Ухвала суду № 94560006, 27.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

27 січня 2021 року м. Київ № 640/19621/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Федорчука А.Б., розглянувши заяву про забезпечення позову та матеріали адміністративної справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ТОРГ 2000" (01011, м.Київ, вул. Рибальська, 13) доГоловного управління Держпродспоживслужби в Київській області (08133, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 22) про визнання незаконною та скасування постанови В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО ТОРГ 2000" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання незаконною та скасування постанови.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/19621/20, а розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником позивача заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 15.06.2020 №24 про стягнення з ТОВ "Авто Торг 2000" штрафу в розмірі 188 596,65 грн. до набрання рішенням суду законної сили у справі №640/19621/20.

Вказана заява обґрунтована тим, що позивачем доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення в даній справі та того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

При цьому, представник позивача стверджував, що постанова №24 від 15 червня 2020 року не була складена відповідно до положень КУпАП та не визнана виконавчим документом ані відповідно до положень Закону України "Про захист прав споживачів", ані Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Відповідно, дана постанова №24 від 15 червня 2020 року не є виконавчим документом та на її підставі не може бути відкрито виконавче провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Слід зауважити, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача

Статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Необхідно зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із наведених пояснень та наявних у матеріалах справи документів, неможливо однозначно зробити висновок про очевидну протиправність оскаржуваного рішення. Задоволення заяви про забезпечення з цієї підстави, є попереднім рішенням у даній справі без встановлення всіх обставин, що мають значення для вирішення спору, що не узгоджується із завданнями та принципами адміністративного судочинства.

Стосовно істотного ускладнення виконання рішення суду у даній справі, слід заначити, що така підстава вимагає доведення фактів, які свідчили б про реальність такого ускладнення або унеможливлення. Наведені у заяві доводи стосовно неможливості повернення примусового стягнутих коштів не знаходять підтвердження ані в поданих документах, ані в чинних нормах спеціального законодавства.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову фактично обумовлена лише порушенням відповідачем вимог чинного законодавства України під час здійснення заходів держаного нагляду (контролю), що не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову про які просить позивач, оскільки вказані факти повинні бути встановлено в ході розгляду даної справи.

Отже, заявником не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим підстави для задоволення його клопотання відсутні.

Керуючись статтями 150-154, 241, 243, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ТОРГ 2000" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя А.Б. Федорчук