Рішення № 94559219, 02.02.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року справа № 580/4070/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фермерського господарства “Артанія Агро” до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

23.09.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов фермерського господарства “Артанія Агро” (далі – позивач) до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виконання наказу від 26.12.2019 №814 в частині зобов`язань перед позивачем;

зобов`язати відповідача виконати наказ від 26.12.2019 №814 в частині зобов`язань перед позивачем та погасити кредиторську заборгованість в сумі 152500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що наказом відповідача від 26.12.2019 №814 затверджено виділення позивачу коштів в сумі 152500,00 грн. за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними». Однак, у зв`язку з бухгалтерською помилкою у платіжних документах кошти не перераховані позивачу і повернуті банківською установою до Державного бюджету України, у зв`язку з чим утворилась кредиторська заборгованість на вказану суму. При цьому, на численні запити позивача кошти йому не перераховані, що порушує його майнові права. Тому просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 13.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

27.11.2020 суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Вказує, що спрямував вищевказані кошти для перерахування їх позивачу до структурного підрозділу з питань агропромислового розвитку районної державної адміністрації. Однак, з незалежних від відповідача причин кошти позивачу не перераховані та обліковуються як бюджетні зобов`язання за позивачем. Тому твердження позивача щодо бездіяльності відповідача є необґрунтованими.

Ухвалою від 10.12.2020 суд здійснив перехід із спрощеного провадження до загального, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та призначив підготовче засідання.

10.12.2020 позивач подав суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що бездіяльність відповідача полягає у тому, що він будучи проінформованим про невиконання наказу від 26.12.2019 №814 не вжив заходів щодо погашення кредиторської заборгованості. Також не надав відповіді на лист позивача від 09.01.2020.

Усною ухвалою від 12.01.2021, внесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті.

Ухвалою від 22.01.2021 суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи по суті у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач зареєстрований юридичною особою з 13.09.2016. Основним видом його діяльності є вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників.

Наказом відповідача від 26.12.2019 №814 затверджено розподіл коштів за бюджетною програмою 1201130 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними». Цим наказом позивачу розподілені кошти в сумі 152500,00 грн.

Згідно з даними Реєстру бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 28.12.2019 №64, та №138 за позивачем рахується бюджетне зобов`язання на суму 152500,00 грн. за КПКВК 1201130 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними».

Відповідно до звіту про заборгованість за бюджетними коштами (форма №7д) від 14.01.2020 за вказаною бюджетною програмою в Управління агропромислового розвитку Черкаської РДА наявна кредиторська заборгованість на суму 152500,00 грн.

Листом від 09.01.2020 №1 позивач звернувся до відповідача з проханням повторно направити вищевказані кошти. Зазначив, що через помилку вони не отримані позивачем та повернені в бюджет.

Доказів відповідні на вказаний лист станом на час розгляду справи не надано.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача стосовно невиплати кредиторської заборгованості позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними” визначає Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року №578 (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі – Порядок №578).

Згідно з пунктом 3 Порядку №578 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінекономіки.

Підпунктом 2 п.5 Порядку №578 визначено, що бюджетні кошти надаються суб`єктам господарювання, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством (далі - суб`єкти господарювання), для часткової компенсації вартості (без урахування сум податку на додану вартість) будівництва, придбаних основних засобів і товарів, виконаних робіт та отриманих послуг у поточному бюджетному році (далі - компенсація витрат), зокрема, на придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю (до 80 відсотків здійснених у поточному та попередньому бюджетних роках витрат без урахування сум податку на додану вартість), але не більше встановлених Мінекономіки нормативів за умови закладення насаджень у поточному році.

Відповідно до пункту 14 Порядку №587 на підставі затверджених остаточних обсягів компенсації, розподілу бюджетних коштів між суб`єктами господарювання для компенсації витрат, пов`язаних з будівництвом холодильників (лабораторних комплексів, об`єкта із заморожування плодово-ягідної продукції), та розподілу коштів для компенсації витрат з придбання обладнання, техніки та механізмів Мінекономіки спрямовує бюджетні кошти Міністерству аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань агропромислового розвитку обласних, управлінню промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій.

Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим та структурні підрозділи з питань агропромислового розвитку обласних держадміністрацій спрямовують бюджетні кошти структурним підрозділам з питань агропромислового розвитку районних держадміністрацій.

Управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрації, структурні підрозділи з питань агропромислового розвитку районних держадміністрацій на підставі відповідних наказів Мінекономіки подають управлінням Казначейства реєстр підприємств і платіжні доручення на виплату компенсацій шляхом перерахування бюджетних коштів із власного реєстраційного рахунка на поточні рахунки суб`єктів господарювання, відкриті в банках.

Суб`єктам господарювання, яким оформлення документів для компенсації витрат здійснювалося через обласні комісії, перерахування бюджетних коштів із власних реєстраційних рахунків здійснюють Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим та структурні підрозділи з питань агропромислового розвитку обласних держадміністрацій.

На підставі п.17 Порядку №587 складення та подання звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку.

За правилами ч.3 ст.20 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) бюджетні програми формуються головними розпорядниками бюджетних коштів під час підготовки пропозицій до Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та складання бюджетного запиту з урахуванням планів діяльності на середньостроковий період, прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку.

Частиною 4 ст.20 Бюджетного кодексу України визначено, що відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який забезпечує виконання бюджетних програм у системі головного розпорядника.

Частиною 1 ст.22 Бюджетного кодексу України встановлено, що за обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Повноваження головного розпорядника бюджетних коштів визначені ч.5 ст.22 Бюджетного кодексу України. Зокрема, пунктами 3, 4, 5, 7, 9 цієї норми встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів:

- отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань;

- затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством;

- розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 цього Кодексу;

- здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі:

- здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.57 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов`язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального Фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов`язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.

Наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року №309 затверджений Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (далі – Порядок №309).

Пунктом 2.2. Порядку №309 передбачено, що розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов`язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання

Згідно з п.2.4. Порядку №309 розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов`язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов`язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов`язань за формою згідно з додатком 2 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання.

На підставі п.2.7. Порядку №309 після перевірки підтвердних документів по одному примірнику Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов`язань і заявки на видачу готівки повертаються розпоряднику бюджетних коштів, а інші примірники цих документів залишаються на зберіганні в органі Казначейства. Форма заявки на видачу готівки затверджується Мінфіном. Документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та/або бюджетного фінансового зобов`язання, повертаються розпоряднику з відміткою "зареєстровано та взято на облік".

Як установлено судом вище, згідно з даними Реєстру бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 28.12.2019 №64 та №138 за позивачем рахується бюджетне зобов`язання на суму 152500,00 грн. за КПКВК 1201130 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними».

Вказане бюджетне зобов`язання взято 28.12.2019 на облік Управлянням ДКСУ у м. Черкасах Черкаської області.

З урахування викладеного, суд дійшов висновку про наявність у відповідача, як головного розпорядника бюджетних коштів за вищевказаною програмою, обов`язку щодо погашення вищевказаної кредиторської заборгованості.

Посилання відповідача на відсутність бездіяльності останнього у вирішенні питання щодо погашення заборгованості перед позивачем, як на підставу для відмови у погашенні кредиторської заборгованості є безпідставними, оскільки вчинення відповідачем активних дій з цього приводу, не спростовує його обов`язок стосовно виплати компенсації за вищевказаною бюджетною програмою.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі №808/3578/16, які обов`язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 17 березня 2020 року у справі №815/3053/18 відхилив аргументи відповідача про те, що його повноваження обмежені лише розподілом бюджетних коштів та спрямування їх у регіони, оскільки норми Бюджетного кодексу України та Порядку №587 зобов`язують відповідача забезпечити контроль за реалізацією прийнятих рішень, у тому числі вжити усіх заходів, спрямованих на виконання затверджених бюджетних програм.

Крім того, суд вважає за необхідне підкреслити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Цей принцип передбачає, що у разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (наприклад рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

В силу принципу пропорційності втручання у право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Суд зазначає, що неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов`язків не повинно тягти за собою покладення на суб`єкта господарювання надмірних обов`язків або інших несприятливих наслідків, як це мало місце у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 5 лютого 2019 року у справі №822/34/16.

За таких обставин та виходячи з аналізу правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідачем, як відповідальним виконавцем бюджетної програми за КПКВК 1201130 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», не вжито необхідних заходів щодо виконання своїх обов`язків з метою її реалізації.

Тому суд дійшов висновку, що позовна вимога визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виконання наказу від 26.12.2019 №814 в частині зобов`язань перед позивачем є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача зобов`язати відповідача виконати наказ від 26.12.2019 №814 та погасити кредиторську заборгованість в сумі 152500,00 грн., суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини (зокрема, постанови по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 (скарга №10465/83) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг цих повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування, рішення органу має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дій) суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (у т. ч. колегіальний орган) прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

За таких умов, суд дійшов висновку зобов`язати відповідача виконати наказ від 26.12.2019 №814 в частині розподілу коштів за бюджетною програмою за КПКВК 1201130 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», шляхом погашення перед позивачем кредиторської заборгованості в сумі 152500,00 грн.

Таких же висновків про необхідність виконання відповідачем бюджетної програми «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» Верховний Суд дійшов у своїх постановах від 15 травня 2018 року у справі №815/2105/17, від 24 квітня 208 року у справі №821/2156/16, від 13 лютого 2020 року у справі №815/5101/17, від 14 лютого 2020 року у справі №803/1448/16.

Підсумовуючи наведене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому на користь позивача підлягають стягненню підтверджені належними доказами судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2287,50 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов фермерського господарства “Артанія Агро” задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо виконання наказу від 26.12.2019 №814 в частині розподілу фермерському господарству “Артанія Агро” коштів в сумі 152500,00 грн. за бюджетною програмою КПКВК 1201130 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними».

Зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд.12/2, код ЄДРПОУ 37508596) виконати наказ від 26.12.2019 №814 в частині розподілу коштів за бюджетною програмою КПКВК 1201130 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», шляхом погашення перед фермерським господарством “Артанія Агро” (19645, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Чубівка, вул.Монастирська, буд.1, код ЄДРПОУ 40829627) кредиторської заборгованості в сумі 152500,00 грн.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд.12/2, код ЄДРПОУ 37508596) на користь фермерського господарства “Артанія Агро” (19645, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Чубівка, вул. Монастирська, буд.1, код ЄДРПОУ 40829627) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2287,50 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят сім гривень 50 коп.).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя О.А. Рідзель