Рішення № 94560073, 18.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року м. Київ № 640/22017/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Барміна Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити дії,

за участю:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - адвокат Зотіков С.Є.;

представник ДПС України - Соболєва Ю.С.;

представник ГУ ДПС у Миколаївській області - Васильченко О.В. (у режимі відеоконференції).

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про:

- визнання протиправним та скасування наказу ДПС України від 09.09.2020 №935-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області;

- поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області;

- зобов`язання ДПС України направити до Міністерства юстиції України інформацію про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади";

- зобов`язання Головного управління ДПС у Миколаївській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу - з 09.09.2020 по день фактичного поновлення на посаді;

- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на посаді та виплати середньої заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць.

Ухвалами суду: від 22.09.2020 - відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання; від 16.11.2020 - закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. У судовому засіданні, 18.01.2021, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Підставами позову зазначено невідповідність оскаржуваного наказу Конституції України, міжнародно-правовим актам, міжнародним принципам проведення люстрації, практиці Європейського суду з прав людини, меті люстрації та принципам верховенства права, індивідуальної відповідальності (індивідуальної вини), внаслідок чого порушено право позивача на працю.

Представник , Головного управління ДПС у Миколаївській області під час судового розгляду справи проти позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві. За твердженням представника, відомості повідомлені позивачем про незастосування до нього заборони, передбаченою частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади", на підставі критерію визначеного пунктом 3 частини четвертої статті 3 Закону України "Про очищення влади" є недостовірними, оскільки він працював на штатних посадах в КДБ УРСР, тому до нього правомірно застосовано положення Закону України "Про очищення влади" та звільнено з посади.

Представник Державної податкової служби України позов не визнала. Представник пояснила, що ОСОБА_1 у період з 03.12.1984 до 20.02.1992 проходив військову службу на штатних посадах КДБ УРСР, відповідно до позивача застосовуються заборони передбачені частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади", внаслідок чого його звільнено з посади.

Під час судового розгляду справи позивач та його представник вимоги підтримали, представники відповідачів позов не визнали.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, представників відповідачів, дослідивши письмові докази, суд установив.

Наказом Державної податкової служби України від 01.07.2020 №647-о призначено ОСОБА_1 на посаду начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області з 02.07.2020 шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину.

Позивачем подано заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", відповідно до якої позивач повідомив, що заборони, передбачені частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади", не застосовуються.

Листом від 07.09.2020 №1576/7/99-00-11-02-01-07 Державною податковою службою України надано копію довідки від 04.09.2020 про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", відповідно до якої Служба безпеки України надала інформацію, що у період з 03.12.1984 до 20.02.1992 ОСОБА_1 проходив військову службу на штатних посадах КДБ УРСР, відповідно до ОСОБА_1 застосовуються заборони передбачені частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади".

Наказом Державної податкової служби України від 09.09.2020 №935-о ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області 09.09.2020 з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади", пункту 7-2 частини першої статті 36 КЗпП, пункту 1 частини восьмої статті 83 Закону України "Про державну службу", на підставі довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" від 04.09.2020, листа-погодження Міністерства фінансів України.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуваний наказ, звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначені в Законі України "Про очищення влади" від 16.09.2014 №1682.

Правовою підставою для звільнення ОСОБА_1 згідно з оскаржуваним наказом Державної податкової служби України від 09.09.2020 №935-о зазначено Закон України "Про очищення влади" пункт 7-2 частини першої статті 36 КЗпП, пункту 1 частини восьмої статті 83 Закону України "Про державну службу".

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 3 Закону України "Про очищення влади" заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які були штатними працівниками чи негласними агентами в КДБ СРСР, КДБ УРСР, КДБ інших союзних республік колишнього СРСР, Головному розвідувальному управлінні Міністерства оборони СРСР, закінчили вищі навчальні заклади КДБ СРСР (крім технічних спеціальностей).

Згідно з пунктом 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України підставами припинення трудового договору є зокрема з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади".

Пунктом 8 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, встановлено, що державна служба припиняється у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади".

Як убачається з наказу від 09.09.2020 №935-о підставою для його прийняття слугувала довідка про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" від 04.09.2020.

Згідно з довідкою про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" від 04.09.2020, Службою безпеки України надано відповідь від 27.08.2020 №24/181046-л на запит Державної податкової служби України, що у період з 03.12.1984 по 20.02.1992 ОСОБА_1 проходив військову службу на штатних посадах КДБ УРСР.

На основі отриманих даних Державною податковою службою України зроблено висновок, що відомості повідомлені ОСОБА_1 про незастосування до нього заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади", на підставі критерію, визначеного пунктом 3 частини четвертої статті 3 Закону України "Про очищення влади", є недостовірними.

Згідно з біографічною довідкою ОСОБА_1 :

з 05.1976 по 05.1979 - служба в Збройних силах СРСР;

з 09.1979 по 10.1980 - студент Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Бєлінського;

з 10.1980 по 03.1981 - кочегар Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Бєлінського;

з 03.1981 по 07.1982 - лаборант кафедри історії СРСР та УРСР Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Бєлінського;

з 07.1982 по 08.1983 - студент Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Бєлінського;

з 08.1983 по 11.1983 - вчитель історії середньої школи №4 м. Миколаєва;

з 12.1983 по 04.2008 - кадрова військова служба в органах КДБ-СБУ на офіцерських посадах;

з 04.2008 по 09.2008 - тимчасово не працював;

з 09.2008 по 05.2010 - голова ДПА у Миколаївській області;

з 05.2010 по 07.2020 - тимчасово не працював;

з 07.2020 - начальник ГУ ДПС у Миколаївській області.

Судом встановлено, що положення Закону України "Про очищення влади" до позивача застосовані, оскільки він у період з 03.12.1984 по 20.02.1992 проходив військову службу на штатних посадах КДБ УРСР.

Статтею 1 Закону України "Про очищення влади" визначено: очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_2 , підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист (частина друга); протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону (частина третя).

За змістом наведеної норми, для застосування до особи процедури "люстрації" необхідно, щоб особа своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювала заходи (та/або сприяла у їх здійсненні) спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_2 , підрив основ національної безпеки і оборони України, або протиправне порушення прав і свобод людини (наприклад, постанови Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №821/4571/14, від 05.08.2020 справа №826/1003/17).

Під час судового розгляду позивач наголосив, що інформацію про проходження кадрова військова служба в органах КДБ УРСР не приховував, вона зазначена в біографічній довідці позивача.

Як убачається з матеріалів судової справи, відповідачем не надано доказів того, що під час перевірки не встановлено відомостей про наявність фактів протиправної поведінки позивача, спрямованої на підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, а оскаржуваний наказ про звільнення позивача не містить обґрунтувань того, що позивач міг становити будь-яку загрозу для нового демократичного режиму, що передбачено статтею 1 Закону України "Про очищення влади".

На думку суду, не встановлення щодо позивача критеріїв, визначених у статті 1 Закону України "Про очищення влади", з урахуванням наведеної практики Верховного Суду, виключає можливість застосування до позивача "люстрації".

Враховуючи висновки суду щодо необґрунтованого застосування до позивача пункту 3 частини четвертої статті 3 Закону України "Про очищення влади", ненадання відповідачами доказів щодо прийняття рішень, вчинення дій ОСОБА_1 направлених на узурпацію влади, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, обґрунтованими є доводи позивача про протиправність наказу Державної податкової служби України від 09.09.2020 №935-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", відповідно такий наказ підлягає скасуванню.

Позивачем заявлено вимогу про поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Статтею 235 Кодексу законів про працю України передбачено: в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір (частина перша); при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина друга).

Отже, підлягає задоволенню вимога позивача про поновлення його на посаді, з якої його було звільнено - начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області 10.09.2020 (наступний день за днем звільнення).

До матеріалів судової справи додано довідку Головного управління ДПС у Миколаївській області від 24.12.2020 №166/14-29-13-02-02, відповідно до якої середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 1431,70 грн. Заперечень щодо наведеної суми позивачем не виловлено.

З урахуванням 88 днів вимушеного прогулу за період з 10.09.2020 (наступний день за днем звільнення) по 18.01.2021 (день ухвалення судом рішення) та 1431,70 грн. середньоденного заробітку, сума вимушеного прогулу становить 125.989,60 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача з відрахуванням з цієї суми податків та обов`язкових платежів.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання ДПС України направити до Міністерства юстиції України інформацію про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади" суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про очищення влади" відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" (далі - Реєстр), що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

Пунктом 9 "Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2014 №1704/5, реєстратори в межах своєї компетенції вносять до Реєстру та вилучають з нього у порядку, визначеному цим Положенням, відомості про осіб, щодо яких застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", надають інформацію з Реєстру у випадках, визначених частиною другою статті 7 Закону України "Про очищення влади", виконують інші функції, передбачені цим Положенням.

Відповідно до пункту 4 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" держатель Реєстру -- Міністерство юстиції України.

Пунктом 5 розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" визначено, що підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", є звернення про вилучення від органу, який проводив перевірку, або від особи, відомості щодо якої внесені до Реєстру, з наданням одного з таких документів: копії обґрунтованого рішення про скасування результатів перевірки, що свідчить про відсутність підстав для застосування до особи, яка проходила перевірку, заборон, визначених статтею 1 Закону України "Про очищення влади", від органу, який проводив перевірку, в паперовій формі за підписом уповноваженої особи органу, завіреним печаткою; копії відповідного судового рішення в паперовій формі, засвідченої в установленому порядку, з належним чином оформленим підтвердженням про набрання законної сили; копії документів про смерть особи, відомості щодо якої внесені до Реєстру, в паперовій формі та засвідчені належним чином.

Враховуючи наведене правове регулювання, наявні підстави для зобов`язання ДПС України направити до Міністерства юстиції України інформацію про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади".

Згідно з частиною першою статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3). Відтак, негайному виконанню підлягає рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення грошового забезпечення в межах суми за один місяць у розмірі 30065,70 грн., з якої мають бути відраховані податки та обов`язкові платежі.

Керуючись статтею 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 09 вересня 2020 року №935-о "Про звільнення ОСОБА_1 " у частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області 09 вересня 2020 року на підставі Закону України "Про очищення влади", пункту 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України, пункту 1 частини восьмої статті 83 Закону України "Про державну службу".

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області з 10 вересня 2020 року.

Стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 вересня 2020 року по 18 січня 2021 року в розмірі 125989,60 грн. (сто двадцять п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень шістдесят копійок), з якої Головним управлінням ДПС у Миколаївській області мають бути відраховані податки та обов`язкові платежі.

Зобов`язати Державну податкову службу України направити до Міністерства юстиції України інформацію про відкликання відомостей щодо застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади".

Виконати негайно рішення суду в частині:

- поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області з 10 вересня 2020 року;

- стягнення з Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10 вересня 2020 року по 18 січня 2021 року в розмірі суми стягнення за один місяць - 30065,70 грн. (тридцять тисяч шістдесят п`ять гривень сімдесят копійок), з якої Головним управлінням ДПС у Миколаївській області мають бути відраховані податки та обов`язкові платежі.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Державна податкова служба України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8).

Відповідач - Головне управління ДПС у Миколаївській області (ідентифікаційний код 43144729, місцезнаходження: 54001, місто Миколаїв, вулиця Лягіна, будинок 6).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 29 січня 2021 року.

Суддя В.А. Донець