Ухвала суду № 94566783, 02.02.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7436/20

Провадження № 1-кп/204/344/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Білик І.А.,

за участю секретаря: Марченко Н.С.,

прокурора: Лаврович А.І.,

захисника: Рижик Р.О.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

при розгляді у відкритому судовому засіданні обвинувального акту у кримінальному провадженні №12020040000000609 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження №12020040000000609 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не змінилися, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно вплавити на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, оскільки вказане правопорушення обвинувачений вчинив у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння.

Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики не обґрунтовані, а також просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника, просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що підлягає задоволенню клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.

Частиною 1 статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотання сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26.10.2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.12.2020 року. Ухвалою суду від 14.12.2020 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11 лютого 2021 року включно. До спливу цього строку судове провадження не може бути закінченим.

Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим тяжкого кримінального правопорушення, в наслідок якого сталася смерть потерпілого, вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, при цьому вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, та які на теперішній час залишаються дійсними. Оцінюючи в сукупності відносно обвинуваченого всі обставини, зазначені в ч.1. ст. 178 КПК України, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора і продовжити строк дії обраних відносно обвинуваченого запобіжних заходів до 60 діб.

Продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Летельє проти Франції».

Також, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, суд не автоматично, а перевіривши обґрунтованість підстав для його застосування, виконуючи функцію суворого судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у статті 29 Конституції України, прийшов до висновку про обґрунтованість продовження застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, з наведенням відповідних мотивів прийнятого рішення.

Разом з цим, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям Європейського суду з прав людини, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого під вартою.

Також, суд вважає недостатнім застосування іншого запобіжного заходу, непов`язаного з триманням під вартою відносно обвинуваченого, а саме цілодобового домашнього арешту, про що просить обвинувачений та його захисник, оскільки це не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не зможить запобігти ризикам у даному кримінальному провадженні, в зв`язку з чим клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який у виді цілодобового домашнього арешту, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 331, ст.ст.369-372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, до 02 квітня 2021 року включно.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська УВП № 4», для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019 року.

Суддя: І.А. Білик