Рішення № 94558753, 02.02.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6975/20

РІШЕННЯ

іменем України

02 лютого 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Славутського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області від 21 квітня 2020 р. № 2213/397/397/55 "Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати відповідно до частини 2 статті 37";

- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області провести перерахунок щомісячної страхової виплати відповідно до статті 42 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” з урахуванням довідки фінансового відділу Славутської районної державної адміністрації від 15.04.2020 № 03-29-62/2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно "Розрахуноку середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 для призначення страхової виплати" такий заробіток становить 70132921,00 грн. Згідно "Розрахунку страхових виплат" щомісячна страхова виплата становитиме 24546522,00 грн. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (22700,00 грн). Однак згідно п.1 постанови відповідача від 21 квітня 2020 р. № 2213/397/397/55 щомісячна страхова виплата становить 1781,71 грн., що занижено на 20018,00 грн.

Також вказує, що "перерахування" та/або індексація страхової виплати не проводилось

Ухвалою суду від 09.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що згідно постанови №181 від 07.02.2006 позивачу було призначено щомісячну грошову суму в разі часткової (повної) втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку. В подальшому позивачу на початок березня кожного року здійснювався перерахунок призначеної допомоги. Але при цьому основний показник, а саме середньомісячна заробітна плата позивача, яка була визначена на день подання заяви, є незмінною та становить 562,15 грн. Змінними є лише коефіцієнти зростання середньої заробітної плати у попередньому календарному році.

Постановою №2213/397/397/55 від 21.04.2020 позивачу здійснено перерахунок щомісячної страхової виплати у зв`язку із зростання у 2019 році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики (коефіцієнт 1,110).

Зазначає, що з незрозумілих причин позивач, здійснюючи розрахунок свого середньомісячного заробітку, зазначає, що у 1985 році він отримував заробітну плату в гривнях (160 грн.), яка в рази перевищує показник середньої зарплати у галузях економіки в 1985 році (0,016781 грн.).

Позивач подав відповідь на відзив, у якій вказує, що довідку про зарплату у 1985 році надав йому листом від 15.04.2020 № 03-29-62/2020 фінансовий відділ Сдавутської районної державної адміністрації. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 №1266 передбачена гривня. Він отримує страхові виплати, згідно Конституції України, в гривнях.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до постанови відділення виконавчої дирекції у Славутському районі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 07.02.2006 № 181 "Про призначення страхової виплати потерпілому на виробництві ОСОБА_1 ", призначено позивачу щомісячну грошову суму в разі часткової (повної) втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 196,75 грн., довічно з 07.12.2005.

Розрахунок страхових виплат позивачу здійснювався на підставі наступних документів :

- довідки від 08.12.2005 №326, яка видана фінансовим управлінням Славутської РДА (про відсутність в штатному розписі на 2005 рік посади старшого контролера - ревізора);

- довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 (дохід) від 08.12.2005 №327 за серпень - вересень 1985 року (згідно якої заробітна плата за відпрацьований час за основним місцем роботи, з якої сплачено страхові внески до Фонду, крб., за серпень та вересень складає по 160).

Середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 для розрахунку склала 562,15 грн., при встановленій втраті професійної працездатності у 35%.

Хмельницький окружний адміністративний суд у рішенні від 04 червня 2019 року по справі №679/176/19 (залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019) встановив, що до заяви від 31.01.2006 ОСОБА_1 особисто долучив документи, необхідні для призначення страхових виплат, серед яких була довідка про середню заробітну плату (дохід) від 08.12.2005 №327 згідно з Додатком 2, яка відповідає пункту 25 Порядку №1266. Тому середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат була розрахована, виходячи із фактичного заробітку за останні два місяці перед настанням нещасного випадку на підставі довідки №327 від 08.12.2005, виданої фінансовим управлінням Славутської райдержадміністрації, яку позивач надав особисто до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Славутському районі. Достовірність відомостей, наведених у довідці про середню заробітну плату, перевірена спеціалістом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Славутському району, про що складено відповідний акт. Суд встановив, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався 29.10.1985, тому для розрахунку взято період серпень, вересень 1985 року. За даними довідки фактичний місячний заробіток ОСОБА_1 у 1985 році за серпень, вересень становив по 160 карбованців за місяць. Дана середньомісячна заробітна плата обчислена в розрахунковому періоді відповідно до пунктів 3-6 "Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, відкоригована відповідно до зростання середньомісячної заробітної плати найманих працівників зайнятих в економіці України за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата.

Отже, саме згідно постанови №181 від 07.02.2006 позивачу було призначено щомісячну грошову суму в разі часткової (повної) втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку.

У подальшому позивачу здійснювався перерахунок призначеної допомоги.

Так, згідно постанови №2213/397/397/55 від 21.04.2020 "Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати відповідно до ч. 2 ст. 37" призначено потерпілому ОСОБА_1 номер справи 397, номер випадку 397, перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 1781,71 грн.

Відповідно до розрахунку призначеного ОСОБА_1 розміру щомісячної страхової

виплати згідно постанови №2213/397/397/22 від 21.04.2020 в розмірі 1781,71 грн., коефіцієнт перерахунку щомісячної страхової виплати склав 1,110.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №1105 (далі - Закон) сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Максимальний розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування відповідно до частини другої статті 37 цього Закону не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

За частиною 1 та 2 статті 37 Закону, перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадиться в разі: 1) зміни ступеня втрати професійної працездатності; 2) зміни складу сім`ї померлого.

Коефіцієнт перерахунку відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеного відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

За п. 6.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України 19.07.2018 № 11 (далі - Порядок №11), щомісячні страхові виплати підлягають перерахуванню на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Відповідно до п. 6.2 Порядку №11, у 2018-2020 роках перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться з 01 березня, за умови зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати (за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики), відповідно до коефіцієнта, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений Кабінетом Міністрів України.

Розмір щомісячної страхової виплати обчислюється відповідно до відкоригованої заробітної плати та відсотку втрати працездатності, встановленого МСЕК.

Аналізуючи зазначені вимоги законодавства, суд дійшов висновку, що у разі призначення щомісячної страхової виплати її сума встановлюється на дату настання права на страхову виплату. Подальша зміна розміру щомісячної страхової виплати відбувається у разі його перерахування у передбачених законодавством випадках.

Оскаржуваною постановою здійснено лише перерахунок щомісячної страхової виплати.

Так, відповідно до постанови КМУ від 1 квітня 2020 р. № 249 "Про перерахування розміру щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого" затверджено коефіцієнт перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, з 1 березня 2020 р. в розмірі 1,11.

Отже, перерахунок згідно оскаржуваної постанови проведено правомірно, підстави для її скасування відсутні.

Посилання позивача в обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення на те, що його середньомісячний заробіток для призначення страхової виплати має становити 70132921,00 грн., є помилковими, оскільки таким рішенням проведено лише перерахунок, а не призначення страхової виплати.

Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області провести перерахунок щомісячної страхової виплати відповідно до статті 42 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" з урахуванням довідки фінансового відділу Славутської районної державної адміністрації від 15.04.2020 № 03-29-62/2020, суд зазначає наступне.

Відповідно до довідки фінансового відділу Славутської РДА від 15.04.2020 року №03-29-62/2020 заробітна плата (грошове забезпечення, винагорода за цивільно-правовим договором), на яку нараховано єдиний внесок та/або страхові внески, крб, за серпень та вересень складає по 160.

Отже, відомості цієї довідки є ідентичними порівняно з довідкою про середню заробітну плату ОСОБА_1 (дохід) від 08.12.2005 року №327 за серпень - вересень 1985 року (згідно якої заробітна плата за відпрацьований час за основним місцем роботи, з якої сплачено страхові внески до Фонду, крб., за серпень та вересень складає по 160).

Доводи позивача про те, що складання довідки про заробітну плату (визначеної Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 р. № 439) передбачено лише у грошовій одиниці України, не спростовує факт отримання ним заробітної плати у 1985 році у карбованцях, що і вказано у такій довідці.

Таким чином, законодавчо визначені підстави для зобов`язання відповідача провести перерахунок на підставі довідки від 15.04.2020 №03-29-62/2020 відсутні.

Також позивач вказує, що «перерахування» та/або індексація страхової виплати не проводилось.

Однак відповідно до ч.15 ст.42 Закону індексація суми страхової виплати проводиться відповідно до частини другої статті 37 цього Закону. Що, фактично, мало місце відповідно до оскаржуваної постанови.

Також суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторони мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2020 року по справі №806/2497/17.

Усі інші аргументи позивача (зокрема, що в оскаржуваній постанові вказано про встановлення йому третьої (а не другої) групи інвалідності; що така постанова передбачає виключено щомісячні страхові виплати; що у ній наведено статтю без назви Закону) досліджені судом, однак не є такими, що потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 лютого 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області (вул. Подільська, 3, корпус 1 А,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 41316723)

Головуючий суддя Д.А. Божук