
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2021 року м. Київ № 640/4768/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області доРегіональної філії «Південно-західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця»прозастосування заходів реагування, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (позивач) 28 лютого 2020 року звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Регіональної філії «Південно-західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (відповідач), в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, зазначених у даному позові, а саме: заборонити подальшу експлуатацію службово-адміністративної будівлі станції «Житомир» Коростенської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Південіно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця», за адресою: м. Житомир, Привокзальний майдан, 2.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в ході проведення перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідача встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на об`єкті, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації приміщень об`єкту господарювання.
До суду надійшло клопотання представника відповідача щодо надання відповідачу більш тривалий термін для подання відзиву, ознайомившись з яким, суд зазначає, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3, яким встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Разом з тим, 18 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», пунктом 2 якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України № 731-IX від 18 червня 2020 року, останній набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
16 липня 2020 року вказаний Закон опубліковано у Голосі України за №№ 119-120 та в Урядовому кур`єрі за № 135, з огляду на що 17 липня 2020 року Закон України від 16 липня 2020 року № 731-IX набрав чинності.
Відтак, строки, продовжені Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчилися 06 серпня 2020 року, тобто після спливу 20-ти днів після набрання чинності Закону України від 16 липня 2020 року № 731-IX.
Проте, вказані загальновідомі обставини представником відповідача не враховані, відзив до суду не надходив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до доручення Прем`єр-Міністра України від 11.12.2019 №44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 (витяг з протоколу №23), доручення ДСНС України s від 11.12.2019 №02-17767/261, Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, наказу Управління ДСНС України у Житомирській області від 06.12.2019 №597 «Про проведення позапланових перевірок», з 20 по 24 січня 2020 року головним інспектором сектору запобігання надзвичайним ситуаціям Житомирського міського відділу Управління ДСНС України у Житомирській області Мальованим О.В., проведено позапланову перевірку: станції «Житомир» Коростенської дирекції залізничних перевезень РФ «Південно-Західна залізниця» AT «Укрзалізниця», за адресою: м. Житомир, Привокзальний майдан, 2 (далі - станція «Житомир»), щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
За результатами вказаної перевірки складено акт від 24 січня 2020 року №42.
Відповідно до Акту перевірки №42, перевіркою встановлено, що в будівлях станції «Житомир» порушено вимоги законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Виявлені порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, (зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697) (далі - ППБУ), вказані в акті, складеному за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 24.01.2020 №42 (далі - акт від 24.01.2020 №42), а саме:
Службово-адміністративна будівля станції «Житомир»:
- будівля не обладнана системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 (порушено пункт 1.2 розділу V ППБУ);
- знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді в приміщенні електрощитової на 1 -му поверсі; (не встановлені протипожежні двері 2-го типу з межею вогнестійкості ЕІ 30) (порушено пункти 2.3 розділу III та 1.24 розділу IV ППБУ);
- оздоблення (облицювання) стін коридору першого поверху виконано матеріалами з невизначеними показниками пожежної небезпеки (порушено пункти 4 розділу І, 2.17, 2.23 розділу III ППБУ, 7.3.3 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»);
- підлога коридору 2-го поверху покрита матеріалами з невизначеними показниками пожежної небезпеки (порушено пункти, 2.23 , 2.28 розділу III ППБУ, 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»);
- двері евакуаційного виходу з будівлі на 1 -му поверсі відчиняються йе в напрямку виходу (порушено пункт 2.27 розділу III ППБУ);
- під основною сходовою клітиною на 1-му поверсі будівлі влаштовано приміщення електрощитової (порушено пункт 2.37 розділу III ППБУ).
Будівля залізничного вокзалу станції «Житомир»:
- не забезпечено утримання систем протипожежного захисту у працездатному стані відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (порушено пункти 1.1, 1.4 розділу V ППБУ);
- знижено клас вогнестійкості елементу заповнення прорізу у протипожежній перешкоді приміщення електрощитової підвального поверху (не встановлені протипожежні двері 2-го типу з межею вогнестійкості ЕІ 30) (порушено пункти 2.3 розділу III та 1.24 розділу IV ППБУ).
Наявність встановлених в Акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
Згідно ч. 7 ст. 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за рішенням адміністративного суду, ухваленим за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Приписи ч. 1 ст. 65 КЦЗ України визначають, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; суб`єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).
Згідно ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 68 КЦЗ України закріплено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Таким чином, наведені норми закону дають право Управлінню ДСНС звертатися до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Суд звертає увагу, що законодавцем допускається можливість тимчасового зупинення експлуатації будівель суб`єкта господарювання безвідносно того, чи беруть вони участь у виробничому циклі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.
При цьому частиною 2 статті 70 КЦЗ України закріплено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Наведеними вище нормами ст. ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України прямо передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
На переконання суду, виявлені в ході перевірки службово-адміністратвиної будівлі станції «Житомир» порушення дійсно створюють ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, а саме: пожежі, несуть загрозу життю та здоров`ю людей.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2019 року у справі №2240/2768/18, поняття «загроза життю та здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав, передбачених ст. 70 КЦЗ України.
Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
Наведений правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 року у справі № 810/2400/18.
У контексті наведеного суд зазначає, що не обладнання службово-адміністративної будівлі системою протипожежного захисту є суттєвим порушенням, яке безумовно становить загрозу для безпеки життя і здоров`я людей, що неодноразово підкреслювалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.10.2020 року у справі №815/6378/17, від 28.10.2020 року у справі №560/639/19, від 22.10.2020 року у справі №820/5232/17.
Поряд з цим, суд враховує, що станом на час розгляду справи судом відповідачем не було надано доказів усунення усіх виявлених у ході перевірки порушень що, на переконання суду, об`єктивно свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей.
При цьому, факт усунення порушень, можливо встановити під час проведення позивачем повторної перевірки відповідача, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.10.2020 року у справі №520/11608/19, проте, інформації щодо проведення повторної перевірки, доказів усунення викладених порушень до суду не надано.
Варто зазначити, згідно з абзацом другим частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відтак, у разі усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідач не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював зупинення експлуатації належних йому приміщень, щодо відновлення їх експлуатації . Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування і задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області задовольнити.
2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, зазначених у даному позові, а саме: заборонити подальшу експлуатацію службово-адміністративної будівлі станції «Житомир» Коростенської дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Південіно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця», за адресою: м. Житомир, Привокзальний майдан, 2.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.К. Каракашьян
Судове рішення № 94560573, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 01.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/4768/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: