Рішення № 94560060, 29.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 року м. Київ № 640/18363/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна»

до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про скасування податкового повідомлення - рішення

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Заммлер Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення від 13 березня 2020 року № 0277460405.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні податкові накладні були вчасно, а саме 31 грудня 2017 року відправлені на реєстрацію, проте податковим органом відхилено прийняття таких розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до вказаних податкових накладних без зазначення причини. Крім цього, позивач зазначає, що податкові накладні не підлягали наданню отримувачу (покупцю), оскільки були виписані на ТОВ «Заммлер Україна».

Відзив мотивований тим, що позивачем порушено граничний строк реєстрації податкових накладних, відповідно за результатами перевірки позивачу винесено штраф у розмірі 44108,28 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Судом встановлено, що за результатом камеральної перевірки складено акт від 14 лютого 2020 року № 3183/26-15-04-05-16 «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Заммер Україна», яким встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням - рішенням Головного управління ДПС міста Києва від 13 березня 2020 року № 0277460405 за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна» нараховано штраф у розмірі 44108,28 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

При цьому, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки, в свою чергу, безпосередньо встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої, передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено другим абзацом відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Аналіз зазначеної норми Податкового кодексу України свідчить, що на момент проведення перевірки предметом камеральної перевірки окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути і інші питання такі як своєчасність реєстрації податкових накладних.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №803/1315/17 та від 11 вересня 2018 року у справі №821/187/17.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, законодавством передбачено обов`язок контролюючого органу складати акт перевірки за результатами проведення камеральної перевірки у разі встановлення порушень і надсилати або вручати його платнику податків.

Платник податків, отримавши акт перевірки, має право протягом п`яти робочих днів подати заперечення на такий акт із викладенням мотивів незгоди з висновками акта перевірки, які обов`язково повинні враховуватися/розглядатися контролюючим органом при прийнятті рішень про визначення грошових зобов`язань.

З урахуванням вимог пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається саме протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею ПК України.

Аналогічне застосування наведених правових норм викладено і в постановах Верховного Суду від 23 квітня 2020 року (справа N 823/371/17), від 15 січня 2019 року (справа N 826/3576/15), від 14 листопада 2019 року (справа N 823/2110/16).

У цій справі обставини щодо правомірності складання акта перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення позивачем не заперечуються.

З матеріалів справи вбачається наступне:

розрахунок коригування № 954 від 31 грудня 2017 року, дата реєстрації - 23 лютого 2018 року, кількість днів прострочення - 39, сума податку - 10299,97 грн, розмір штрафу - 30%;

розрахунок коригування № 951 від 31 грудня 2017 року, дата реєстрації - 23 лютого 2018 року, кількість днів прострочення - 39, сума податку - 8939,18 грн, розмір штрафу - 30%;

податкова накладна № 330 від 15 лютого 2017 року, дата реєстрації - 02 березня 2017 року, кількість днів прострочення - 2, сума податку - 833,33 грн, розмір штрафу - 10%;

податкова накладна № 336 від 15 лютого 2017 року, дата реєстрації - 02 березня 2017 року, кількість днів прострочення - 2, сума податку - 165,67 грн, розмір штрафу - 10%;

розрахунок коригування № 957 від 31 грудня 2017 року, дата реєстрації - 23 лютого 2018 року, кількість днів прострочення - 39, сума податку - 5926,24 грн, розмір штрафу - 30%;

розрахунок коригування № 952 від 31 грудня 2017 року, дата реєстрації - 23 лютого 2018 року, кількість днів прострочення - 39, сума податку - 7250,00 грн, розмір штрафу - 30%;

розрахунок коригування № 959 від 31 грудня 2017 року, дата реєстрації - 23 лютого 2018 року, кількість днів прострочення - 39, сума податку - 5859,26 грн, розмір штрафу - 30%;

розрахунок коригування № 950 від 31 грудня 2017 року, дата реєстрації - 23 лютого 2018 року, кількість днів прострочення - 39, сума податку - 6186,01 грн, розмір штрафу - 30%;

податкова накладна № 825 від 12 серпня 2017 року, дата реєстрації - 20 вересня 2017 року, кількість днів прострочення - 20, сума податку - 948,28 грн, розмір штрафу - 20%;

податкова накладна № 826 від 21 серпня 2017 року, дата реєстрації - 19 жовтня 2018 року, кількість днів прострочення - 399, сума податку - 720,00 грн, розмір штрафу - 50%;

розрахунок коригування № 956 від 31 грудня 2017 року, дата реєстрації - 23 лютого 2018 року, кількість днів прострочення - 39, сума податку - 9123,36 грн, розмір штрафу - 30%;

розрахунок коригування № 955 від 31 грудня 2017 року, дата реєстрації - 23 лютого 2018 року, кількість днів прострочення - 39, сума податку - 7795,89 грн, розмір штрафу - 30%;

розрахунок коригування № 960 від 31 грудня 2017 року, дата реєстрації - 23 травня 2018 року, кількість днів прострочення - 128, сума податку - 10493,83 грн, розмір штрафу - 40%;

розрахунок коригування № 953 від 31 грудня 2017 року, дата реєстрації - 22 лютого 2018 року, кількість днів прострочення - 38, сума податку - 2852, 72 грн, розмір штрафу - 30%;

податкова накладна № 818 від 31 серпня 2017 року, дата реєстрації - 20 вересня 2018 року, кількість днів прострочення - 5, сума податку - 1170,83 грн, розмір штрафу - 10%;

податкова накладна № 817 від 31 серпня 2017 року, дата реєстрації - 20 вересня 2017 року, кількість днів прострочення - 5, сума податку - 1569,36 грн, розмір штрафу - 10%;

податкова накладна № 820 від 31 серпня 2017 року, дата реєстрації - 20 вересня 2017 року, кількість днів прострочення - 5, сума податку - 5768,19 грн, розмір штрафу - 10%;

податкова накладна № 821 від 28 серпня 2017 року, дата реєстрації - 20 вересня 2017 року, кількість днів прострочення - 5, сума податку - 942,82 грн, розмір штрафу - 10%;

податкова накладна № 616 від 26 червня 2017 року, дата реєстрації - 19 жовтня 2018 року, кількість днів прострочення - 461, сума податку - 732 грн, розмір штрафу - 50%;

розрахунок коригування № 423 від 02 жовтня 2017 року, дата реєстрації - 08 листопада 2017 року, кількість днів прострочення - 8, сума податку - 844,71 грн, розмір штрафу - 10%;

розрахунок коригування № 949 від 31 грудня 2017 року, дата реєстрації - 23 лютого 2018 року, кількість днів прострочення - 39, сума податку - 14940,66 грн, розмір штрафу - 30%;

податкова накладна № 832 від 31 жовтня 2017 року, дата реєстрації - 17 листопада 2017 ро ку, кількість днів прострочення - 2, сума податку - 1777,8 грн, розмір штрафу - 10%;

податкова накладна № 833 від 31 жовтня 2017 року, дата реєстрації - 17 листопада 2017 року, кількість днів прострочення - 2, сума податку - 1902,84 грн, розмір штрафу - 10%;

розрахунок коригування № 958 від 31 грудня 2017 року, дата реєстрації - 23 лютого 2018 року, кількість днів прострочення - 39, сума податку - 10408,48 грн, розмір штрафу - 30%;

податкова накладна № 860 від 29 листопада 2017 року, дата реєстрації - 19 жовтня 2018 року, кількість днів прострочення - 308, сума податку - 732,00 грн, розмір штрафу - 40%;

податкова накладна № 859 від 30 листопада 2017 року, дата реєстрації - 20 грудня 2017 року, кількість днів прострочення - 5, сума податку - 1007,91 грн, розмір штрафу - 10%;

податкова накладна № 760 від 26 листопада 2018 року, дата реєстрації - 15 лютого 2019 року, кількість днів прострочення - 62, сума податку - 5033,33 грн, розмір штрафу - 40%;

податкова накладна № 761 від 26 листопада 2018 року, дата реєстрації - 15 лютого 2019 року, кількість днів прострочення - 62, сума податку - 1088 грн, розмір штрафу - 40%;

податкова накладна № 757 від 26 листопада 2018 року, дата реєстрації - 15 лютого 2019 року, кількість днів прострочення - 62, сума податку - 5033,33 грн, розмір штрафу - 40%;

податкова накладна № 764 від 26 листопада 2018 року, дата реєстрації - 15 лютого 2019 року, кількість днів прострочення - 62, сума податку - 1088 грн, розмір штрафу - 40%;

податкова накладна № 1141 від 26 листопада 2018 року, дата реєстрації - 15 лютого 2019 року, кількість днів прострочення - 62, сума податку - 1088 грн, розмір штрафу - 40%;

податкова накладна № 756 від 26 листопада 2018 року, дата реєстрації - 15 лютого 2019 року, кількість днів прострочення - 62, сума податку - 5033,33 грн, розмір штрафу - 40%;

податкова накладна № 763 від 26 листопада 2018 року, дата реєстрації - 15 лютого 2019 року, кількість днів прострочення - 62, сума податку - 1088 грн, розмір штрафу - 40%;

розрахунок коригування № 763 від 26 листопада 2018 року, дата реєстрації - 15 лютого 2019 року, кількість днів прострочення - 62, сума податку - 1088 грн, розмір штрафу - 40%;

податкова накладна № 758 від 26 листопада 2018 року, дата реєстрації - 15 лютого 2019 року, кількість днів прострочення - 62, сума податку - 5033,33 грн, розмір штрафу - 40%.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Таким чином, штраф застосовується в залежності від строку реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування та обчислюється у відсотковому значенні від суми податку на додану вартість незалежно від того, чи така сума має позитивне або від`ємне значення.

Отже, з 01.01.2017 року законодавцем змінено редакцію пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Як було встановлено раніше, наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307 затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок №1307).

Відповідно до п. 11 Порядку №1307 (у редакції діючій на момент виникнення спірних правовідносин) у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".

У таких зведених податкових накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН " 600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини згідно з пунктом 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Відповідно до п. 16 Порядку №1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг.

У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України.

У графі 10 зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, згідно з основною ставкою податку та ставкою податку 7 відсотків, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов`язань.

До розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме: у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість; у рядках II-IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI; у рядках V-IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.

У податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, рядки VII-IX не заповнюються.

Відповідно до встановлених обставин справи, розрахунки коригувань № 958 від 31 грудня 2017 року, № 953 від 31 грудня 2017 року, № 960 від 31 грудня 2017 року, № 959 від 31 грудня 2017 року, № 952 від 31 грудня 2017 року, № № 955 від 31 грудня 2017 року, № 950 від 31 грудня 2017 року, № 956 від 31 грудня 2017 року, № 957 від 31 грудня 2017 року, № 951 від 31 грудня 2017 року, № 423 від 02 жовтня 2017 року, № 954 від 31 грудня 2017 року, та податкові накладні № 859 від 30 грудня 2017 року, № 817 від 31 серпня 2017 року, № 949 від 31 грудня 2017 року, № 832 від 31 жовтня 2017 року, № 825 від 12 серпня 2017 року, № 821 від 28 серпня 2017 року, № 820 від 31 серпня 2017 року, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, містять у верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» помітка «X» та зазначено тип причини « 08», у графі «Отримувач (покупець)» вказано «ТОВ «Заммлер Україна», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставлено умовний ІПН « 600000000000».

Такі податкові накладні складені на операції з постачання товарів/послуг, які не стосуються операцій, що звільняються від оподаткуванню чи оподатковуються за нульовою ставкою, у зв`язку з чим правомірним є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК.

Доводи позивача, що простроченням реєстрації податкових накладних не було завдано шкоди, зокрема державному бюджету не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення вимог податкового законодавства, та не свідчать про незаконність дій податкового органу щодо накладення штрафу.

Натомість, спірні правовідносини в частині вищезазначених розрахунків коригувань на час прийняття рішення у даній справі вже врегульовані на законодавчому рівні, щодо чого суд враховує наступне.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX (надалі Закон № 466-ІХ).

Цим законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 73, який наразі діє із змінами внесеними згідно із Законом № 786-ІX від 14.07.2020.

Так, відповідно до змісту абзацу першого пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.

Абзац третій цього пункту визначає, що контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

За змістом наведеної норми, законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, Законом №466-IX чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підлягає застосуванню до штрафів нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 23 травня 2020 року за наведених у цій же нормі умов.

Отже, наведеними приписами закону платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України умов.

Так, у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах. А саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року за наведених у цій же нормі умов.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що положеннями пункту 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, за загальним правилом, відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України узгодженими, у випадку звернення платника податків до суду, вважаться грошові зобов`язання з дня набрання рішенням законної сили.

В Законі №466-ІХ (пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) виділено окремі категорії грошових зобов`язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов`язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".

Таким чином, для цілей, задекларованих цією нормою, зміст і обсяг поняття неузгодженості має спеціальне призначення і розкривається в дужках, при цьому воно не відсилає до пункту 56.18 статті 56 ПК України, а конкретизується і становить окремий, відмінний від загального визначення, зміст узгодженості грошових зобов`язань. Отже, застосування загальної дефініції, визначеної пунктом 56.18 статті 56 ПК України, для реалізації права, визначеного пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, законодавцем не передбачена.

Законодавцем для цілей пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України закріплено відмінне від загального (пункт 56.18 статті 56 ПК України) розуміння неузгодженого грошового зобов`язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов`язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов`язання за ними не сплачено.

Висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах сформований у постановах Верховного Суду по справах №816/1488/17, № 807/68/18, № 808/3250/17.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №340/1857/19.

Суд наголошує, що необхідною умовою для звільнення платника податків від відповідальності встановленої п.120-1.1 ст.120-1 ПК України є не лише ненадання відповідних податкових накладних покупцеві, а й звільнення операцій від оподаткування або їх оподаткування за нульовою ставкою.

За таких обставин, спірне податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 13 березня 2020 року № 0277460405 в частині штрафів за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригувань № 958 від 31 грудня 2017 року, № 953 від 31 грудня 2017 року, № 960 від 31 грудня 2017 року, № 959 від 31 грудня 2017 року, № 952 від 31 грудня 2017 року, № № 955 від 31 грудня 2017 року, № 950 від 31 грудня 2017 року, № 956 від 31 грудня 2017 року, № 957 від 31 грудня 2017 року, № 951 від 31 грудня 2017 року, № 423 від 02 жовтня 2017 року, № 954 від 31 грудня 2017 року та податкові накладні № 859 від 30 грудня 2017 року, № 817 від 31 серпня 2017 року, № 949 від 31 грудня 2017 року, № 832 від 31 жовтня 2017 року, № 825 від 12 серпня 2017 року, № 821 від 28 серпня 2017 року, № 820 від 31 серпня 2017 року не може бути скасоване в судовому порядку, оскільки прийняті у відповідності до критеріїв, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України, однак підлягає відкликанню податковим органом відповідно до абзацу третього пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, виходячи з нормативного врегулювання питання відповідальності платників в частині застосованих штрафів нарахованих протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, зокрема за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю).

Як вбачається з матеріалів справи, вказана в акті перевірки та наявна у матеріалах справи податкові накладні від 31 жовтня 2017 року № 833 та від 31 серпня 2017 року № 818 містить у верхній лівій частині відмітку у графі "Зведена податкова накладна", а також у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)" з причини 13 - "Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності".

У згаданій вище податковій накладній зазначено: Продавець - найменування та ІПН ТОВ "Заммлер Україна"; Покупець - ТОВ "Заммлер Україна" та умовний ІПН " 600000000000"; рядки І-VI з урахуванням ставки ПДВ (20 % (ряд. III, V) і 7% (ряд. IV, VI), рядки VI-IX не заповнено; графа 4 - зазначено "грн."; графи 3, 5-9 - не заповнено.

Разом з тим, указані податкові накладні не надається покупцю з інших причин, ніж складання на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, а саме з підстав складення у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, що унеможливлює звільнення платника податків від відповідальності за передбаченою у п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України сукупністю умов.

Крім цього, суд зазначає, що податкові накладні № 336 від 15 лютого 2017 року, № 330 від 15 лютого 2017 року, № 757 від 26 грудня 2018 року, № 764 від 26 листопада 2018 року, № 765 від 26 листопада 2018 року, № 763 від 26 листопада 2018 року, № 1141 від 26 листопада 2018 року, № 756 від 26 листопада 2018 року, № 758 від 26 листопада 2018 року, № 761 від 26 грудня 2018 року, № 760 від 26 листопада 2018 року, № 860 від 29 листопада 2017 року, № 616 від 26 червня 2017 року, № 826 від 21 серпня 2017 року, також, із зазначених вище підстав, не підпадають під вищезазначені поняття та підлягають реєстрації у загальному порядку, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів своєчасної реєстрації вказаних податкових накладних то і відповідно штрафні санкції в цій частині також не підлягають скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги висновок суду про відмову у задоволенні позову, понесені позивачем витрати, пов`язані з розглядом справи, відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна» - відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова