Рішення № 94560591, 12.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2021 року м. Київ № 640/13104/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО»доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугпро визнання протиправним та нечинним окреме положення нормативно-правового акту,Представники сторін:

Пр-к позивача, Піх А.Б.

Пр-к відповідача Усачова А.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та нечинним окреме положення нормативно-правового акту - пункт 6.5. типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії Додатку № 4 до «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Роз`яснено сторонам про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 12.08.2020 вирішено подальший розгляд адміністративної справи здійснити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

На виконання вимог ст.164 КАС України відповідачем здійснено опублікування інформації про оскарження пункт 6.5. типового договору в газеті Урядовий кур`єр №160 (6774).

Ухвалою від 12.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

Під час розгляду справи в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що п.6.5 Типового договору суперечить моделі правовідносин між учасниками ринку електричної енергії, визначеної законодавством про ринок електроенергії.

Представник відповідача проти позову заперечив з огляду на правомірність та обґрунтованість дії Регулятора при прийнятті пункту 6.5. типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії Додатку № 4 до «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2018 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (надалі - Правила), додатком 4 до якої затверджено ДОГОВІР електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Відповідно до оскаржуваного п.6.5 зазначеного Договору, передбачено, що обсяги електричної енергії, використані споживачем Постачальника після дати, зазначеної Постачальником у вимозі про відключення покладаються на втрати Оператора системи.

Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю п.6.5 Договору, позивач посилається на те, що: 1) зазначена редакція п. 6.5 типового договору суперечить п. 56 ч.1 ст. 1, п. 6 ст. 46, ч.1 ст.47 Закону, п. 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 р. №1470, п.2.1.1 Правил; 2) п.6.5 типового договору суперечить п.1.1.2 Правил, відповідно до положень якого, технологічні витрати електричної енергії на транспортування електричної енергії електричними мережами (технологічні витрати електричної енергії) - це сума втрат електричної енергії в елементах мереж, витрат електричної енергії на власні потреби підстанцій та витрат електричної енергії на плавлення ожеледі; 3) при прийнятті відповідачем п.6.5 Договору Регулятором не враховано можливу неправомірну поведінку споживачів в частині недопуску представників Позивача до власних електроустановок для здійснення заходів з припинення постачання електричної енергії.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

Так, пунктом 6 типового Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який є додатком 4 до Постанови №312 від 14.03.2018, врегульовано питання відповідальності сторін договору.

Спірним пп.6.5 Договору передбачено, що обсяги електричної енергії, використані споживачем Постачальника після дати, зазначеної Постачальником у вимозі про відключення покладаються на втрати Оператора системи.

Позивач стверджує про те, що пункт 6.5. Типового договору покладає на нього функції електропостачальника, виконання яких заборонено законом, що суперечить вимогам п. 56 ч. 1 статті 1, п. 6 ст. 46, ч. 1 статті 47 Закону України «Про ринок електричної енергії» (надалі - Закон про ринок), та п. 2.1. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470.

Крім того, позивач зазначає про те, що пункт 6.5 Типового договору суперечить моделі правовідносин між учасниками ринку електричної енергії визначеної законодавством про ринок електричної енергії.

Надаючи правову оцінку наведеним доводам позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва приймає до уваги наступне.

Відповідно до п. 2.1.1. Правил, результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб`єктом роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання.

Згідно п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу (позивач) - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону, оператору системи розподілу забороняється здійснювати діяльність з виробництва та/або передачі, та/або постачання електричної енергії.

Пунктом 6 ст. 46 Закону передбачено, що оператор системи розподілу не має права здійснювати діяльність з купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, крім купівлі-продажу для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами та врегулювання небалансів електричної енергії.

Тобто, відповідно до положень зазначених норм права, Позивачу, як оператору системи розподілу, заборонено здійснення діяльності з постачання електричної енергії.

Як зазначає представник позивача, ПАТ «Запоріжжяобленерго» з 01.01.2019 року не має ліцензії на здійснення діяльності з постачання, продажу електричної енергії, та не займається таким видом діяльності. Позивач купує електричну енергію виключно для покриття технологічних витрат та для забезпечення власних потреб, що судом і відповідачем під сумнів не ставиться.

Натомість, згідно п.30 ч. 1. ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу. Відповідно до п.3.1.1. Правил, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію. Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальник здійснює купівлю електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами (п. 3.1.2. Правил).

Відповідно до п.1.1.2 Правил, договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

На переконання позивача, невідповідність п. 6.5 типового договору наведеним нормам права полягає в тому, що фактично на оператора системи розподілу покладено функції електропостачальника, виконання яких заборонено законом.

Однак, суд не може погодитись з обґрунтованістю такого висновку позивача, за врахуванням такого.

Відповідно до статті 71 Закону про ринок, роздрібний ринок функціонує для задоволення потреб споживачів у електричній енергії та пов`язаних з цим послуг.

Учасниками роздрібного ринку електричної енергії є споживачі, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачам.

Постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку.

Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж у порядку, встановленому статтею 21 цього Закону.

Передачу та розподіл електричної енергії, що постачається споживачам, здійснюють оператор системи передачі та оператори систем розподілу відповідно до договорів, що укладаються із споживачем та/або постачальником електричної енергії відповідно до кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу та правил роздрібного ринку.

Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками.

Разом з цим, згідно з пунктом 4 частини першої статті 57 Закону про ринок, електропостачальники мають право звертатися до оператора системи передачі або оператора системи розподілу щодо відключення електроживлення споживача у випадках, визначених Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (із змінами) (далі - ПРРЕЕ), крім випадків постачання вразливим споживачам.

Пунктом 17 частини третьої статті 33 Закону про ринок визначено, що оператор системи передачі зобов`язаний припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 (із змінами) (далі - КСП).

Пунктом 14 частини третьої статті 46 Закону про ринок передбачено, що оператор системи розподілу зобов`язаний припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310.

Відповідно до положень пункту 1.2.5 глави 1.2 розділу І ПРРЕЕ, оператор системи укладає договір електропостачальника про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зміст якого визначається оператором системи на основі Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, який є додатком 4 до цих Правил (далі - Типовий договір) та укладається з кожним електропостачальником, який звертається до оператора системи.

Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є постійно діючим у частині організаційних питань забезпечення доступу електропостачальника до електричних мереж оператора системи, інформаційного обміну між сторонами, обліку та розрахунків, забезпечення процедури зміни електропостачальника споживачем, порядку взаємодії у випадках припинення (обмеження) та відновлення електропостачання споживача (субспоживачів), які безпосередньо приєднані до мереж оператора системи, так і основних споживачів, інших процедур, пов`язаних із забезпеченням електропостачання (пункту 2.1.19 глави 2.1 розділу II ПРРЕЕ).

Згідно з положеннями пункту 2.1 Типового договору оператор системи забезпечує надання послуг з розподілу (передачі) в обсязі, необхідному та достатньому для виконання постачальником функцій відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії, та надання інших послуг, зокрема з відключення та підключення споживачів.

Положеннями пункту 4.1 Типового договору визначено, що оператор системи зобов`язується, зокрема, обмежувати розподіл (передачу) за об`єктами споживачів постачальника на час і дату, визначену у вимозі постачальника про обмеження (відключення) відповідного об`єкта споживача. Отже, оператор системи зобов`язаний припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника цього споживача.

При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне відзначити, що п.4.1 Типового договору позивачем не оскаржується. Тобто, позивач не заперечує проти власного обов`язку обмежувати розподіл (передачу) електроенергії за відповідною вимогою постачальника, натомість з іншого боку позивач заперечує правомірність п.6.5 Договору в частині покладення на нього відповідальності за не виконання вимог постачальника щодо відключення абонента від електроживлення.

Разом з тим, що відповідно до частини другої статті 3 Закону, функціонування ринку електричної енергії здійснюється, зокрема, на принципі відповідальності учасників ринку за недотримання, КСП, КСР, ПРРЕЕ, інших нормативно-правових актів і нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку.

Положеннями пункту 5.1.5 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ визначено, що оператор системи несе відповідальність за дотримання умов договору та ПРРЕЕ щодо припинення або часткового обмеження електропостачання.

Таким чином, норми пункту 6.5 Типового договору застосовуються у разі недотримання оператором системи норм законодавства та умов укладеного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, а саме нездійснення оператором системи припинення електроживлення споживача за зверненням електропостачальника цього споживача.

Враховуючи зазначене, норми пункту 6.5 Типового договору не суперечать вимогам законодавства, що регулює спірні правовідносини, оскільки буквальне тлумачення п.6.5 Договору дає змогу дійти висновку про те, що дана норма не наділяє позивача, як оператора, функціями електропостачальника, натомість є мірою відповідальності за невиконання (несвоєчасне виконання) вимог постачальника про відключення абонента від електроживлення.

Стосовно доводів позивача про те, що при прийнятті відповідачем п.6.5 Договору Регулятором не враховано можливу неправомірну поведінку споживачів в частині недопуску представників Позивача до власних електроустановок для здійснення заходів з припинення постачання електричної енергії, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 4 пункту 5.1.1 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ оператор системи має право на безперешкодний доступ (за пред`явлення представником службового посвідчення) до електричних установок споживача, зокрема, для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку.

Згідно з положеннями підпункту 12 пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача, зокрема, для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку.

За змістом п. 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та п. 11.5.2 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 (із змінами) (далі - КСР), припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється у тому числі, у разі недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.

Також згідно з п. 11.5.2 КСР, недопущення до електроустановок Користувача, пристроїв релейного захисту, автоматики та зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або ОСР, на яких покладено відповідні обов`язки згідно із законодавством України та/або договором, - здійснюється припинення розподілу за ініціативою ОСР.

При цьому, згідно з пунктом 2.1 КСР, відключення електроустановки - одноразова дія (технологічна операція), яка виконується автоматичним або ручним способом штатними пристроями (вимикач, роз`єднувач) електричної мережі або електроустановки шляхом роз`єднання сусідніх елементів цієї мережі (установки) без порушення її технологічної цілісності, спрямована на знеструмлення електроустановки.

Отже, разі недопуску до електроустановок споживача, ОСР здійснює відключення з центрів живлення на тій частині електромережі, до якої ОСР має доступ. Таким чином, ОСР має можливість для відключення електроустановок споживачів, без необхідності фізичного доступу до їх електроустановки.

Стосовно доводів позивача в частині неможливості відшкодування обсягів електричної енергії, які віднесені на втрати, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 8.2.1 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ визначено, що у разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, складає у довільній формі претензію та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення. У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків.

Отже, якщо оператор системи не зміг виконати звернення електропостачальника щодо припинення електроживлення споживача у зв`язку з діями споживача (зокрема недопуск представників оператора системи на територію споживача для виконання відключення), то оператор системи має право надати цьому споживачу претензію щодо відшкодування збитків, понесених оператором системи внаслідок неприпинення електроживлення споживача.

До того ж, на переконання суду, якщо не відключення споживача відбулось з вини оператора системи (позивача), то такі витрати не є технологічними витратами електричної енергії, та мають відшкодовуватись оператором системи на загальних підставах власними коштами, а не за рахунок тарифу (оскільки інші сповивачі не мають нести відповідальність за недбале ставлення оператора системи до покладених на нього обов`язків).

Викладене в сукупності підтверджує, що п. 6.5. Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який є додатком 4 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, прийнятий НКРЕКП з дотриманням вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, а тому в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00130926, адреса: 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ СТАЛЕВАРІВ, будинок 14)

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39369133, адреса: 03057, м.Київ, ВУЛИЦЯ СМОЛЕНСЬКА, будинок 19).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 29.01.2021

Суддя П.О. Григорович