Ухвала суду № 94559244, 01.02.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

01 лютого 2021 року справа № 580/278/21

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції в особах: інспектора 1-ї роти 1-го батальйону Шеремета Артема Сергійовича, начальника адміністративної практики Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, -СОСНІВСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ЧЕРКАСИ ЦЕНТРАЛЬНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.КИЇВ) в особі державного виконавця Костишеної Ілони Іванівни про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

25.01.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції (25030, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Юрія Бутусова, 22 Б; код ЄДРПОУ 40108646) (далі – відповідач 1) в особах: інспектора 1-ї роти 1-го батальйону Шеремета Артема Сергійовича, начальника адміністративної практики Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, -СОСНІВСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ЧЕРКАСИ ЦЕНТРАЛЬНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.КИЇВ) (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, проспект Хіміків, будинок 50; код ЄДРПОУ 34998129) (далі – відповідач 2) в особі державного виконавця Костишеної Ілони Іванівни про:

визнання незаконними дій відповідача 1 щодо направлення постанови ЕАМ №3393849 для примусового виконання відповідачу 2 та усунення порушення прав позивача шляхом відізвання відповідачем 1 від відповідача 2 заяви про примусове стягнення за вказаною постановою;

зобов`язання відповідача 2 закінчити виконавче провадження №64134205 як таке, що відкрите з незаконних підстав, усунути порушення прав позивача шляхом скасування усіх постанов виконавчого провадження та повідомлення відповідних органів про скасування арешту з грошових вкладів та майна позивача.

Додатково просив:

поновити та продовжити строк для звернення з позовною заявою;

витребувати у відповідачів матеріали, які мають значення доказів в справі, та приєднати їх до справи в якості доказів: оригінал заяви про примусове виконання, надісланої відповідачем 1 до відповідача 2 (знаходиться у відповідача 2), так як копія, надіслана позивачу не належної якості; конверт, в якому відповідач 1 надіслав відповідачу 2 матеріали, які стали підставою для відкриття вказаного вище виконавчого провадження (знаходиться у відповідача 2), так як відповідач 2, на вимогу позивача її не надіслав; поштові документи, які свідчать про направлення, а не реєстрацію відповідачем 1 до відповідача 2 матеріалів, які стали підставою для відкриття вказаного виконавчого провадження (чеків про оплату поштового відправлення, повідомлення про отримання поштового відправлення тощо) (знаходяться у відповідача 1);

стягнути на його користь із відповідача 1 судові витрати в розмірі 1846,00грн з розрахунку: 1816,00грн. – судовий збір, 30,00грн. – плата банку за перерахування судового збору.

В обґрунтування зазначив, що відповідач 1 в порушення норм чинного законодавства, не врахувавши факту оскарження позивачем постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, направив таку постанову для примусового виконання відповідачу-2. Відповідач-2 відкрив виконавче провадження з порушенням правил територіальної підвідомчості.

Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій

Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною 3 ст.19 КАС України встановлено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

Суд урахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 17 червня 2020 року (справа №826/10249/18), відповідно до яких: «Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі N 914/2006/17 (провадження 12-58гс18, пункти 5.7, 5.8), від 4 вересня 2018 року у справі N 823/2042/16 (провадження 11-377апп18, пункти 28-30), від 2 квітня 2019 року у справі N 137/1842/16-а (провадження N 11-1506апп18)).»

Проаналізувавши вказане вище суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання незаконними дій відповідача 1 щодо направлення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності для примусового виконання відповідачу 2, не є виконанням публічно-владних управлінських функцій.

Дії службових чи посадових осіб щодо направлення поштовим зв`язком службових документів безпосередньо не породжують для позивача прав і обов`язків у сфері публічно-правових відносин. У заявлених спірних правовідносинах такі дії є складовою процесу притягнення особи до відповідальності згідно з вимогами Кодексу України про адміністративні правопорушення. Спір щодо правомірності притягнення позивача до такого виду відповідальності розглядається за його позовом у справі №701/1087/20. Тому оскарження дій посадових осіб відповідача 1 не є самостійною позовною вимогою. Натомість є похідною для спору щодо оскарження прийнятого ними рішення відповідного місцевого загального суду.

З огляду на вказане вище спір з відповідачем 1 у цій справі не відповідає наведеним вище критеріям публічно-правового спору, зазначеним у вказаному висновку Великої Палата Верховного Суду.

Відповідно до даних ЄДРПОУ Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції не зареєстроване як самостійний орган державної влади, юридична особа, а отже, не володіє адміністративною дієздатністю для адміністративного судочинства. Так, згідно з ч.3 ст.43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У позовній заяві позивач не вказав точного найменування та адреси відповідача 1 згідно з зазначеним ним кодом ЄДРПОУ, який має відповідати, на його думку, у заявленому спорі.

Крім того, у позовній заяві позивач об`єднав для спільного розгляду вимоги до відповідачів, які згідно з правилами КАС України підвідомчі різним судам.

Згідно з п.1 ч.1 ст.20 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Пунктом першим ч.1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Такий спір згідно з ч.4 ст.287 КАС України вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про порушення позивачем порядку об`єднання в одне провадження кількох позовних вимог: щодо відповідача 1 - заявлено позовну вимогу, що не є самостійною та не стосується юрисдикції адміністративного суду; щодо відповідача 2 - заявлено позовну вимогу, що підвідомча адміністративному суду.

Відповідно до ч.6 ст.21 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п.6 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщопорушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

В одній позовній заяві відповідно до ч.1 ст.172 КАС України може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (ч.4 вказаної статті Кодексу).

Оскільки позивач порушив вказані вище вимоги суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення йому позовної заяви та судового збору відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплата якого підтверджується квитанцією №48 на суму 1816,000грн.

Керуючись ст. ст.2-20, 122-133, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції в особах: інспектора 1-ї роти 1-го батальйону Шеремета Артема Сергійовича, начальника адміністративної практики Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції,- СОСНІВСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ЧЕРКАСИ ЦЕНТРАЛЬНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.КИЇВ) в особі державного виконавця Костишеної Ілони Іванівни про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії повернути разом з доданими до неї документами.

2. Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України сплачений судовий збір за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в сумі 1816,00грн (одну тисячу вісімсот шістнадцять гривень нуль копійок).

3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом 15 днів.4. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя А.М. Бабич