 письмові докази та оптичні диски, зокрема такі як фотознімки переписки, витяг із з протоколу №3 засідання комісії органу опіки та піклування виконавчого комітету Немирівської міської ради від 11 квітня 2019 року, додані диски із аудіо- та відеозаписами, довідки від сімейного лікаря, з Немирівського ЦДЮТ та ФОП « ОСОБА_12 », оскільки походження вказаних документів не відоме, в судовому засіданні відповідачкою оригіналів вказаних доказів надано не було та відповідно справжність вказаних документів не підтверджена.

Крім того, покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_9 до уваги судом не беруться, оскільки останні в судовому засіданні зазначили, що є друзями батька відповідачки, у зв`язку з чим можуть мати заінтересованість у результаті розгляду справи.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини , а також встановлено , що найкращі інтереси дитини є предметомїх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків , коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Згідно ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно,крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини .

Згідно ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 у справі 753/15487/18, від 09 грудня 2020 року у справі 642/5952/18, від 18.01.2021 у справі №205/3332/18.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд встановив, що сторони після припинення стосунків питання виховання дитини спільно не вирішили. Батько проживає окремо від дитини, однак має право на особисте спілкування з дитиною, а щодо його участі у виховані дитини, то це є також його обов`язком. Відповідач перешкоджає позивачу у реалізації прав та у виконанні обов`язків щодо дитини.

Саме по собі подання позову про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та фактичне і повне заперечення відповідача про його задоволення, свідчить про наявність таких перешкод.

Самостійно вирішити питання між собою щодо участі у спілкуванні та вихованні спільної дитини сторони не можуть.

При цьому суд враховує інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своєю донькою, бере до уваги висновок органу опіки та піклування, та насамперед враховуючи інтереси дитини, а тому, з урахуванням не тільки формального права позивача на зустріч з донькою, а з урахуванням усіх інших істотних обставин справи у їх сукупності, віку дитини, режиму дитини, встановлює спосіб спілкування батька з донькою шляхом встановлення днів і годин для спілкування та участі батька і вихованні дитини.

Крім того, суд роз`яснює, що у разі зміни обставин, пов`язаних із віком дитини, при наявності спору між батьками, позивач не позбавлений можливості згідно вимог ст. 158 СК України звернутись до органу опіки та піклування для встановлення способів участі у вихованні дитини або згідно ст. 159 СК України знову звернутись до суду про визначення іншого способу його участі у вихованні дитини.

Отже, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, а саме: висновок органу опіки та піклування, фактичні взаємовідносини сторін по справі, а також беручи до уваги відсутність підстав для обмеження спілкування будь-якою стороною з дитиною, виходячи з інтересів дитини, суд вважає за можливе визначення наступного способу участі позивача у вихованні та спілкуванні кожного вівторка та четверга, щотижня з 16:30 год. по 18:30 год., щонеділі з 15:00 год. до 17:00 год.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки документально підтверджених судових витрат, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то і відповідно судові витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача у розмірі 768,40 за сплату судового збору та 6000 гривень витрат на правову допомогу, згідно квитанцій.

У задоволенні заяви представника відповідачки - адвоката Аліфанової Л.І. про закриття провадження у справі відмовити за безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 141, 153, 157, 158, 159 СК України, ст.15 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354,355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа відділ у справах дітей, сім"ї та молоді Немирівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною - задовільнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як матір дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не чинити перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у спілкуванні та вихованні дитини.

Визначити спосіб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , участі у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом спілкування з дитиною кожного вівторка та четверга, щотижня з 16:30 год. по 18:30 год., щонеділі з 15:00 год. до 17:00 год.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768,40 за сплату судового збору та 6000 гривень витрат на правову допомогу, згідно квитанцій.

У задоволенні заяви представника відповідачки, адвоката Аліфанової Л.І. про закриття провадження у справі відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: В.М. Алєксєєнко